«Ми бачимо свою місію в тому, щоб бути амбасадором України у світі». Інтерв'ю із засновницями бренду Gunia Project Наталією Каменською та Марією Гаврилюк

Як зробити національні традиції модними, а бренд впізнаваним в усьому світі, точно знають Наталія Каменська та Марія Гаврилюк, засновниці Gunia Project — українського бренду по-справжньому виняткових речей, що створюються на ресурсі української та світової культур. У своєму дизайні Gunia інтерпретує естетику різних епох та опікується відродженням і розвитком традиційних ремесел, а також інтегрує елементи народної спадщини у сучасні функціональні об’єкти. Речі створюються в майстерні бренду або артизанальних мануфактурах країни. «Нам завжди є куди рухатись вперед, і ми постійно вдосконалюємось — це один із наших головних викликів», — кажуть засновниці Gunia Project. 

Щоб дізнатися більше про бізнес в Україні, професійні виклики, що супроводжують запуск бренду, керамічне виробництво та про те, як, надихаючись минулим, створювати майбутнє, читайте ексклюзивне інтерв’ю шеф-редакторки сайту ELLE.UA Катерини Попової із засновницями бренду Наталією та Марією.

Статистика

Скільки колекцій з моменту заснування ви випустили?
6 колекцій + 2 благодійні колаборації (Gunia x Lutiki, Gunia x Honey)

Скільки зйомок за цей час ви зробили?
Більше ніж 10

Яка ваша найулюбленіша річ Gunia Project?
Завжди наступна

Скільки годин у середньому ви працюєте щодня?
Марія: 9-10
Наталія: У мене робочий графік ненормований. Я не працюю в офісі з 10 до 19, тому в мене це може займати і мої вихідні дні, а може — декілька годин на тиждень. Наразі я відповідаю саме за art-direction, тому моя робота не подв’язана під конкретні нормативи.

Скільки людей працює над брендом Gunia Project?
40 у команді + близько 80 майстрів по Україні

Найпопулярніша річ вашого бренду? 
Свічка «Пташка»

Про бізнес

Чи легко започаткувати свій fashion-бізнес в Україні?

М.: Я думаю, що, як і будь-яку справу, започаткувати бізнес легко. Тут спрацьовує авантюризм, і головне — наважитись. А от масштабування, розвиток, можливість не опускати руки та продовжувати цим займатись і досягати успіхів — ось це вже непросто. Проте мені здається, що це не лише про фешн-бренди, але й про будь-який бізнес загалом. Дуже багато українських брендів досягли неймовірного успіху у світі, і частково це пояснюється доступністю соціальних мереж. Тому зараз започаткувати свій бренд легше, ніж це було 10 років тому.

Н.: Тут підтримаю Машу — відкрити бізнес можна, адже тут головне — мати бажання та горіти ідеєю, а ще треба мати початкову суму. А ось подальша робота: просування проєкту, його підтримка та розвиток, команда — це вже складніше. 

Чим ви займалися до того, як запустили Gunia Project?

М.: Я працювала у бренді KamenskaKononova — це було моє перше місце роботи, де ми й познайомилися з Наташею. Я прийшла туди у 18 років на позицію асистентки і кілька років працювала там, а також займалася дизайном. Потім на якийсь період я залишила бренд і почала працювати артдиректоркою в українському медіавиданні Buro24/7. Після роботи там я повернулась у Lake Studio, який перейменували з KamenskaKononova, вже на позицію артдиректорки.

Н.: Я була співзасновницею бренду KamenskaKononova, потім працювала в Lake Studio, тобто увесь цей час я працювала у фешн-індустрії.

Якби ви могли повернутися на початок кар`єри, ви б щось змінили? 

М.: Ні, я думаю, що я б нічого не змінювала. Я дуже вдячна за той досвід, який отримала за час роботи, за тих людей, з якими познайомилась, тому я дуже ціную його і не думаю, що змінювала б щось кардинально.

Н.: Мені здається, що той шлях, який ми проходимо, — це шлях, який ми мали пройти. Єдине, що б я змінила, — це бути більш сміливою у прийнятті рішень. Можливо, я б отримала закордонну освіту, про яку завжди мріяла і яку весь час відкладала. А потім стався бізнес, і приймати такі рішення було ще важче, адже відсутність декілька років у бізнесі — це не варіант.

