Пасажир ловив його, але не спіймав. Чому громадським транспортом у Києві неможливо користуватись

109-й автобус — це зручний маршрут, який допомагає без пересадок дістатись з таких густонаселених районів, як Позняки і Березняки до центру на Правому березі.

Цей автобус в теорії виглядає дуже зручним — на зупинки він має приїжджати кожні 20-30 хвилин, а також за ним можна прослідкувати у додатку моніторингу громадського транспорту і підлаштувати вихід із дому чи офісу до приїзду автобусу на зупинку. Але це лише в теорії.

Тексти прослідкували за автобусним маршрутом №109 та «затестили» його в години пік. Що з цього вийшло — читайте в матеріалі.

Сірі кардинали 

Ми слідкували за автобусом з обідньої перерви до вечірньої години пік. Для моніторингу за автобусом ми використовували дані “Київпастрансу”, а також наша журналістка сиділа на зупинці і переглядала, чи збігаються дані з додатку EasyWay (який також використовує дані “Київпастрансу”) з реальним часом прибуття автобусу на зупинку.

Що ми виявили? Якщо коротко, то за допомогою додатку незручно моніторити рух транспорту, дані з EasyWay і реальний рух транспорту рідко збігаються. Навіть в обідню перерву, коли у місті немає заторів, автобус доводиться чекати дуже довго — більше півгодини.

А тепер детальніше розповімо, які проблеми ми виявили.

В додатку EasyWay в розкладі автобуса зазначається, що чекати транспорт на зупинці треба 20-40 хвилин. Насправді ж автобус за півдня тільки один раз автобус приїхав на зупинку через 20 хвилин після минулого. 

Найчастіше автобус доводилось чекати більше півгодини. Більшість автобусів приходили через 32-35 хвилин після попереднього, а один раз автобус довелось чекати 40 хвилин — і хоча це за розкладом, це занадто довгий час, щоб стояти і чекати на зупинці громадський транспорт. 

Позначки у додатку EasyWay трохи відстають від реального руху автобуса (чому так трапляється, ми розповімо трохи згодом). Якби ви орієнтувались на додаток, ймовірніше за все, не встигли б сісти на автобус і змушені були б чекати ще півгодини, а то й сорок хвилин на наступний автобус. 

Позначки час від час перестають працювати. А також ми помітили це під час моніторингу. Позначка, яка відповідала за рух автобуса, на одній із зупинок замість зеленої, активної, яка показує рух транспорту в живому часі, застигла і стала сірою. Час від часу ця позначка, то зникала з карти, то з’являлась знову, але не зрушала з місця.

Можна було б припустити, що автобус зламався чи потрапив в ДТП. Але насправді це проблема додатку — справжній автобус приїхав на зупинку. Втім, на карті його позначка залишалась сірою і показувала, де рухався автобус. Лише через півгодини, як позначка стала сірою, вона “ожила” і почала відображати рух автобуса.

Також час від часу на зупинку приїжджали “бонусні” автобуси, які взагалі ніяк не відображались у додатку. 

Пасажирка заповзала в автобус

Всі ці проблеми помітили і наші колеги, які користуються цим маршрутом.

Наш головний редактор Роман Кульчинський міг би користуватись цим автобусом, щоб без пересадок їздити на роботу. Це зайняло б в нього менше пів години. Натомість, через непередбачуваність автобуса він обирає їхати маршруткою, а потім на метро. Цей маршрут довший однак, гарантує, що йому не доведеться стояти 40 хвилин на зупинці. 

Наша арт-директорка Надя Кельм також час від часу користується цим автобусом, щоб добиратись до роботи. Альтернатива цьому — йти пішки до маршрутної зупинки, їхати маршруткою до метро, пересідати на іншу гілку метро, їхати на ній, а потім ще йти пішки.

Але є проблеми. Через те, що мітка на EasyWay не встигає за автобусом, Надя декілька разів не встигала сісти на транспорт. “Я за цим автобусом ганялась, як світ за Сковородою, — пояснює Надя Кельм. — В додатку виглядає так, ніби він під’їжджає на зупинку, я виходжу до неї завчасно, але бачу, як автобус вже від’їжджає”. 

Інша проблема — маршрут іноді їде за скороченим маршрутом — з Лівого берега до станції метро Либідська. Про це Надя дізнавалась вже після того, як сідала і певний час їхала в автобусі. 

Також ці автобуси не облаштовані для людей з інвалідністю. “Одного разу під час поїздки я побачила, як літня жінка на колісному кріслі намагалась зайти в цей автобус, — розповідає Надя Кельм. — Хоча автобус виглядав новим, в ньому не було заїду для крісла (можливо водій не вмів відкрити цей заїзд, — Тексти). Тож цій жінці довелось злізти з крісла і заповзати в автобус, а інші пасажири допомогли занести її крісло”.

Година пік

О 18.20, в пік години пік, наша журналістка сіла на автобус. Темна зупинка вже обросла людьми, і десь з десяток з них зайшли у вечірній автобус. Сидячих місць, попри те, що автобус від’їхав недалеко від кінцевої, вже дуже мало. 

