В Україні створили проєкт, присвячений відродженню спадщини затопленого міста

Культурна спільнота планує відродити історичну й культурну спадщину Бакотського регіону, знищену радянською владою у 1980-х роках під час будівництва Дністровської ГЕС.

Проєкт «Бакота в пошуках затопленої спадщини» створила громадська організація «Культурний Клуб» за підтримки Українського Культурного Фонду. Партнерами стали ГО ХОМГО «Територія» (фестиваль Respublica) та Староушицька селищна рада.

Нині Бакота — найпопулярніше місце серед туристичних локацій України за результатами пошукових запитів Google.

У XII — XIII століттях Бакота була столицею Дністровського Пониззя. За часів Київської Русі слугувала торговим портом на Дністрі. Тут існував скельний чоловічий монастир. В епоху Галицько-Волинського князівства Бакота стала політично-адміністративним центром Поділля.

Історія міста скінчилася в 1981 році. Під час будівництва Новодністровської гідроелектростанції Бакоту повністю затопило водою, а заразом — майже 30 сіл, 16 тисяч гектарів плідних земель, 100 гектарів лісу. Мешканців переселили в сусідні міста й села.

У межах проєкту вже створили низку культурних продуктів і заходів. Зокрема, це інтерактивний арт-об’єкт на оглядовому майданчику Бакоти: кам’яні брили, кожна з яких символізує 28 затоплених сіл, із QR-кодом з інформацією про історію та культуру кожного села.

З артефактів, знайдених на узбережжі річок Дністер, Ушиця і Жван, а також під час експедиції напівпокинутими селами, — фотографій людей і споруд, записників, побутових речей — зібрали експозицію.

На сайті зібрали цифровий архів культурного надбання Бакоти. Там розмістили мапу маршруту з усіма культурними об’єктами регіону, яку також видали у вигляді туристичного путівника.

Також на сайті можна знайти 3D-тур скельнопечерним монастирем XII століття, найдавнішою пам’яткою культових підземних споруд і поширення православ’я на Поділлі.

На стіні Бакота Хаб намалювали мурал за мотивами робіт локального художника Олександра Грена, який жив та працював у регіоні у 1920-х роках. Саме на Бакоті він створив образи подільських жінок, а згодом був репресований.

Записали народні бакотські пісні та спогади бакотських переселенців про життя сіл до затоплення, обряди та звички.