Які професійні виклики стоять перед вами сьогодні, на вашу думку?

М.: На мою думку, це робота в часи війни та неймовірної невизначеності. Це щось, з чим у таких масштабах ми стикаємося вперше. Це непросто, бо треба переналаштувати дуже багато процесів, але ми маємо дуже великі сподівання й абсолютно впевнені в нашій перемозі, тому жодного разу не ставили собі запитання, чи варто нам зупинитись. Додатковий виклик — ріст компанії та її масштабування. Зараз ми багато вчимось, як класно і правильно розвивати бренд і команду. Це дуже захопливо, але в той самий час доволі непросто.

Н.: Мені здається, що наш виклик — це постійний розвиток і рух уперед, розвиток в Україні та поза її межами. Завжди викликом є розвиток піару та впізнаваності бренду, а також його якості, тому ми весь час над цим працюємо. Нам є куди рухатись вперед, і ми постійно вдосконалюємось — це один із наших головних викликів.

Розкажіть про найкращі, а також про найскладніші аспекти роботи дизайнера.

М.: Найкращі аспекти роботи: можливість експериментувати і бути відкритим до світу та нових технологій, дизайнів. А ще пошук ресурсів, де ти можеш надихатись. Найбільше в роботі я обожнюю процес народження продукту — від ідеї до реалізації — і момент, коли бачиш його наживо. Бачиш людей, які його створюють. Береш матеріали, експериментуєш з ними — це неймовірно цікаво. Дуже пощастило, що можна за цим спостерігати: як ідея втілюється у фізичний обʼєкт. Найскладніші аспекти: те, що тобі потрібно весь час вигадувати щось нове і рухатись уперед. Знову ж таки, потрібно шукати натхнення навіть у моменти кризи та знайти ресурс і натхнення для себе.

Н.: Найкраще — це те, що дизайн — це покликання, те, що ти любиш, що тебе драйвить, надихає, а потім ти можеш втілювати усі ідеї в життя і бачити результат. Від ідеї до думки, від думки до ескізу, до більш сталої форми — це те, від чого я найбільш кайфую. Найскладнішим є те, що це не лише красиві і романтичні історії, які ти вигадуєш і малюєш, а потім з них народжуються об`єкти, які самі себе продають, — це неможливо. Ти маєш займатися багатьма процесами, які супроводжуються дизайном. Це великий шматок роботи, який далеко не романтичний, але складнощі також драйвлять. Звичайно, є різні моменти під час створення, адже можна вигадати якусь прекрасну ідею, а потім ти стикаєшся зі складнощами у виробництві: можливості або неможливості запуску продукції, наприклад. Щось може не виходити, тоді треба замінювати матеріали або взагалі міняти концепцію. Але цей процес, як я вже казала, все одно драйвить.

Які три звички допомагають вам довше залишатися в ресурсі? Розкажіть про свій тайм-менеджмент.

М.: Перша — любов до своєї справи. Це не завжди легко, але точно дає відповідь на запитання «нащо ти це робиш?», і від цього підвищується ресурсність. Друге — люди, якими ти себе оточуєш, а разом з ними інколи й пінг-понг ідеями. Коли в тебе їх немає, то це дуже повертає в ресурс. Оточення, яке надихає, — це надважливо. А третє — подорожі. Навіть попри те, що зараз країна у стані війни, все одно, аби залишатись в ресурсі та надихатися, мені важливо кудись поїхати. Щодо тайм-менеджменту, думаю, що це теж дуже дисциплінує і тримає в рамках ресурсу, я намагаюсь мати доволі чіткий план задач на день. Звісно, він часто змінюється, але коли ти бачиш, що саме тобі потрібно вирішити, і структуруєш це, то результат значно кращий, ніж коли всі твої задачі у хаосі. 

Н.: Перша звичка — я дуже допитлива, люблю досліджувати, цікавитися всім та зростати. По-друге, я люблю виклики, і мені здається, що кожен новий крок розвитку бізнесу — це виклик, просинається якийсь спортивний азарт. Третє — я розумію, що люблю те, що я роблю, і, поки є ця енергія, поки є віра в те, що ти робиш, воно тебе драйвить. Тайм-менеджмент: з цим мені важко, але мені дуже пощастило з партнеркою — вона суперорганізована і структурна, тому є на кого рівнятися і є хтось, хто може дати прочухана.