Через декілька зупинок біля моста Патона в уже забитий людьми автобус заходить ще з десяток людей. Не всі люди, що стояли на зупинці, змогли потрапити в цей автобус, а наступний доведеться чекати ще півгодини. 

Через те, що в автобусі не вистачає усім місця, в транспорті починаються гучні сварки і звинувачення. В цей час водій кричить у мікрофон, що не поїде, якщо двері не закриються. 

Згодом з автобуса неможливо вийти — жоден пасажир не хоче виходити з транспорту, щоб пропустити інших людей, бо боїться втратити своє місце і застрягнути на вулиці біля зупинки в холодний дощовий вечір. 

Крик

Рушаємо на кінцеву зупинку 109-го автобусу на станції метро Харківська, щоб дізнатись у водіїв самого автобуса, в чому проблема. 

Як тільки я підходжу до автобуса із закритої кабіни я чую приглушений крик водія: “Ідіть на зупинку! Не треба до мене підходити!” Швидко пояснюю, що я журналістка і хочу поговорити про його роботу. 

Водій Микола пояснює свою поведінку — до нього дуже часто підходять пасажири транспорту з претензіями. Питають, що це автобус, куди він їде, чому водій стоїть на місці й не їде, або чому запізнюється. Іноді це доходить до екстриму. 

Колись у спекотний день Микола їхав з відкритими дверями своєї кабіни. На одній із зупинок літня жінка зачепилась своєю тростиною за рейки на внутрішніх дверях автобуса. “Я ж не можу взяти і просто поїхати, ця жінка впала б”. Літня пані зайшла в кабіну водія і почала осипати Миколу претензіями, адже він нібито за декілька годин до того закрив двері автобуса в неї перед очима.

Напруга і постійні сварки — це те, що характеризує проблеми громадського транспорту в Києві й підштовхує багатьох пасажирів пересідати в приватний транспорт. 

Без перерви

Але перейдімо до інших питань. Чому автобуси не встигають за графіком? Микола пояснює, що це через трафік — в годину пік автобуси застрягають в довгих заторах. Найбільше проблем, за словами Миколи, на мосту Патона, зранку, коли люди прямують на роботу. В цьому місці немає окремих виділених смуг для громадського транспорту, тож автобуси на цій завантаженій ділянці мають стояти у заторі з приватним транспортом. 

Ще одна причина — відсутність культури водіння в Києві. Микола показує на машину, що запаркувалась прямо перед поворотом і заважатиме довгим автобусам тут повертатись. “Он водій машини пішов собі за картошечкою фрі, і мені як розвертатись? Ну от же зліва від нас облаштована парковка, не розумію, в чому проблема стати там, де треба”, — бідкається водій автобуса. 

Коли ми моніторили рух 109-го маршруту на вулиці Антоновича, то помітили, що там на смугах громадського транспорту регулярно зупинялись машини — і не тільки для того, щоб повернути з неї праворуч, або є висадити чи посадити пасажира, що дозволено законом. Ми помітили, що деякі машини зупинялись на смузі громадського транспорту на 10-20 хвилин. Деякі водії вмикали аварійку, а деякі — просто зупинялись, глушили мотор та виходили в кав’ярню за кавою. Також водії приватного транспорту в години пік грішать тим, що заїжджають на смуги громадського транспорту. 

Ми надіслали запит у Патрульну поліцію, щоб дізнатись, чому поліцейським не вдається врегулювати це питання. Також ми надіслали запит в КМДА, щоб дізнатись, чи планує місто розширювати систему смуг громадського транспорту. 

У Патрульній поліції нам відповіли, що хоча її працівники можуть здійснювати контроль за виконанням водіями машин правил паркування, це не їхня пряма компетенція. Першочергово “притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які порушили правила паркування, в тому числі, на смузі для руху громадського транспорту покладається на працівників управління інспекції з паркування КМДА”, — зазначили у Патрульній поліції. 

Втім, у відповіді на наше звернення, поліція  подякувала нашій редакції за “уважність та правосвідомість” про систематичні порушення водіями правил паркування на вулиці Антоновича, і пообіцяли посприяти у “припиненні порушень та притягнення винних водіїв до встановленої законодавством України відповідальності”.

Відповідь КМДА на наше звернення читайте нижче. 

Наступне питання — чому трекер на автобусах працює некоректно? Микола говорить, що тут проблема несправної електроніки. Водій підтвердив, що більшість трекерів на його маршруті справді або запізнюються за реальним рухом автобуса, або поспішають. А також трекер іноді без причини перестає працювати. Водій звертався до керівництва, щоб систему полагодили. 

Микола вважає, що не було б зайвим додати машин на цей маршрут, щоб пасажирам не доводилось чекати транспорт на зупинках так довго, особливо у години пік. 

Ми також звернулись до КМДА з питанням, чи збираються вони збільшувати кількість транспорту на цьому маршруті. 

