Ренесанс українського мистецтва: що потрібно знати про художника Михайла Жука

З 23 серпня до 27 вересня у головній будівлі Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові відбувається виставка "Михайло Жук — вісник Відродження" — одного з найяскравіших українських художників початку XX століття.

Михайло Жук — видатний український художник, чия творчість та вплив на українське мистецтво заслуговують на особливу увагу. Він народився у Каховці на Херсонщині, виріс у сім'ї маляра та вже з юних років підтвердив свою виняткову обдарованість. На своєму творчому шляху Михайло Жук поєднував кілька мистецьких напрямків, ставши майстром графіки, живопису, кераміки, поезії та прози. Він також був видатним педагогом, активним громадським діячем та учасником численних мистецьких проєктів Чернігова, Львова, Києва й Одеси першої половини XX століття і співзасновником Української академії мистецтва.

Михайло Жук почав навчатися в Київській малювальній школі під керівництвом Олександра Мурашка у 1896 році, а продовжив своє мистецьке вдосконалення у Констянтина Коровіна та Валентина Сєрова. Його майстерність і талант були визнані рано, і в 1904 році він отримав срібну медаль після завершення навчання в Краківській академії мистецтв. Справжня сутність Михайла Жука проявилася не тільки у його художніх досягненнях, але й у його внеску в українську культуру. У 1905 році він почав викладати мистецтво в Чернігові та пізніше в Києві, сприяючи створенню Української академії мистецтва, що стала першим вищим мистецьким закладом в Україні. Його внесок в цей проєкт визнано епохальним для української культури, але через політичні утиски, він разом із багатьма іншими видатними художниками був викреслений з історії українського мистецтва.

Творчість Михайла Жука вражає яскравістю декоративних рішень та стилізацією, наближеними до модерну, з виразним національним відтінком. Його роботи включають графічні панно, ескізи для розпису посуду, портрети видатних особистостей та представників української інтелігенції. Він також залишив велику кількість автопортретів, які демонструють його майстерність і внутрішній світ. Протягом свого життя Михайло Жук активно працював над оформленням книг, намагаючись поєднати текст та ілюстрації в гармонійний ансамбль. Навіть у 1930-ті роки, коли соціалістичний реалізм став панівним стилем, Михайло Жук вдало "сховався" від цієї тенденції, змінивши свою спеціалізацію на декоративно-прикладне мистецтво.

Один із провідних представників українського символізму, впродовж значної частини свого життя керує керамічним відділенням Одеського художнього училища. Цей період майстра залишився менш вивченим та менш відомим для широкої аудиторії, тому в межах проєкту Музею сучасного мистецтва Одеси було вирішено відтворити частину його спадщини. Ідеї розпису порцелянових виробів, які були розроблені майже сто років тому Михайлом Жуком, зараз стають об'єктом інтерпретації одеської художниці Олени Жернової. Вона переосмислює ці ідеї, адаптуючи мотиви українського орнаменту до класичного європейського мистецтва раннього модернізму, відомого як період модерну та ар-деко.

Олена Жернова не обмежується простим копіюванням авторських ескізів Михайла Жука. Вона реалізує його новаторські ідеї через різноманітні варіації композицій, в основі яких лежать базові посудні форми, як-от чайні пари та набори тарілок. Це надає особливого символічного значення посуду, і стіл, сервірований таким чином, стає центром обряду та єднання родини. Майстриня вивчала художній метод Михайла Жука протягом десятиліть, відновлюючи його авторські засоби та створюючи оновлені репліки-реконструкції. Вона вибрала п'ять композицій з порцелянових тарілок, створених Михайлом Жуком в 1936–1939 роках, як основу для своїх творінь. Малюнки, які вона відзначила, були введені в науковий обіг в 1987 році у альбомі "Михайло Жук".

Михайло Жук був художником, який переосмислював народне мистецтво, сполучаючи його зі східними традиціями та класичними європейськими мотивами орнаменту, характерними для ар-деко та модерну.

Його роботи іноді вражали нестандартним використанням кольорів. І сьогодні його твори сприймається як втілення українського генетичного коду, збагаченого впливами народного мистецтва та європейської класики. Кожен малюнок в ескізах для кераміки Михайла Жука відображає його витончений смак, глибоке знання світового контексту й делікатне розуміння національного матеріалу, що утворює унікальну естетичну мову, яка заново стає актуальною. Михайло Жук — не лише видатний художник, а й важлива постать в історії українського мистецтва, чий вплив на нього залишається помітним і сьогодні.

Виставка організована Музеєм сучасного мистецтва Одеси у партнерстві з Національним художнім музеєм України за підтримки Українського культурного фонду.

Текст: Андрій Сігунцов, куратор Музею сучасного мистецтва Одеси