Вести свій бізнес — це досить виснажливо. Що дозволяє вам уникати вигоряння?

М.: Я гадаю, що команда та любов до своєї справи. І додатково — це ще соціальна місія і задоволення від того, що ми розповідаємо про українську культуру, показуємо її світу. Бачимо, як багато брендів зараз зʼявляється і людей, які наслідують наші ідеї у хорошому сенсі. Ми бачимо, наскільки це важливо для аудиторії. І відчуття, що ти рухаєшся у правильному напрямку, додає сил. 

Н.: Тільки те, що ти живеш своєю ідеєю, надихаєшся результатами та хочеш рухатися вперед. Це такий процес, де ти сам маєш весь час себе підгодовувати. Але це може відбуватися до того часу, поки справа, якою ти займаєшся, дійсно тебе надихає. Це як іти по сходинках: коли ти йдеш і бачиш результат за результатом, тоді ти хочеш піднятися ще вище. Це допомагає тобі не зупинятися, бо ти завжди розумієш, що є ще багато куди рухатись вперед.

Про власний бренд Gunia Project

Розкажіть, як ви вирішили започаткувати власний бренд? На які труднощі натрапляли під час створення?

М.: Якщо говорити про Gunia Project, то він почався з хобі, коли Наташа залишила позицію креативного директора в Lake Studio і вирішила з однодумцями створити більш змістовний проєкт. Вона поїхала по Україні у пошуках майстрів та технологій. Спочатку не передбачалось, що бренд буде про українських майстрів. Проте так сталось, що їхня подорож почалася з Карпат, де вони знайшли гуню (шубу). Після цього Наташа почала волонтерити у музеї Гончара, і, власне, це був такий мікс захоплення Україною, майстрами та технологіями. В якийсь момент ми зустрілися з Наташею у нашої знайомої, вона почала мені розповідати про своє захоплення, і ми вирішили зробити першу колекцію шовкових хусток. Наташа привела мене в архіви музею Гончара, і у мене було таке відчуття, яке дуже складно передати словами: коли ти знайомишся з усіма виробами, яких раніше ніколи не бачив. З культурою, яку ти не знав. Одразу захотілося про це розповідати та досліджувати. Так поступово ми почали робити маленькі дропи, і спершу це було більше хобі, а не бізнес. Коли в якийсь момент зрозуміли, що Gunia Project починає розвиватись і займати все більше нашого часу, то вирішили спробувати зробити з нього бренд. Це був дуже органічний ріст, доволі тривалий, адже у нас не було інвестицій та великої команди. Це була історія самостійного занурення та поступового росту.

Н.: Gunia Project — не перший мій проєкт, я розпочинала ще десять років тому у бренді KamenskaKononoka, а потім в Lake Studio. Тоді, здається, все було важче, бо взагалі не було такої індустрії та розуміння, що дизайн може бути бізнесом. Мабуть, найскладніші процеси я пройшла тоді. З Gunia Project все було інакше — я вже мала за плечима досвід, була знайома і працювала разом з Машею. GUNIA Project ми розпочинали вже з досвідом, напрацьованими контактами, розумінням процесів — вони не були на рівні бізнесу, але вони були на рівні розуміння виробництва, роботи фешн-бізнесу в Україні, тому нам з Машею було легше. Проте все одно зараз Gunia Project кардинально відрізняється від того, що було на початку, тому що Gunia Project можна назвати бізнес-проєктом. Труднощів під час створення було багато — я не можу сказати, що їх не було. Знову ж таки, ми починали Gunia Project з ідеї, пристрасті та бажання розповідати про українську культуру, з бажання працювати з майстрами та технологіями. Спершу це була історія не про бізнес, а про любов, тому нам все було цікаво, нас супердрайвило, а ми заряджали своєю ідеєю всіх навколо.

