Надто смачне, щоб викидати. Чому європейці купують залишки їжі та пишаються цим

За лічені хвилини знаходить кілька точок неподалік від офісу. За 4 євро місцеве кафе пропонувало забрати нерозпродані обіди, які зазвичай коштують 12 євро. Єдине — треба прийти у проміжок з 19.00 до 20.00 та принести власний ланч-бокс. Німецька молодь не просто любить економити, але й реагувати на глобальні проблеми. Боротьба з харчовими відходами та прагнення до відповідального споживання — очевидний тренд у ЄС.

Лише у торговій мережі Valora у Німеччині з початку року вдалося продати замість того, щоб викидати 2,4 тисячі тон їжі – це приблизно сто фур.

З’їсти, а не викидати

Too Good to Go — сертифікована компанія Social Impact B Corp, заснована в 2015 році в Данії. Німеччина була однією з перших країн-партнерів, що доєдналася до ініціативи. Найпоширенішими пропозиціями у застосунку є так звані “торбинки-сюрпризи” та “чарівні торбинки”, які магазини, готелі та ресторани збирають самостійно із залишків продукції.

Це пакети з різними стравами, випічкою, фруктами та овочами. В 2016 році перша така торбинка була “врятована” зі смітника в Німеччині. Сьогодні сервіс працює у 15 країнах Європи, також у Канаді та США.

В сусідній Австрії цей додаток популярний для купівлі їжі у супермаркетах. За 5 євро можна купити набір продуктів, у яких добігає кінця дата зберігання, на 15 євро. Покупець у додатку вибирає, який набір він хоче: випічка, м'ясні, веганські продукти тощо і наприкінці дня приходить у магазин й забирає свою торбинку. Щоправда її вміст не знає, але це все одно дешевше і навіть зручніше ніж вибирати продукти самостійно.

Користувачі сервісу Too Good to Go називають себе “спільнотою борців з відходами”, адже за даними World Wide Fund for Nature (2021), людство все ще викидає близько 40 відсотків усієї їжі, яку виробляємо на планеті. Страви, що вдалося продати, замість того, щоб викинути, називають збереженими.

Тема їжі, яка відправляється на смітник часто звучить у європейських медіа, обговорюється що можуть зробити ресторани, супермаркети і громадяни, щоб їжа не викидалася, адже її виготовлення супроводжується значним викидом СО2, яке спричиняє кліматичні зміни. Відповідальні громадяни і бізнеси хочуть зробити свій вклад у зменшення СО2, тому багато хто радо користується додатком, який як приємний бонус пропонує ще й суттєву економію.

Статистика за час існування ініціативи:

У Німеччині: 22 500 партнерів

10,7 мільйонів користувачів

34 мільйони збережених страв

Глобальні цифри:

Понад 145 000 партнерів

Понад 81 мільйон користувачів

Понад 250 мільйонів збережених страв

17 країн, що залучені до ініціативи

Набори із залишків ланчів зазвичай дуже швидко розходяться й доступні саме ввечері, а от ще один вид — набори сніданків — можна знайти й забрати вже після 11.00-11.30. До останнього виду пропозицій найбільше залучені мережі готелів, адже у них залишається багато їжі.

Користуватися застосунком легко. Можна самостійно вибрати геолокацію й шукати пропозиції у радіусі від 1 до 30 км. Звісно, чим більше місто, тим більший вибір. До речі, трапляються й інші цікаві варіанти. Наприклад, дегустаційні набори пива з місцевої броварні та капсули з кавою від Dunkin Donuts. Компанії залишили у описі попередження, що у цієї продукції вийшов строк дійсності, але вона залишається придатною для споживання. Це ще один аспект ставлення до продуктів, який варто пояснити.

Переосмислення позначки “Вжити до…”

Як розповіла Texty.org.ua Нора Волграф, старша менеджерка зі зв'язків з громадськістю у Німеччині, Австрії та Швейцарії, проєкт бере активну участь у політичних дискусіях щодо терміну придатності харчових продуктів, пропагуючи уважніше ставлення до звичного поняття.

“Наприклад, ми реалізували кампанію “Подивись — Понюхай — Смакуй” у кількох країнах. Вона заохочує споживачів покладатися на свої почуття, а не лише на термін придатності. Їжу часто можна вживати після закінчення зазначеного терміну, якщо вона все ще має гарний вигляд, запах і смак. Адже кількість харчових відходів, що перевищує 50 відсотків, спостерігається в домогосподарствах, де неправильно розуміють значення термінів придатності”, — пояснила вона.

