Новий світ колишнього Каховського моря: скелети риб, вирви від снарядів і вербовий гай

ТЕКСТИ поспілкувалися з науковцями та природозахисниками, які нещодавно побували в районі Каховського водосховища - на території національного парку “Кам’янська Січ”

Розповідає Катерина Полянська, екологиня міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина"

Улітку це було голе, потріскане дно. У деяких озерах ще стояла вода, були калюжі. Але падав рівень грунтових вод, і вода потроху спадала. У Милевській затоці, що розташовується на території парку, зберігалася у верхів’ях невелика водойма, вона у кінці літа ще існувала. Був ще невеликий водотік, і усі живі водні істоти намагалися туди сховатися, якимось чином переповзти.

Було видно як повзали черепахи, раки не встигли переповзти і гинули. Також загинуло багато молюсків. Риба, якщо могла, то переходила водотоком далі, якщо ні - то ховалася у калюжах. Під час нашого наступного візиту водойми там вже не було, лише познаходили скелети великих риб, які лежали такою смужечкою. Певно риба скупчилася у останніх залишках води, доки її зовсім не стало. Водна екосистема там була фактично знищена, відбулася масова загибель.

Фото МБО "Екологія-Право-Людина"

Але вже через місяць після катастрофи з’явилися невеликі пагінці, один, два листочки, що визирали з землі, і ми навіть не знали, що з них виросте. Коли ми вже були у вересні, там була верба вище за мене зростом. Частина дна заростає вербою, там де ще лишається вода, там вже росте водна рослинність - очерет та рогіз. Десь можна побачити білі схили - це не пісок, а відкладення з мушель, які можуть досягати кілька метрової ширини.

Зараз ми повинні зрозуміти, що саме ми хочемо відновити. Але треба також розуміти, що територія природного парку, не кажу вже про все водосховище - це досі червона зона, там відбуваються бойові дії. Ми там брали проби з місць влучень снарядів. У нас вже є результати аналізів з лабораторії, які свідчать про перевищення гранично допустимих концентрацій важких металів.

Фото МБО "Екологія-Право-Людина"

Це результати аналізів взятих у вирвах від снарядів та спаленої техніки. На території парку, як і всюди на окупованих територіях, стояла техніка росіян, були їх окопи, місця дислокації. Там взагалі був цілий, як ми називаємо “Орколенд” - фактично ціле містечко російських солдат, які залишили по собі тонни сміття.

Одразу після звільнення там був справжній треш - суцільний смітник. Співробітники парку своїми силами вони всю територію вичищали. І зараз ця територія є в червоній зоні. Коли ми були останнього разу, прилетів дрон, побачив наші машини, і потім прилетіло три міни в двісті метрах від нас. Тому, звичайно, потрапити до середини водосховища дуже проблематично.

Один мільярд дерев

Розповідає Анна Куземко, провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки

-Одразу після підриву греблі було зроблено чимало прогнозів щодо подальшої долі території бувшого водосховища. Щось і з цих прогнозів справдилося?

Робити прогнози у цій ситуації - це невдячна справа, половина прогнозів, які були зроблені одразу після підриву Каховської греблі точно не справдилися.

Так, не справдилися прогнози про пустелю, які робили люди, що, певно, не дуже в темі. Бо район Каховського водосховища - це абсолютно не та зона, де може утворитися повноцінна пустеля.

не справдилися прогнози про пустелю, які робили люди, що, певно, не дуже в темі

Прогноз, що грунт висихатиме і поширюватимуться пилові бурі з усіма шкідливими хімічними сполуками, що накопичувалися у водосховищі - теж не справдився. Хоча певні підстави для такого прогнозу були. Мулистий грунт, коли висихає, стає дуже легким. Але грунти саме на дні Каховського водосховища виявилися достатньо щільними. Плюс на них сформувалися кірочки грунтових водоростей, які теж перешкоджали висиханню грунту.

Прогнози про пилові бурі і розсадник інвазивних рослин теж не справдилися

Були прогнози, що все дно бувшого Каховського водосховища перетвориться у такий собі розсадник інвазивних видів. Але поки що цього теж не сталося, зараз бачимо лише якісь поодинокі сходи таких видів. Думаю, тут велику роль відіграватиме дуже інтенсивний ріст верби, який не дав можливості закріпитися інвазійним видам. Але, звичайно, гарантувати, що інвазивні види надалі не будуть поширюватися поки не можна.

-Невже верба всього за кілька місяців стала домінуючим видом у цьому районі?