Коли Gunia Project була просто захопленням і експериментом, ми не дивились в сторону великого бізнесу, тому класно, що ми не боялись викликів, адже ми почали працювати з керамікою, про яку взагалі на виробництві не мали поняття. Ми почали працювати з техніками, про які нічого не знали, та з майстрами — це все було нове, але через пристрасть ми не боялися експериментувати. Зараз, знаючи всі процеси (наприклад, як складно побудувати керамічне виробництво та з якими проблемами ми стикаємось зараз — і з сировиною, і з матеріалами, і з обладнанням), можна було б злякатись і нічого взагалі не робити. Але на початку цього шляху ми були в захваті і не розуміли, куди ми рухаємось, тому нам було і важче, і простіше.

Які цілі та місія бренду? А також у чому його унікальність?

М.: Ми бачимо нашу місію в тому, щоб бути брендом-амбасадором України у світі. Ми дуже хочемо знайомити людей по всьому світу, і зокрема українців, з нашою культурою. Адже, на жаль, так склалось через нашу історію, що ми самі дуже мало знаємо про українську культуру, а вона неймовірна і захоплива. Тому свою місію ми бачимо в тому, аби популяризувати культуру та показувати, що вона може бути модною і трендовою, що всі ці техніки можна використовувати на сучасний лад. 

Н.: Місія бренду — це ознайомлення з українською культурою людей в Україні та по всьому світу. А ще ми хочемо показати, наскільки наша культура різноманітна і цікава, створювати нові речі та сенси, тому це симбіоз: ми надихаємось минулим у теперішньому, щоб створювати майбутнє.

Що можна побачити на мудборді колекції Gunia Project?

М.: Там можна побачити різні історичні знахідки: керамічні вироби, фотографії рушників, вишивок, технології. Фотографії з музеїв, наші етнографічні самостійні пошуки, які ми проводили, щоб знайти цікаві дизайнерські рішення. 

Н.: Мудборди в нас завжди наповнені та насичені. В нас немає якогось конкретного джерела натхнення: це можуть бути пісні, книжки, якийсь орнамент з сорочки, малюнок наївного майстра, ікона, окремі елементи побуту, і з цього всього створюються колекції.

Де б ви хотіли продаватися?

М.: Ми ставимо перед собою амбітні цілі, тому бачимо Gunia Project у найкращих department stores та найбільших онлайн-магазинах, а також у концептуальних магазинах та класних галереях. Бачимо себе у Dover Street Market, Liberty, Selfridges та багатьох інших.

Що допомагає вам прогнозувати успішність нової колекції?

М.: Інтуїція, я думаю. Ми намагаємось створювати вироби, від яких ми б самі кайфували, і не можу сказати, що ми сильно орієнтуємось на світові тренди. Радше намагаємось орієнтуватися на власне відчуття і бажання. 

Скільки часу у вас йде на створення кожної колекції — від задуму до його втілення?

М.: Важко сказати, адже у нас є різні розміри колекцій: є невеличкі дропи, а також доволі великі колекції, які містять в собі декілька категорій. У середньому на процес дизайну, продакшену, запуску кампейнів іде близько трьох-чотирьох місяців.

У чому полягає ваш підхід до виробництва і дизайну?

М.: Він полягає у пошуку класної іронії. Ми намагаємось іронічно підходити навіть до якихось серйозних речей. Також це запит до якості: ми весь час працюємо над якістю і завжди її покращуємо. Бачимо, що можна зробити ще краще. Весь час шукаємо, де можна знайти найкращі історичні моменти, технології, дизайни, і нам цікаво втілити їх у життя і про них додатково розповісти — або те, що ми про них знали, або те, чого не знали, і тому хочемо ці вироби інтерпретувати зовсім по-іншому. 

Розкажіть про роботу бренду сьогодні — як війна вплинула на виробництво та команду?

М.: У нашому бренді є три частини: офісна команда, продажі та виробництво. Напевно, виробництво постраждало найбільше, адже у нас було дуже багато підрядників та майстрів по всій Україні, які були вимушені виїхати за кордон. Постачальники керамічної маси, наприклад, які зупинили своє виробництво. Звісно, всі логістичні ланцюжки розірвалися. Тому з початком повномасштабного вторгнення наше виробництво зазнало суттєвих змін, але, попри це, ми працюємо та намагаємося все оптимізувати: шукаємо нових майстрів, продовжуємо співпрацювати зі старими і навіть змогли розширити власну команду і посилити свої позиції за кордоном. Тому дуже активно працюємо над тим, щоб ніщо не зупиняло нас у нашому розвитку. 

