Що сталося з рослинами і тваринами острова Джарилгач після пожежі?

Вогонь знищив всю заповідну зону острова Джарилгач на території понад 1500 гектарів. Еколог та зоолог Української Природоохоронної Групи Олексій Василюк розповів UAnimals про наслідки.

Заповідний острів біля Скадовська на Херсонщині перебуває в окупації з перших днів повномасштабного вторгнення. Тож екологи дають приблизні оцінки наслідків пожежі для флори й фауни.

Внаслідок пожежі вигоріла практично вся суха частина острова: це відносно невелика степова територія. Довгий час вона слугувала безпечним притулком для багатьох тварин. 

Найбільше могли постраждати невеликі наземні тварини, зокрема червонокнижні: степова гадюка, емпуза смугаста (південноєвропейський вид богомолів), інші комахи. Джарилгач — це рівнинна територія посеред моря. Вогонь рухається зі швидкістю вітру, а вітри на острові сильні. Дрібні наземні тварини врятуватися не можуть.

Натомість копитні могли втекти та та перечекати пожежу на мокрих ділянках. Але й вони постраждають. Всі копитні — чужорідні, їх заселили, коли Джарилгач ще був мисливським господарством, а не національним парком. Згодом полювання заборонили. При цому тварин було забагато для острова. Тепер рослини, якими вони харчувались, згоріли. Навряд вони вимруть, але це дуже ускладнює їхнє життя, вважає Василюк.

Водночас найбільша кількість рідкісних видів мешкає не на суходолі, а в акваторії. Так, пожежа не вплинула на крабів, риб тощо.

Загалом пожежі є відносно нормальним явищем для степу, він має механізми відновлення: тварини та рослини доволі швидко поширюються з сусідніх ділянок. Але Джарилгач — острів, там немає сусідніх ділянок. На думку, еколога, з великою ймовірністю значна частина рослин збережеться: вони можуть мати коріння та цибулини доволі глибоко в землі.

«Така пожежа — екстраординарна подія для острова. Раніше пожежі траплялись, але адміністрація національного парку вчасно на це реагувала. Пожежу таких масштабів допустили російські окупанти, — підсумовує Василюк. — Розмінування на Джарилгачі триватиме десятиліття. Але коли ми туди все ж таки потрапимо і зможемо пройти хоча би стежками, то побачимо його значно біднішим».

Голова Скадовської територіальної громади Олександр Яковлєв переконаний, що росіяни не гасили пожежу на Джарилгачі. «Там немає пристосованої техніки для пожежогасіння, коли там управляв усім лісгосп, то вони періодично там чокером проорювали ці полоси. Був автомобіль пожежний заправлений, доступ до води», — сказав він Радіо Свобода.

Раніше окупанти засипали протоку між островом Джарилгач і материковою частиною Херсонщини. У природному заповіднику облаштували військовий полігон.

«Якщо поглянути на карту бойових дій, після звільнення особливо правобережної Херсонщини, Джарилгач став таким найбільш віддаленим від “передка” районом — для того, щоб не потрапляти під обстріли, проводити там навчання, — пояснює керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук — Вони туди звозили техніку та військових, проводили стрільби та тактичну підготовку, рили окопи, навчалися бліндажі класти».

Джарилгач — найбільший незаселений острів Європи. Там зустрічаються олені, лані, кабани та муфлони. Інфраструктура була майже відсутня, відвідувачі приїздили з наметами.