Дитина нервується через вступ до університету: як діяти батькам

Отже, батькам майбутніх одинадцятикласників приготуватись! Поки триває літо варто подумати про вступну кампанію наступного року і почати готуватись вже зараз, щоб потім не було біготні, нервів та криків зі сльозами.

Процес подачі документів до вишу – це хвилюючий, але нервовий час як для батьків, так і для майбутніх студентів. Батькам може бути складно спостерігати за нервозністю та занепокоєнням дитини на цьому вирішальному етапі. Однак є кілька стратегій, які можна застосувати, щоб полегшити стрес і вселити впевненість протягом усього шляху подання до університету. У цій статті ми надамо цінні поради та вказівки, які допоможуть дитині легше та впевненіше проходити процес вступу до університету.

Сприяй відкритому та підтримувальному спілкуванню

Заохочуй відкритий діалог зі своєю дитиною щодо її почуттів, занепокоєнь і прагнень щодо вступу. Активно слухай, заспокоюй та підкріплюй їхні емоції, адже вони є валідними. Створивши безпечний простір для відкритого спілкування, ти можеш допомогти дитині вирішити свої тривоги та отримати чіткішу перспективу.

Розбий процес на керовані етапи

Процес подання заявки на вступ до інституту може здатися приголомшливим, якщо розглядати його в цілому. Розбий це на більш дрібні, керовані кроки, такі як дослідження потенційних варіантів для подачі документів, створення графіка, підготовка до різноманітних вступних тестів, проходження творчих завдань та подання заяв. Зосереджуючись на одному кроку за раз, твій майбутній випускник може залишатися організованим та зберігати відчуття контролю.

Заохочуй завчасну підготовку та планування

Рання підготовка є ключем до зменшення стресу та забезпечення більш плавного процесу нанесення. Допоможи своїй дитині створити реалістичний графік, який включає дослідження університетів, планування візитів, щоб подивитись, що там і як, підготовку до тестів і збір необхідних документів. Почавши раніше, ви зможете уникнути поспіху в останню хвилину та приймете більш обґрунтовані рішення.

Підкреслюй важливість саморефлексії

Заохочуй свою дитину до саморефлексії, щоб визначити свої сильні сторони, захоплення та цілі. Така самосвідомість допоможе звузити коло вибору університету та в цілому визначитись зі своїми бажаннями та мотивацією, які базуються на унікальних якостях та цілях у житті. Заохочуй дитину досліджувати свої інтереси через позакласні заходи та хобі, оскільки це може покращити процес вибору університету та в цілому полегшить подальше життя. Рефлексувати на тему своїх цілей та бажань важливо, оскільки щороку університети мають певний відсоток абітурієнтів, які в тупу займають чужі місця, навіть не знаючи, чи хочуть вони взагалі навчатись на тому чи іншому факультеті. Перевірено на журфаці — коли ваша авторка вступала до вишу, поряд з нею на творчому завданні сиділо аж троє абітурієнтів, які не знали, шо воно таке той журфак і вступали тупо щоб аби куди вступити. А потім в середині першого семестру вирішили не ходити на пари до травня, бо журфак виявився не таким вже й простим та прикольним, як вони очікували.

Пропонуй своє наставництво, але сприяй незалежності

І знову мова йде про залізну руку батьків, які тяжіють над дитиною і тиснуть своїм авторитетом. Підтримуй дитину, пропонуй вказівки з огляду на свій досвід, а також всі можливі ресурси, які тільки можеш знайти. Разом з дитиною ознайомся з вимогами до вступу до кожного з обраних нею вишів, термінами подачі заявок, балами й так далі, а також допомагай оформлювати всі документи. Дітей досі не вчать у школах як давати собі раду в питаннях нашої прекрасної бюрократії, тому у цій битві потрібен досвідчений ментор, який вже податкового інспектора під соусом теріякі з’їв, поки платив за ФОП податки. Але сприяй незалежності дитини. Дозволь майбутньому випускнику зробити щось своїми руками, навчитись та зробити перші кроки з цими всіма дорослими папірцями.

Керуй очікуваннями та відзначай досягнення

Ми, дорослі, як ніхто знаємо, що в житті не все буває так, як хочеться. А от майбутній випускник досі може бути трошки в ілюзіях, романтизувати університет та вступ до нього. Допоможи дитині керувати очікуваннями, наголошуючи на тому, що вступ є конкурсним процесом. Заохочуй подавати документи до різних університетів, відповідно до охоплення, відповідності та безпеки на основі їхньої кваліфікації. Важливо мати широку вибірку — від топових вишів, на які пускають слинку всі, до місцевих університетів, які часто недооцінюють. Відзначай досягнення на цьому шляху, такі як складання творчого доробку, заповнення заяв або отримання листів про прийняття, щоб підтримувати мотивацію та позитивний світогляд дитини.

Надай пріоритет добробуту та управлінню стресом

Не будь душною. Підтримуй благополуччя дитини, сприяючи здоровому балансу між роботою та особистим життям. Заохочуй регулярні фізичні вправи, достатній сон і здорові звички в їжі. Навчи методів управління стресом, таким як вправи на глибоке дихання, уважність або заняття хобі, щоб полегшити тривогу та зберегти позитивний настрій. Повір, дитина і без твоїх лекцій нервується достатньо. І повір, твої слова про те, що не вступиш до вишу зараз — будеш вулиці мести, не роблять ситуацію кращою, особливо зараз, коли над нами час від часу літають кляті ракети з шахедами. До речі, ми вже писали статтю про те, що не вступ до університету — це ще не кінець світу і не смертний вирок.

Процес вступу до вишу може бути нервовим і для батьків, і для майбутніх студентів. Користуючись цими порадами, ти можеш підтримати дитину, і вона з більшою легкістю та впевненістю пройде цей важливий етап. Сприяй відкритому спілкуванню, розбий процес на керовані етапи, сприяй ранній підготовці та саморефлексії. Не забувай контролювати очікування, відзначати досягнення та приділяти пріоритет благополуччю дитини протягом усієї мандрівки у доросле життя. Завдяки менторству та підтримці батьків дитина зможе з упевненістю підходити до подачі документів до вишу, знаючи, що у неї є інструменти та ресурси для досягнення успіху.

Мнение редакции может не совпадать с мнением автора статьи.