Чим харчуються учні в європейських школах?

The Guardian дізнались, що їдять діти у школах Швеції, Іспанії, Італії, Естонії, Німеччини та Шотландії.

Шкільний обід є важливою складовою життя учня – цей час діти використовують, щоб підзарядитись, відпочити від навчання та поспілкуватись з друзями. Його вміст, якість та вартість змінюються від країни до країни. Останнім часом уряди країн почали приділяти більше уваги якості та поживності їжі, якою харчуються учні в школах, намагаючись знизити рівень ожиріння серед дітей та покращити стан їхнього здоровʼя.

Експерти зазначають, що нездатність запобігти проблемам зі здоровʼям у дітей зараз лише додасть проблем у майбутньому, пишуть у The Guardian. Розвʼязанням цих проблем буде розумна державна політика, відповідне фінансування та освіта дітей у сфері харчування.

The Guardian відвідав школи різних європейських країн та показав, чим харчуються учні.

Швеція

На обід подають африканську тушковану курку або тушковані боби та рис з салатом (морквяне пюре, маринована червона цибуля та тофу), суп, хліб, воду або молоко.

Шкільні обіди у Швеції безкоштовні для усіх учнів – від молодших до старших класів. Діти накладають собі їжу самі: вони мають можливість обрати що та в якій кількості вони хочуть зʼїсти.

The Guardian відвідали школу Fryshuset Hammarby Sjöstad та поспілкувались із шеф-кухарем.

«Ми зосереджуємо багато уваги на овочах та зелені, – каже шеф-кухар Мартін, – Багато дітей зовсім не їдять овочі вдома, тому важливо, щоб тут вони їли овочі та відкривали для себе нову їжу».

Згідно з доповіддю про харчування та активність шведських дітей за 2023 рік, лише 3% дітей та молоді слідують здоровому способу життя. Менш ніж один з десяти слідують  рекомендаціям Шведського продовольчої агенції щодо споживання фруктів, овочів та риби.

Іспанія

На обід подають овочевий суп та хліб, курку з картоплею та овочами, а також фрукти.

У регіоні Мадрид батьки, якщо вони не є малозабезпеченими, платять за шкільний обід €5.50 в день.

Сантьяго Ромеро, шеф-кухар школи San Ignacio de Loyola у містечку Торрелодонес, каже, що його меню побудоване на Середземноморській дієті.

«Оскільки ми готуємо для дітей, головною метою для нас є задовольнити їх харчові потреби: у наших стравах ми поєднуємо бобові, свіжі овочі та білки», – зазначає шеф-кухар.

Він додає, що важливо також забезпечити відповідну атмосферу у їдальні, щоб діти насолоджувались обідом. Він намагається виходити до дітей, коли вони їдять, щоб почути їх думку та зауваження.

Іспанія, як і Швеція, має проблеми з дитячим ожирінням: 40.6% іспанських дітей від шести до девʼяти років важать більше рекомендованої ваги, а 17.3% з них страждають на ожиріння. Минулого року уряд Іспанії розробив план щодо шкільного харчування: як мінімум 45% шкільних страв мають складатись зі свіжих сезонних фруктів та овочів.

Італія

На обід подають піцу, шпинат з сиром страккіно, банан, сливове тістечко, хліб та воду.

В Італії обіди в школах платні, проте малозабезпеченим сімʼям надають обіди зі знижкою або безоплатно.

Меню у школі Principe di Piemonte в Римі змінюється щосезону та складається з великої кількості свіжих овочів, фруктів, риби, мʼяса, птиці та інших місцевих продуктів. На сніданок учні їдять йогурт та свіжовитиснутий апельсиновий сік, а ополудні мають ще одне приймання їжі. Інгредієнти для страв постачає BioRistoro, стороння компанія, з якою Римський муніципалітет уклав контракт.

«Для нас важливо мінімізувати відходи, хоч це і складно, бо буває їжа, яку діти не люблять, – каже Сильвія Санталочі, дієтолог Римської міської ради, – А через те, що діти сприймають обід як час для відпочинку, іноді складно простежити, чи вони добре поїли».

Естонія

На обід подають суп з куркою та овочами, фаршем або веганський, разом із хлібом та шоколадним йогуртом.

Обід в естонських школах коштує €1.80, із них €1 надає уряд, а 80 центів – місцева влада.

Шкільні обіди в Естонії пропонують суміш сучасного та традиційного, імітуючи домашню їжу, яку могла б приготувати естонська бабуся. Один раз на тиждень, у суповий день, діти можуть обрати серед трьох видів супів, а також чотирьох видів хліба.

Учні можуть висловити свою думку про обід, просканувавши QR-код у їдальні. Уся оброблена їжа в естонських їдальнях заборонена, за винятком одного дня на місяць. Батьки дітей також можуть поснідати або пообідати за бажання: шкільні їдальні пропонують їм кашу.

Німеччина

На обід подають пасту пенне з томатним соусом або фермерську тарілку з овочами та вершково-травʼяним соусом, а також салат, фрукти та воду.

У Берліні шкільний обід безкоштовний для учнів 1-6 класів. В інших землях Німеччини обіди у школах платні.

Майже 100% дітей користуються безкоштовними обідами, каже Клаус Кюн, менеджер «Трьох кухарів», компанії, що доставляє їжу в берлінську школу Kollwitz. У інших землях Німеччини, де шкільні обіди платні, лише 56% учнів купують обіди.

Попри переваги безкоштовного харчування, Кюн скаржиться на кількість відходів: через те, що батьків більше не спонукають попереджати про відсутність своєї дитини, близько 30% обідів залишаються.

Директор школи, Майко Темме, висловлює своє розчарування з приводу відходів. Наприклад, у пʼятниці, коли подають рибу, більшість дітей її залишає, каже директор. Проте школи все одно повинні включати її в раціон через рекомендації влади.

А що з обідами в Україні?

До четвертого класу учні українських шкіл забезпечуються безоплатним одноразовим харчуванням.

Останніми роками в Україні відбувається реформа шкільного харчування. З першого січня 2022 в українських школах запровадили оновлене меню для учнів – його розробляв український кулінар Євген Клопотенко. Рекомендоване меню містить 160 страв.

Головною особливістю змін став перехід до більш здорового харчування: менше цукру, солі, хліба, жирів та субпродуктів. 

Девʼятого лютого цього року, відбулась стратегічна сесія «Реформа шкільного харчування: стратегічний розвиток в умовах війни та повоєнного відновлення України» за участі ініціаторки реформи першої леді Олени Зеленської.

Під час стратегічної сесії представили чотири напрями подальшої роботи, а саме:

• Організація якісного харчування: закупівля та фінансування.
• Відновлення та модернізація харчоблоків. Запровадження та дотримання системи НАССР.
• Розвиток кадрового потенціалу.
• Формування культури здорового харчування. Упровадження нових норм та меню.