Як відбувається процес пошуку нових тканин та матеріалів? З якими виробниками ви працюєте?

М.: Це постійний пошук. Ми в основному працюємо зі стоковими тканинами, якусь їхню кількість ми закуповуємо в Італії, якусь — в Україні. Те ж саме з матеріалами та фурнітурою. У нас є підрядники з якими ми працюємо давно, є ті, яких ми весь час додаємо. На жаль, ми мало використовуємо вироблені в Україні матеріали, але дуже сподіваємось, що ця галузь буде розвиватись і ми зможемо співпрацювати з українськими виробниками. 

Розкажіть про орнаменти на вашому посуді — де ви черпаєте натхнення, як знаходите унікальні орнаменти та як відбувається процес створення посуду.

М.: Натхнення шукаємо завжди у різних місцях: книжки, інтернет, робота з етнографом, якого ми зараз долучили до бренду, походи до музеїв і пошук того, що зачепить око і що буде цікаво додавати в дизайн. Ми багато працюємо і з іншими категоріями: з текстильними виробами та вишитими. Те, що потім стає малюнком на кераміці, першочергово може бути будь-чим. Який у нас процес: ми придумуємо тему колекції, а потім разом з дизайнером шукаємо референси, які можемо використовувати. Після того як дизайни промальовані (буває декілька ітерацій), ми створюємо перші взірці на кераміці і затверджуємо їх. Вносимо туди правки, бо буває, що в живому виробі все має інший вигляд, ніж на ескізі. Вже після затвердження ми починаємо запуск продукції.

Н.: Це збірні образи: можуть бути елементи з картини, старовинного килима, скрині з вишивки, малюнок з кахлю тощо. Все, що нас надихає, ми перероблюємо і наносимо на вироби.

Які плани бренду на найближчий рік? Чи можна взагалі зараз будувати якісь плани?

М.: Думаю, що плани будувати можна і потрібно. Ми живемо в часи невизначеності, але саме віра в майбутнє, в зміни і результати, яких ми можемо досягнути, точно дають енергію та драйв, які ти відчуваєш, і таким чином знаходиш сили рухатися вперед. У нас великі плани: хочемо активно розвиватись на міжнародному ринку і розповідати про Gunia Project усьому світу. За останній рік ми суттєво збільшили перелік країн, з якими працюємо, і бачимо перед собою ще велику кількість країн. Також весь час експериментуємо з новими категоріями і посилюємо їх технологічно. В планах на цей рік — масштабуватись, а ще крім нових колекцій у нас є доволі серйозні соціальні проєкти, які ми запускаємо та в які дуже віримо. Ми почали додавати більше освітніх та соціальних проєктів, а цього року хочемо, щоб їх було ще більше, адже кожен бізнес має бути соціально відповідальним.

Про моду 

Які 5 трендів сезону весна-літо — 2023 ви можете виділити? 

М.: Чесно скажу, я останнім часом не сильно слідкую за модою і трендами. Мені здається, що зараз настільки різноманітні вироби і така кількість брендів, що можна виділяти що завгодно. Також я вірю в унікальність кожної людини та її вибору. 

Н.: Скажу від себе, що після роботи у фешн-індустрії та Lake Studio мене перестала надихати вся ця історія про тренди, мастхеви, сезони, інвестиції в гардероб. Мені захотілося робити речі із сенсами, які не в тренді, не в сезоні. Коли річ може бути з тобою 20 років і ти захочеш її передати далі своїм нащадкам. Я насправді дуже сильно відійшла від натхнення саме фэшн-індустрії: ми його шукаємо в українській традиційній культурі, мистецтві, людях, фольклорі, піснях — ось це наші тренди.

Головна покупка сезону (вона ж — вигідна інвестиція у гардероб). 