Коли ми там були у червні, то все, що бачили - голе дно, вкрите досить щільним мулом, вже потрісканим, подекуди з потужними черепашковими відкладами молюска дрейсени. До речі, це теж доволі агресивний вид, що процвітав у Каховському водосховищі.

На деяких ділянках товщина шару мушель дрейсени могла складати до двох метрів. Там майже не було рослин, були лише окремі сіянці. На інших ділянках, на мулах дуже інтенсивно проростало насіння рослин, які ми на той час попередньо ідентифікували як вербу..

Фото Анни Куземко

Але пройшло всього кілька місяців, і в останню нашу поїздку ми спостерігали разючі зміни. На більшості території, яку ми обстежили, спостерігається дуже щільний вербовий молодняк, висота якого вже може сягати 2,5 - 3 метри. Найвища верба, яку ми обміряли, була 3 метри 16 сантиметрів.

Уже сформувалися повноцінні заплавні вербово-тополеві ліси, які охороняються на рівні всієї Європи

Тобто за чотири місяці відбувається формування повноцінних заплавних вербово-тополевих лісів, які, до речі, охороняються на рівні всієї Європи. Власне, саме такі ліси були доволі поширеними на цій території до створення Каховського водосховища.

Вербові деревця на дні водосховища. Фото Анни Куземко

-Якось це дуже швидко - всього за кілька місяців і трьохметрові дерева…

Так, справді, ніхто не очікував, що буде такий шалений ріст за такий короткий час. Справа у тому, що коли стався підрив дамби, якраз верби утворили насіння і це насіння плавало на поверхні води, потім вода зійшла і насіння впало на дуже родючий грунт і масово проросло.

Уже в червні, як вже було сказано, можна було бачити сходи верби, але тоді ми не були ще до кінця впевнені, що це за вид. Плюс, оскільки ці молоді сходи дуже щільні, у них дуже висока конкуренція за світло, і тому вони дуже швидко намагалися тягнутися до верху, до сонця.

Паростки конкурували за сонце і тягнулися вгору

Зараз верба займає близько 50 % усіх покритих рослинами площ. Фактично, вільними від верби виявилися території, вкриті шаром мушель дрейсени, але, думаю, з часом і туди нанесеться грунт і зможуть закріпитися рослини.

Там сіянців інших рослин дуже мало, вони поки що поодинокі і розрізнені. Звичайно, є ще вкраплення тополь. Формуються також зарості прибережної водної рослинності - це рогіз, очерет, осока. Ця рослинність спостерігається там, де відновилися старі річкові русла. Наприклад, ми спостерігаємо відновлення цієї рослинності вздовж русла річки Кам’янки, яке було затоплене водами Каховського водосховища, а тепер відновилося.

-Мінекології нещодавно оприлюднило свій реліз про цілеспрямоване засіювання дня Каховського водосховища насінням як дикорослих, так і сільськогосподарських рослин. Наскільки масштабною була ця робота, бо, на жаль, якоїсь більш детально інформації оприлюднено не було…

У нас, на жаль, немає підтвердження цієї діяльності. Співробітники парку, з ким ми спілкувалися, не повідомляли про таку діяльність. Це швидше питання до піар-відділу Міністерства екології - звідки вони взяли таку інформацію. Мені про такі факти нічого не відомо. Єдине джерело, з якого я про це дізналася, був допис джерело Міністерства охорони довкілля в соцмережах.

-Тобто все, що ви бачили на місці колишнього водосховища - все це виросло шляхом самозасіювання?

Так, це спонтанне заростання, нічого засіянного ми там не бачили.

-Чи є видимі зміни за цей час у вологості обстежуваної вами території?

Є деякі ділянки, де можна і загрузнути. На деяких територіях у червні ще стояла вода, особливо в балках. Зараз там сухо. Коли ми були там у червні, грунт уже підсихав і тріскався. Тріщини були такої фрактальної форми. Тоді вимірювали глибину цих тріщин, вона була 25 - 30 сантиметрів. Думаю, що поява подібних тріщин якраз пов’язана зі зменшенням вологості у грунті - дощів давно не було, плюс поява сіянців верби.

Вона дуже швидко росте і тягне вологу з грунту. Тому зараз ці тріщини стали набагато глибші. Сама глибока тріщина, яку ми виміряли, була 1 метр 28 сантиметрів. І вони дуже широкі. У мене 37 розмір ноги, коли ми йшли через ці зарості верб, я навіть боялася, щоб моя нога не провалилася у одну з таких тріщин.

У червні ми також спостерігали багато струмків грунтових вод. З правої сторони Дніпра береги історично були високими, через водосховище, звісно, цього не було видно, але коли вода пішла береги знову з’явилися, і от саме у них відкрилися джерела. Було візуально видно як вони витікають просто з берега.