Скільки їжі у різних компаніях "врятовано" зі смітника:

Мережа АЗС ARAL — один мільйон торбинок з 1100 точок у Німеччині

Мережа кав'ярень Starbucks — майже 300 тисяч "чарівних торбинок" з 2019 року й близько 120 активних локацій.

Мережа супермаркетів BIO COMPANY — 100 тисяч "торбинок-сюрпризів" за 2 роки.

Мережа готелів Accor — майже 99 тисяч "чарівних торбинок" та 40 точок з 2017 року.

Що отримує бізнес?

Боротьба з харчовими відходами є ключовим елементом стратегії сталого розвитку більшості компаній у ЄС. І це не просто частина розбудови й покращення іміджу бренду. Є й чисто раціональна складова — зменшення витрат. Аналізуючи залишки та нереалізовані позиції, компанії економлять кошти.

У Too Good to Go серед топових переваг називають розширення клієнтської бази. Тобто компанії отримують доступ до нових клієнтів через застосунок, охоплюючи людей, які, можливо, ніколи б не завітали до певного магазину чи кав'ярні.

“Багато клієнтів не тільки купують торбинку-сюрприз, але й витрачають додаткові гроші на інші продукти, знайомлячись з бізнесом через Too Good To Go. І не забуваймо, ніхто не любить викидати їжу, особливо якщо для її приготування доклали зусиль. Наші партнери відчувають радість, коли можуть зберегти страви”, — впевнена Нора Волграф.

Сюди також можна додати внесок у стійкість компанії. Адже попит у великих містах тільки зростає, але відкоригувати асортимент – часто непросте завдання.

“Хоча в торгових точках постійно випікаються та готуються свіжі продукти, повністю уникнути надлишковості пропозиції не вдається. Клієнти очікують на широкий асортимент продукції й можливість купити потрібний товар навіть за лічені хвилини до закриття магазину. Саме тому в кінці дня все одно є залишки продукції”, — розказали нам у прес-службі швейцарського ритейл-холдингу Valora, що також має розгалужену мережу у Німеччині (BackWerk, Back-Factory, Ditsch та ServiceStore DB).

За даними компанії, з початку року збережено майже 1 мільйон продуктових наборів, що розповсюджували у 380 точках по всій Німеччині. А також доєднання до ініціативи допомогло попередити викиди CO2, адже сумарно мова йде близько 2420 тонн потенційних харчових відходів — для порівняння таку кількість їжі можна завантажити у 100 фур.

Всі у виграші

Філіп Ібрагім — генеральний менеджер концептуального простору The Social Hub Berlin, у розмові згадав, що особисто доєднався до ініціативи з моменту її запуску в Німеччині. “Зрештою, ми робимо щось хороше — і всі у виграші. Щодо практичних деталей, то для нас найкращий варіант, якщо гості приносять свої власні контейнери, і можуть взяти бажану порцію з відкритого шведського столу, до того, як його приберуть. Я завжди наполягаю на максимальній вазі в коробці”, — розповів директор готелю, коворкінгу та кафе.

Команда поставила собі за мету стати безвідходною компанією до 2030 року. Глобальна PR-менеджерка мережі The Social Hub Крістіна Баос уточнила, що історія співпраці з ініціативою почалася ще в лютому 2020 року в голландських хабах компанії як частина стратегії зменшення відходів.

“Ми також працюємо з харчовим монітором на основі штучного інтелекту, щоб аналізувати кількість харчових відходів і зменшувати органічні відходи на наших кухнях шляхом оптимізації закупівель і порцій. Крім того, ми спілкуємося з нашими резидентами, щоб навчити їх готувати із залишків їжі. А в наших голландських і німецьких готелях ми пропонуємо гостям схеми багаторазових чашок, які працюють на депозитній системі як альтернативу паперовим стаканчикам на винос”, — додала вона.

Дійсно, така система популярна й у Німеччині. У багатьох кафе біля входу можна побачити логотип, який вказує на те, що покупці можуть самостійно наповнити свої багаторазові горнятка. Деякі заклади у Берліні пішли ще далі — і взагалі не пропонують одноразових стаканчиків для coffee to go. Натомість доведеться купити за 1 євро горнятко для багаторазового використання. Така кампанія — частина ініціативи BETTER WORLD CUP, яку започаткував у 2017 році один із департаментів Сенату столиці Німеччини. За поточними оцінками, тільки в Берліні щогодини 20 000 одноразових стаканчиків все ще потрапляють у смітник.

В Україні поки немає подібного сервісу, який би обʼєднав компанії та споживачів. Окремі заклади мають вечірні знижки чи постачають залишки продуктів у благодійні заклади, але ці зусилля не систематизовані.