В Департаменті транспортної інфраструктури КМДА нам повідомили таке: 

1. Наступну смугу громадського транспорту обіцяють облаштувати на вулиці В. Чорновола у весняно-літній період 2024 року. 
2. Збільшувати кількість автобусів на маршруті №109 Департамент буде лише якщо збільшиться пасажиропотік. (Забитий автобус в годину пік, очевидно, не рахується — В.П).
3. У Департаменті зазначили, що роботу GPS-трекерів контролють і оперативно відновлюють. (Хоча наші дані показують, що це не так. За моніторингом транспорту рекомендують відслідковувати на сайті “Київпастрансу” у додатку “Транспорт online” (цей ресурс використовує ті ж дані, що й “EasyWay”).

Ще один невеселий факт — через київський трафік страждають не тільки пасажири громадського транспорту, а ще й самі водії. Час водія, витрачений у заторі, не компенсується. Якщо водій автобуса не встиг на свій обід, адже застряг у заторі, він не зможе взяти додатковий час для перерви, адже все одно має вивезти транспорт на маршрут за графіком.

Позиція КМДА не витримує критики. Пасажиропотік зараз низький, але через вказані у статті причини — якщо ви не пенсіонер ви не можете собі дозволити непередбачувану кількість часу чекати на зупинці, тому ви пересідаєте на автомобіль чи їдете в об'їзд через метро. Виходить замкнене коло: поки транспорт не буде ходити вчасно і часто, кияни ним не користуватимуться, поки кількість пасажирів не збільшуватиметься місто не вкладатиме у новий громадський транспорт. Тож стоятимемо в автомобільних корках, бо коли погано їздить громадський транспорт люди пересуваються автомобілями, а дороги не гумові. 

Громадський транспорт помирає

Маршрут №109 уособлює більшість проблем громадського транспорту в Києві. Півгодини очікування на зупинці, неможливість точно передбачити, коли автобус приїде, і це все заради дискомфортної поїздки в забитому автобусі зі сварками з іншими пасажирами. 

Усе це стимулює людей пересідати на приватний транспорт, пересуватись містом таксі чи користуватись маршрутками (крім того, що це незручний і неіклюзивний транспорт, він ще й шкодить розвитку громадського транспорту).

Чим більше в години пік на дорогах приватного транспорту — тим більше і заторів, адже одна машина (категорії Б) часто перевозить одного-двох, а максимум може вмістити вісьмох пасажирів. В той час, як у великі автобуси (як 109-й) розраховані на сотню пасажирів. 

109-й автобус або мав би ходити частіше, щоб пасажирам не доводилось чекати на зупинках 30-40 хвилин в очікуванні, або Києву треба налагодити систему моніторингу транспорту, щоб пасажири могли підлаштувати свій графік до під’їзду автобуса на зупинку. 

Інші рішення, які допоможуть зробити пересування містом на громадському транспорті комфортніше — це збільшити мережу окремих смуг для громадського транспорту, а також слідкувати за тим, щоб водії приватного транспорту не займали вже створені смуги. Все це, звісно, має йти в комплексі з покращенням системи громадського транспорту, щоб стимулювати власників машин користуватись в години пік комунальним транспортом. 

Чи реально імплементувати ці рішення? Отут вже виникають проблеми. 

Загалом у КМДА показали, що розуміють, що громадський транспорт столиці необхідно розвивати. Восени 2021 року мер Києва Віталій Кличко презентував концепцію транспортної та паркувальної політики міста. Тоді він заявив, що в столиці необхідно надавати перевагу громадському транспорту — це допоможе розвантажити дороги від заторів. 

Втім, це лише заяви. Облаштування виділених смуг незрівнянно дешевше ніж нові автомобільні розв'язки. Також  місто затримує випуск на маршрути громадського транспорту, які безкоштовно передають столиці західні партнери.

Коли кияни звернулись з проханням випустити на маршрути №8 і №17 більше автобусів, Київпастранс відмовився це робити. Мовляв, рухомого транспорту на це не вистачає, і взагалі це не потрібно, адже в середньому ці автобуси перевозили 50-60 пасажирів на маршруті. Ці висновки були зроблені на основі середньої цифри перевезених пасажирів за день. Але ця модель не враховує, що в години пік автобус буде більш завантаженим, ніж в інший час. 

Є ще одна проблема громадського транспорту Києва, яку вперто ігнорує місцева влада. Столиця — одне з небагатьох міст України, де комунальний транспорт зупиняється під час повітряної тривоги (ще два міста, де так роблять — це Хмельницький та Івано-Франківськ). За даними ГО “Пасажири Києва”, столиця втратила приблизно 2,4 млрд грн бюджетних надходжень від простою громадського транспорту. 

В той же час, від цієї зупинки страждають і пасажири. ГО “Пасажири Києва” також підрахували, скільки коштів втрачають користувачі громадського транспорту, коли замість комунального транспорту обирають маршрутки, адже вони не зупиняються під час тривог. Ця переплата складає 420 грн на місяць.