Струмочки грунтових вод. Фото Анни Куземко

У жовтні ми їх вже не бачили. Але та ж річка Кам’янка не змінилася - якою вона була у червні, такою залишилася і в жовтні.

Якщо зараз підуть дощі, буде сніг, ця територія звісно наповниться вологою. І ще багато чого залежить від того - буде чи ні водопілля. Заплавному лісу звичайно треба, аби було достатньо вологи.

-Ми можемо очікувати, що за кілька років там вже зеленітиме повноцінний ліс?

Це цікаве питання. Чи буде далі формуватися вербовий ліс. Зрозуміло, що далі настільки щільними ці заростіверби бути не зможуть. Більш слабкі особини будуть поступово відмирати. Ті самі процеси відбуваються і у самому звичайному лісі. Підлісок завжди густіший, ніж більш старі дерева.

Оскільки більш слабі особини відмирають у конкуренції з більш сильними. Це все та сама боротьба за існування. До речі, виключати, що на зміну вербам прийдуть ще якісь рослини ми теж не можемо. Але поки що там настільки щільні зарості, що іншим рослинам важко закріпитися.

Думаю, найбільш ймовірний сценарій, що там сформується вербово-тополевий ліс. Можна припустити, що принаймні 50 % бувшого дна Каховського водосховища буде зайняте саме таким лісом.

-У природозахисника Олексія Василюка є ідея, що оці мільярд дерев, про необхідність висадження яких колись казав наш президент, можна було б висадити саме на території бувшого водосховища. Там може вирости ліс з мільярда дерев?

Я думаю він вже там росте. Якщо взяти усю площу водосховища, то можливо і мільярд сіянців там уже можна нарахувати.

-Свого часу біолог, візіонер Євген Дикий висловив думку, що сама природа на території водосховища не зможе повернутися до того стану, який був перед побудовою греблі. Що їй необхідна допомога людини. Я чув навіть ідеї, щоб розсіювати насіння дикорослих рослин з коптерів. Яка ваша думка з цього приводу?

природа виявилася розуміншою за нас і нашого втручання там не потребує

Я теж так думала влітку, після нашої першої поїздки туди. Коли були побоювання, що там без допомоги людини будуть просто формуватися хащі з інвазивних видів. Були ідеї, що там треба буде робити якесь залуження, підсів дикорослих трав.

Але на даний момент я бачу, що природа таки виявилася розумнішою за нас, і те, у чому ми хотіли допомогти, воно формується без нашої допомоги. Те, що ми бачимо зараз - природа нашого втручання там не потребує.

Вигляд зваерху

Порівняльна карта заростів верболозу в районі Каховського водосховища - на території національного парку “Кам’янська Січ”, підготовлена Григорієм Коломицевим.

Григорій Коломицев, експерт з просторового моделювання біорізноманіття Української природоохоронної групи, молодший науковий співробітник Інституту зоології:

Аналізуючи ділянку колишнього водосховища в області Національного природного парку «Кам'янська Січ», ми можемо констатувати подальший відчутний розвиток рослинності. На правому знімку ми бачимо, що переважна частина нового суходолу вкрита щільною зеленою рослинністю.

На обох знімках ми бачимо чіткі обриси оброблюваних полів навколо. Якщо на лівому знімку (за червень) на багатьох полях та інших територіях незмінного суходолу було зелено, то на правому знімку (жовтень) восени врожай було зібрано, а рослинність посохла і пожовкла.

Новий суходіл, осушена територія, у червні (лівий знімок) мала відносно нещільну, невиражену рослинність. Значення вегетаційного індекса NDVI там становило порядку 0,15. Це досить близько до значень індексу упродовж вегетаційного сезону на піщаних ділянках Олешківських пісків. Також на знімку видно акваторію, а також голі піщані і кам'янисті ділянки - це територія із негативними значеннями індексу.

З червня голі ділянки заросли, а вода ще більше відійшла, тому й територій з від'ємними значеннями індексу (не вкритої рослинністю) стало значно менше, лишилось в основному русло Дніпра.

По самій рослинності, на правому знімку видно, що переважаюча територія Кам'янської і Милівської балок мають значення вегетаційного індексу вище 0,6 - це щільна рослинність. Як ми вже бачили із фотографій та відео з місця - підростаючий ліс.

Така сама картина і біля самого Дніпра - там відкрилась територія колишньої заплави річки, і вона теж активно заросла рослинністю. Видно, що біля колишніх берегів лишились смуги піщаних ділянок, які поки що відносно слабко вкрились рослинністю.