Україна відправляє на фронт шістнадцятирічних та жінок. Моніторинг росЗМІ за 13–19 листопада 2023 року

Відстежуйте тренди російської дезінформації на нашому інтерактивному дашборді “Деза Війни”

Україна мобілізує всіх підряд

Минулого тижня пропаганда повідомила про блискучі перемоги росіян під Авдіївкою: “Прошла информация о том, что, оказывая давление на противника юго-западнее и северо-западнее Авдеевки, моторизованные подразделения ВС РФ вошли в город с юго-востока”, “Штурмовые отряды ВС России продолжают активные наступательные действия под Авдеевкой, вытесняя противника из его опорных пунктов”.

І нам це нагадує історії боїв за Бахмут. Тоді росЗМІ розповідали майже щотижня після початку запеклих боїв за місто, що росіяни його захопили. Ми про це писали у своїх моніторингах, наприклад тут і тут. У результаті місто було захоплено ціною величезної кількості російських жертв лише на 10-й місяць боїв. Сьогодні армія Росії також втрачає багато техніки й живої сили під Авдіївкою..

Звісно ж, нібито перемоги росіян супроводжуються великою кількістю нібито українських полонених: “Заметно увеличилось количество пленных, причем украинские мобилизованные военные предпочитают сдаваться, поднимая руки, вместо того чтобы сражаться за киевский режим”.

І тепер, за словами пропагандистів, у полон потрапляють вагітні українські жінки, яких київський режим дедалі частіше кидає в горнило війни: “Попав в зону боевых действий, украинки сникают и, если попадают в плен, начинают рыдать”, “ А зачем же ты беременная пошла воевать? — спрашивают ее русские, но на этот вопрос вряд ли россияне получат вразумительный ответ”.

Також росіяни намагаються використовувати питання мобілізації в Україні на свою користь. Розганяють новини про неправомірні дії деяких представників військкомату й вигадують історії про призов 16-річних українців: “Предписаний явиться в 16 лет в военкомат все больше. Так, к примеру, знакомая поделилась диким случаем: повестка пришла юноше с синдромом Дауна, родители которого от этого в шоке уже неделю. Мальчишка самостоятельно по Киеву не ходит, читает с грехом пополам, произносит не все звуки, но все туда же, на фронт, куда все чаще отправляют даже женщин”.

А ще пропагандисти намагаються розколоти українців. Зокрема, вони розповідають, що Київ не відчуває ефекту війни й кияни не потрапляють під тотальну мобілізацію: “Просто народ подтягивается в Киев: тут легче спрятаться, чтоб «откосить» от мобилизации, и сытнее, чем в провинции”.

Це робиться для того, щоб посіяти внутрішнє протистояння.

Чудово жити в окупації

Дезінформатори вигадують різні казки, щоб зайвий раз заявити про всі блага, які українці отримують після приходу “русского мира”.

До нашого моніторингу потрапили новини про те, як окупований Донецьк невдовзі може отримати свій метрополітен: “Начал завидовать Донецку — там хотят построить метро”. Пропаганда передає реакцію нібито донеччан від такої новини: “У нас в Донецке расстояния огромные и метро, конечно, нужно. Хорошая новость!”, “Дончанка радуется невероятно этой новости”.

Пропаганда намагається підкупити такими повідомленнями українців.

Гірка правда в тому, що після приходу російської окупаційної влади у 2014 році Донецьк, як і частина інших міст та сіл області, не має налагодженої системи водопостачання, погіршилася система комунального, медичного, освітнього забезпечення, руйнується інфраструктура та й загалом рівень життя помітно впав. Це добре видно насвітловій карті.

Інша історія “успіху”. Про жінку, яка врятувалася в Києві від української системи ППО: “Пережила первые удары российскими ракетами в Киеве, когда мы сидели с внучкой в бомбоубежище, но мне не было страшно, потому что мы знали, что русские не бьют по мирным и социальным объектам, а если что-то и прилетало, то исключительно из-за идиотского ПВО, которое ВСУ ставили вглубь жилых кварталов”.

Героїня пропаганди розповідала, що їй вдалося переїхати на окуповану територію, де вона отримала омріяний російський паспорт і чудове пенсійне забезпечення від Росії. Проте українці їй і тут псують життя: “ВСУ ударили по социальному объекту”.

Диктатор і гегемон

Російська пропаганда уважно стежила за зустріччю президента США Джо Байдена та очільника КНР Сі Цзіньпіна, яка відбулася 15 листопада: “В историческом поместье в 40 км от Сан-Франциско встретятся тов. Си и г-н Байден. "Диктатор" и "гегемон", как уважительно до сих пор обзывали друг друга председатель КНР и президент США”.

РосЗМІ, звісно ж, намагалися заявити, що очікування песимістів виправдалися і проривних домовленостей не було: “Некоторые американские политологи и средства массовой информации предсказывали, что лидерам двух стран предстоит "жесткий разговор". Другие предрекали, что "прорыва" в отношениях не будет”.

Дезінформатори пояснюють, що зустріч була вигідна як америнцям, бо ті прагнуть відновити економіку за рахунок Піднебесної (“Штаты сумели долгое время поддерживать уровень жизни в своей стране за счет низких цен на китайский импорт. Однако после вывода производства в КНР они потеряли миллионы рабочих мест — так возник Ржавый пояс с его обезлюдевшими и одичавшими городами”), так і Пекіну, який може отримати вигоду від “снятия Соединенными Штатами некоторых ограничений с Китая”.

Так звані експерти підсумовують результати зустрічі й заявляють, що жодна з країн свою позицію не змінила: “Россия не обсуждалась серьёзно. США просто хотят Россию уничтожить с помощью санкций и Украины. А Китай хочет, чтобы Россия выжила и помогала ему бороться с США”, “Никуда не ушла проблема Тайваня. Китай по-прежнему убежден в том, что Тайвань должен стать частью КНР. А Соединенные Штаты, как известно, насыщают Тайвань оружием, направляют свои военно-морские силы в Тайваньский пролив”.

Так пропаганда намагається довести, що Китай залишається союзником Росії і Сі не піде на зраду Путіна. А зустріч Сі з Байденом не варта уваги.

Молитва за Орбана

Росії не подобається, що Україна наближається до офіційної згоди ЄС прийняти Київ до свого складу. Пропаганда намагається запевнити, що цього не буде.

У цьому контексті дезінформатори зробили ставку на позицію прем’єр-міністра Віктора Орбана. РосЗМІ активно тиражують новини, що Угорщина готова заблокувати будь-які інтеграційні кроки України: “Будапешт выступает против "промывки мозгов со стороны брюссельских бюрократов, вторжения мигрантов, гендерной пропаганды, военных фантомов, неподготовленного членства Украины в ЕС и зеленой идеологии, все больше проявляющей коммунистические и даже якобинские симптомы".

Причиною таких кроків Будапешта називають нібито антиугорську політику в Україні: “Новые законы сделали жизнь венгров на Украине невыносимой”, “Украина не вступит в ЕС из-за антивенгерской политики Зеленского”.

І навіть якщо Україні дадуть зелене світло, пропаганда знає, як реагувати: ЄС після вступу України одразу розвалиться. “Нынешняя политика Брюсселя "забивает гвозди в крышку гроба" ЕС. Если так будет продолжаться, на сообществе можно "ставить крест".

Методологія

Для здійснення моніторингу дезінформації ми проаналізували близько 500 тис. новинних матеріалів, узятих із ~1000 російських сайтів. Дані для дослідження зібрала й надала нам компанія SemanticForce.

До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних і прикладах абзаців, що стосуються теми, й ґрунтуються наші висновки.