Що таке тактичний урбанізм і як він допоможе українським містам

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 78 днів. За цей час ми опублікували 21891 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Як кілька дерев, лавочок та тентів можуть змінити цілий район?

Ми звикли, що більшість змін в місті — це дорого і, що найважливіше, довго. І мова не про корупцію — навіть відносно прості та зрозумілі урбаністичні проєкти потребують підготовки, детальних досліджень та значних ресурсів. Це правильно, коли мова йде про зміни на роки вперед — реконструювати площу, перепрофілювати вулицю під пішохідну зону тощо. 

Але є й інший шлях — швидкий, динамічний і трохи більш радикальний. Його називають тактичним урбанізмом і використовують для того, щоб миттєво створити нову цінність, водночас витратити мінімум ресурсів та часу. Тактичний урбанізм — це найчастіше про маленькі, точкові зміни, що є тимчасовими (часто буквально на тижні) — втім, поліпшують середовище і навіть можуть слугувати основою, зразком для подальших, більших ініціатив. 

Завдяки цьому можна підіймати важливі питання щодо міського простору, такі як людський масштаб, екологія, публічне середовище. Тактичний урбанізм є також інструментом тестування великих змін, коли тимчасові швидкі дії є «перевіркою» перед вкладанням значних інвестицій.

Створити «стихійну» велодоріжку на частині вулиці, перетворити площу на районі у публічний простір завдяки простим лавочкам та парклетам, що є під рукою — такі маленькі інновації не втручаються у загальний ансамбль місця, відповідно, для їх впровадження не треба проводити масштабні дослідження та узгоджувати з міською владою (за що тактичний урбанізм ще часто називають партизанським). Але їх зручність відчувається тут і зараз.    

Економія ресурсів

Головна перевага тактичного урбанізму — це принцип «мінімальні витрати з максимальним результатом». Маленькі дії в наших містах насправді можуть мати великий ефект — і цей метод міського розвитку це наочно демонструє. 

Як це, наприклад, сталося в Мілані з його проєктом Piazze Aperte (відкриті майданчики) — напевно, один з найуспішніших зразків тактичного урбанізму. У 2018 році місцеві активісти разом з міланською адміністрацією почали перетворювати локальні простори, що були зачинені або не мали популярність серед мешканців, на активні публічні площі. Для цього вони додавали на пусті локації лавочки, квіти і навіть столи для настільного тенісу — та гармонійно все це облаштовували. 

Ініціатива отримала розголос і станом на 2022 рік в рамках Piazze Aperte містяни створили понад 40 таких площ — завдяки цьому в Мілані з’явилося 22 000 квадтратних метрів пішохідного простору, а кожний другий мешканець отримав зручну та цікаву публічну зону за 15 хвилин ходьби. 

Експерименти та альтернативи

Зміни міського простору — процес, що рідко передбачає експерименти. Бо треба обрати найбільш оптимальний та вдалий варіант, особливо, коли нововведення фінансується з міського бюджету. Тактичний урбанізм трохи розширює межі. Якщо можна робити швидко та дешево, чому б не спробувати щось нове? У найгіршому випадку все можна повернути як воно було. 

Так подумали в Мюнхені і заснували ініціативу Die Wanderbaumallee — «Алея кочових дерев». Ідея полягає в тому, щоб кожні шість тижнів перевозити 15 дерев з однієї вулицю на іншу і таким чином демонструвати переваги міського озеленення. Деякі експозиції виявилися настільки вдалими, що стали постійними — за час існування проєкту міська влада висадила 150 дерев.  

Тактичний урбанізм в Україні

Для українських міст тактичний урбанізм — не новий термін, втім, відносно масово такі проєкти стали з’являтися лише в останні роки. Наприклад, в рамках проєкту «Урбазавр» ми з командою перетворили колектор річки Либідь в Києві на публічний простір з екраном для показу фільмів та лавочками з метою привернення уваги до екологічних питань.  

В Одесі пусту площу облаштували гамаками та зеленими насадженнями, тому що, згідно з дослідженнями, місто потерпає від нестачі тіні. А в Харкові працювали з темою небезпеки та сірих зон в місті та створили місце, що стало освітленим та більш безпечним для мешканців. 

Такі методи поступово отримують схвалення у місцевих адміністраціях. Наприклад, львівська влада офіційно визнала тактичний урбанізм і навіть прописала положення про запровадження таких стихійних змін у місті. 

В нашій колаборації Street Culture & Urban Reform ми також прагнемо розвивати цей напрям. В рамках проєкту Urban Camp Lviv ми ревіталізуємо покинутий Палац культури у Львові, де вже створили житлові приміщення для переселенців та активний простір для мешканців міста з приміщеннями під майстер-класи й заняття спортом. Тут також буде розміщена освітня ініціатива Академія лідерів. 

Тепер на його базі відкривається тактичний урбан-парк від Street Culture — з безкоштовними майданчиками для стрит-футболу, баскетболу, брейкінгу, а також виставкою та іншими активностями. Його особливість у максимальній гнучкості — це модульний простір, який можна змінювати: додавати нові локації та адаптувати під різні ініціативи. Мета — оживити територію навколо будівлі та перетворити спільноту навколо зі спостерігачів на активних учасників. Далі в планах — масштабувати цей метод на інші міста України. 

«Стихійна» відбудова

Тактичний урбанізм має яскраве майбутнє в Україні не просто як новий тренд міського розвитку, а як повноцінний метод повоєнної відбудови. Через обстріли та бойові дії наші міста, на жаль, отримали численні «шрами» у вигляді зруйнованих будівель і вулиць. Такі локації відштовхують людей і водночас зменшують рівень добробуту всього міста. 

Саме тому з пошкодженими чи знищеними об’єктами варто працювати — і не лише в рамках масштабного відновлення, а силами місцевого ком’юніті, що дозволить швидко адаптувати публічний простір під потреби мешканців та проводити тестування великих рішень. Наприклад, в американському Сан-Дієго довгий час існувала занедбана місцевість, наповнена сміттям та іншими відходами. 

Але активісти зайняли цю локацію, відновили її і створили публічний простір. Спочатку це було місце для камерних зібрань, а згодом воно перетворилося на повноцінний лендмарк, де проводять музичні концерти, влаштовують мистецькі вистави і відкривають бари та ресторани. 

Повоєнна відбудова країни буде масштабним процесом, до якого може долучитися кожен. Для цього будуть потрібні гроші та час, втім, навіть щира зацікавленість та любов до свого дому стануть значущим внеском. 

Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції