Як французьке місто після 40 років комуністичної влади знову почало процвітати. Спойлер – завдяки новому меру та урбанізму

Ле-Плессі-Робенсон, місто та муніципалітет у Франції поряд з Парижем, яке населяє майже 30 тисяч людей. Раніше воно було сірим, бідним та злочинним, але все змінилося, коли обрали нового мера, йдеться у блозі The Aesthetic City.

За словами автора блогу, зараз місто виглядає як «ідеальне, традиційне, чарівне французьке містечко», але є нюанс – воно нещодавно перебудоване. Вигляд міста – результат роботи мера, архітекторів та спеціальної соціальної програми.

До Першої Світової війни Ле-Плессі-Робенсон було селищем, де мешкало 500 людей. З 1924 по 1939 рік населений пункт розвивався на основі англійської концепції Garden city (Місто-сад). Після Другої Світової війни на місцевих виборах перемогла комуністична партія, яка правила протягом наступних понад 40 років. За цей період з’явилося багато соціального житла, але водночас збільшувалася концентрація маргіналізованих груп, зростали злочинності та бідності. Згодом 2/3 всіх будівель міста стали занедбаними, бізнес закривався, а люди ще більше обідніли.

В 1989 році Ле-Плессі-Робенсон могло стати найпроблемнішим паризьким передмістям, якби не вибори, на яких виграв республіканець Філіп Пемезек. Щоб відновити муніципалітет, він використовує нетрадиційний метод. У місті починають будувати яскраві житлові квартали, багатофункціональний центр з жвавими вулицями, парки, сади та інші зони для відпочинку.

Головний архітектор Француа Споеррі створює мастерплан, заснований на новому урбанізмі (концепція компактного пішохідного міста з дружнім до людини навколишнім середовищем напротивагу «автомобільному»), який є переосмисленням планувальних та архітектурних традицій. Для реалізації планів частину мешканців потрібно було переселити та створити для них достатню кількість соціального житла. Була запроваджена програма, яка дає можливість орендарям доступного житла, придбати його на вигідних умовах. Саме тоді у місті приблизно 72% житла було соціальним.

Нова влада почала будувати центр міста, в якому міксувалося житло, комерційні площі та громадські простори (роботи завершилися в 2000 році). 

Наступний етап – реконструкція міських садів, які є історичними пам’ятками. Також було проведено архітектурний конкурс на проєктування частини міста, який виграв Ксав’єр Боль. Новий план пропонував пишну та звивисту смугу парків з річковою системою.

У центрі – культурний цент з театром, кінотеатром, виставковими залами та музичними студіями.

Зелені зони розташовані одразу біля центру міста, де повільний трафік та зручні тротуари для пішоходів та велосипедистів. План було успішно завершено в 2009 році.

Сім уроків Ле-Плессі-Робенсон

Довгострокове планування на основі проміжних цілей є ключовим

«Цей результат був великою довгостроковою роботою мера, архітектора, стейкхолдерів та інших зацікавлених фахівців, а не забудовників, які з ціллю отримати прибуток побудували декілька будинків», – зазначає автор блогу.

Розумна політика

Щоб реконструювати великі частини міста та знизити витрати, муніципалітет використовував державно-приватне партнерство. Це знизило ризики для девелоперів.

Правильна міська форма

Було змінене міське полотно, від кварталів до вулиць. Простір був поділений на публічний та приватний. Вулиці, сквери та парки – публічні, сади та двори – приватні. Також вони поєднали щільну міську тканину та зелені зони та рослини.

Соціальне житло може бути красивим

Соціальне житло у місті високої якості і воно не відрізняється від інших будинків. Щоб цього досягти, місто компенсувало вартість соціальних будинків продажами елітної нерухомості.

Більше, ніж просто парк

Досвід міста показує, що парки можуть бути чимось більшим, ніж просто трава та дерева. Вони створили справжню екосистему, доступну для всіх людей.

Перемагає пішохідне місто

У Ле-Плессі-Робенсон магазини та різні послуги знаходяться достатньо близько, щоб люди могли комфортно дістатися пішки або на велосипеді, і задовольнити свої потреби. Концепція 15-хвилинного міста дає його жителям багато переваг. Підтримується здоров’я, соціальні контакти та й загалом створюється приємніший спосіб життя. Збільшення пішохідних потоків також сприяє тому, що крамнички та заклади харчування процвітають. Все це робить місто жвавим.

Краса має значення

Мер міста вважав красу очевидним рішенням для міста: починаючі від квітів і закінчуючи архітектурою. Він вірив у трансформаційну силу краси.