М.: Не хочу казати про конкретну річ, адже у кожного вона має бути індивідуальна. І для мене головна річ — не та, яку ти купуєш на один сезон, а та, яку купуєш надовго. Вона буде особлива у твоєму гардеробі та приноситиме тобі задоволення, а згодом ти будеш передавати її наступним поколінням. Дуже важко визначити таку універсальну річ для всіх. Я не вірю в швидкоплинні тренди і думаю, що краще інвестувати в якісь базові речі на довгі роки. Гадаю, що найкраща інвестиція — купити класну картину, яку ти повісиш вдома. Якщо йдеться про гардероб — можливо, це буде класна вінтажна прикраса.

Н.: Мені важко назвати конкретно якісь речі, для мене це інвестиція в мистецтво. Це можуть бути антикварні картини та вінтажні речі, які для мене мають сенси і які я захочу передати як спадок своїм дітям. Що стосується речей, для мене годинник — це теж річ, яку ти можеш носити все життя, а потім передати далі. Саме такі інвестиції для мене мають сенс.

Які трендові кольори цього сезону ви можете назвати?

М.: Не можу сказати, я не виділяю для себе конкретні кольори, якими більше надихаюсь із сезону в сезон.

Н.: Важко сказати, тому що я не слідкую за трендами. Стосовно кольорів, в мене завжди працює своя внутрішня інтуїція. Наприклад, зі мною можуть трапитись такі історії, коли я раптом хочу носити рожевий або червоний, хоча ніколи не було пристрасті до таких відтінків, — і потім через сезон ми бачимо, як всі шаленіють від цих кольорів. Якщо говорити про зараз — мені, знову ж таки, хочеться чогось рожевого, тому подивимось, що буде восени.

Ким в індустрії моди ви надихаєтеся і чому?

М.: У мене немає однієї людини, яку б я обрала. В індустрії є багато талановитих людей: Phoebe Philo, Dries Van Noten, Jonathan Anderson. Дуже багато талановитих дизайнерів і фотографів, моделей, але в мене точно немає людини, яка є для мене єдиним авторитетом.

Н.: Мене надихають ті люди, які були початківцями, зовсім нових поглядів, які були трендсеттерами та криейтерами свого часу. Якщо починати з самого початку, то це Крістіан Діор, це Баленсіага, тому що форми, які вони створювали, були новими для того часу. Це Ів Сен-Лоран, який запропонував жінкам носити смокінг і зробив з цього тренд. Зараз це ні для кого не сюрприз, але тоді це було інноваційним. Це Йоджі Ямамото — творець, який створював абсолютно свій бренд з історією та сенсами. Це Рей Кавакубо, Фібі Файло, Стелла Маккартні (мені дуже подобається її підхід до sustainability). Це Анна Вінтур, яка, напевно, все своє життя обіймає посаду головної редакторки американського журналу Vogue і рухає його вперед, — персона-легенда, яка постійно змінює фешн-індустрію.

Чи є жінки, яких ви мрієте одягати?

М.: Точно є дуже великий перелік жінок, про яких ми мріємо, щоб вони носили Gunia Project. Ми все ж таки створюємо не гардеробні колекції, тому нам важко сказати, що Gunia Project — це фешн-бренд. Ми створюємо окремі речі й дуже хочемо, аби вони були на великій кількості класних жінок зі сфери культури, моди, фотографів, художників. Не тільки на жінках, але й на чоловіках теж. Мене надихають Фібі Файло, Пітер Ду, Джонатан Андерсон, Дріс ван Ноттен. Мрію, щоб наші речі стояли на їхніх полицях або були елементом гардероба.

Н.: Важко назвати конкретно когось, але я була б суперщаслива, якби Анна Вінтур обрала щось з Gunia Project. Це не тільки про визнання — це для мене була б велика честь, це визнання всіх якостей, які ми хочемо закласти в Gunia Project.

Взагалі хочу, щоб Gunia Project обирали люди, які цінують сенси, культуру, мистецтво. Які бачать у речах не тренди і моду, а щось більше. Хочеться, щоб речі від нашого бренду залишалися в гардеробах, на столах та в інтер’єрах надовго. Ми кожного разу раді бачити, що Олена Зеленська обирає наші позиції — вона нас дуже надихає. І тому ми кожного разу радіємо новій згадці про це.

Офіційне інтернет-представництво Президента України