Театральні прем’єри грудня-2023: бум дитячо-сімейного репертуару, а ще - Сковорода і Кобилянська

Укрінформ спільно з порталом «Театральна риболовля» аналізує найгучніші театральні події листопада та прем’єри грудня 2023

«Щодо прем’єр грудня – тут передбачуваний бум дитячо-сімейного репертуару. Святий Миколай «перейшов» на новий графік роботи, й казкові двері відкрилися вже з 6 грудня», - пояснює театральний аналітик, засновник проєкту «Театральна риболовля» Сергій Винниченко.

Зокрема, українських глядачів чекають цікаві сценічні антології - серія з трьох прем’єр про самотнього жмикрута Скруджа за «Різдвяною піснею» Чарльза Діккенса, яка протягом грудня відбудеться на сценах трьох театрів, трьох різних міст: Рівного, Дніпра та Калуша.

• У Рівненському обласному музично-драматичному театрі над дивами та духами Різдва працюють Володимир Петрів (Україна) із Генріком Адамиком (Польща). У Дніпровському академічному театрі драми і комедії - Сергій Мазаний. У Молодіжному театрі «Silentium» (Калуш) - Дмитро Карачун.

• Театр «Київ модерн-балет» з 21 грудня представить у столиці виставу «За хвилину до Різдва». Це святковий балет-подорож  на музику Сен-Санса та найпопулярнішу різдвяну мелодію усіх часів - Сarol of the Bells або "Щедрик".
• Казкову тему продовжить Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. Михайла Старицького, який входить у свята прем’єрою казки «Попелюшка. Magical love story». Дія відбувається в Лондоні, короля немає взагалі, натомість є Королева.
• У столичному Театрі юного глядача стартує вистава «Тореадори з Васюківки» за однойменним романом Всеволода Нестайка. Це перша інсценізація українського бестселера. Постановку описують як пригодницьку комедію з елементами трилера. Режисерка та авторка інсценізації - Крістіна Авакян.

А Київський академічний театр ляльок представив прем’єру постановки «Новорічна сторі: блогери в театрі» в режисурі народного артиста України Бориса Чуприни.

«КАБАРЕ», «МАДАМ БОВАРІ» І «САРСУЕЛА» – ДОРОСЛІ ПРЕМ’ЄРИ ГРУДНЯ

Більш доросла тематика прем’єр в Національній опері, Національній опереті та Молодому театрі

• Грудневою прем’єрою в Національній опері України стала «Мадам Боварі» про життєву драму Емми Боварі, героїні знаменитого роману Гюстава Флобера.

Хореограф та режисер Віктор Іщук поставив балет за мотивами роману Флобера, послуговуючись музикою Малера, Гайдна, Генделя, а також Шопена та Равеля. Партію Емми Боварі в перші прем'єрні покази виконують зірки театру — прими-балерини Анастасія Шевченко та Наталія Мацак.

• В Національній опереті підготували спільний проєкт «Сарсуела. На хвилях іспанської пристрасті».  Це - популяризація іспанської культури через жанр сарсуели (він вперше буде масштабно представлений в Україні).

Іспанська сарсуела є двох видів: перший нагадує за жанром оперету з драматичним текстом, другий – класичну оперу. Саме тому, на концерті звучатимуть найкращі арії з обох типів сарсуели.

• У «Молодому театрі» в грудні стартує мюзикл «Кабаре», добре знайомий глядачам Парижа, Лондона та Нью-Йорка, в режисерському баченні Олени Коляденко (режисерка театрального бестселера "Шафа").

Глядачам обіцяють провокативний сюжет, хорошу гру акторів Молодого театру, культову музику у виконанні оркестру під керівництвом Дмитра Саратського, хореографію від "Freedom ballet", складне виробництво та одночасно 37 людей на сцені.

ЛИСТОПАД ДЛЯ ТЕАТРАЛЬНОЇ УКРАЇНИ ПРОЙШОВ ПІД ЗНАКОМ ЮВІЛЕЮ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ

Підсумовуючі театральний місяць, можна сказати, що для театральної України він пройшов під знаком ювілею Ольги Кобилянської (27 листопада 1863), фестивалів з постановкою складних запитань та пошуком нетривіальних відповідей, та різноманітними прем’єрами.

Як відслідкував театральний аналітик Сергій Винниченко, у репертуарі театрів з’явилося до десятка свіжих назв:

• саме з постановки «Землі» розпочав свій менеджерський шлях Максим Голенко на посаді директора-художнього керівника Львівського національного театру ім. Марії Заньковецької (постановка Давида Петросяна);
• виставою «В неділю рано зілля копала» розпочав свою каденцію головного режисера Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. Василя Василька Олександр Самусенко;
• Ну й, звісно, Буковина – де текстами Кобилянської дихають від народних до академічних театрів: Інна Даніліна з вихованцями Народного художнього колективу «Театр юних чернівчан» звернулася до оповідань класика – вистава «Резонатор душі»;
•  «Меланхолійний вальс» у постановці Тетяни Воронової звучав у супроводі наживо квінтету струнних інструментів на сцені Чернівецької обласної філармонії,
• Головна режисерка Чернівецького академічного драматичного театру ім. Ольги Кобилянської, Людмила Скрипка, готує грудневу прем’єру за повістю «Вовчиха».

ДЛЯ СКОВОРОДИ 2023-Й ВЖЕ НІБИ Й НЕ ЮВІЛЕЙНИЙ, ПРОТЕ ЙОГО ПРОДОВЖУЮТЬ СТАВИТИ

«А от для Григорія Сковороди 2023-й вже ніби й не ювілейний (300-річчя прийшлося на грудень 2022), проте театрали зробили перший пробний підхід, й зіштовхнулися зі справжньою глибою, якого так-сяк не перегорнеш та не спіймаєш, - говорить Винниченко. - Кожен твір Григорія Савича вимагає від постановників підвищеної уваги та залучення».

• Так в рамках VIII Театрального фестивалю Традиції «DREVO» режисерка Наталка Половинка поставила прем’єру вистави «Розмова птахів» проєкту «Сад Божественних Пісень».

Під склепіннями Гарнізонного храму св. ап. Петра і Павла у Львові сплелися воєдино тексти Сковороди, традиційні пісні та музика Гетьманщини, українська та європейська барокова музика й танці, канти, псальми та давні духовні наспіви України. Переповнений глядацький простір храму ловив кожен звук у виконанні музиканта та воїна ЗСУ Тараса Компаніченка, київського ансамблю старовинної музики «Хорея Козацька», майстерні степового розспіву «Євшан-Зілля» з Запоріжжя та окупованих сіл, народного співака з Київщини Олексія Зайця та львів’янок-співачок Театрального центру «Слово і голос».

• А Тілесно орієнтований театр «Тотеатр» доторкнувся до «Наркіса» й у роботі «Як це?» шукає стежки для «пізнання самого себе» (режисерка Олена Вахрамєєва готує прем’єру на грудень).

ОСНОВНА НОВИНА Й НЕСПОДІВАНКА ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ – ТЕ, ЩО ВІН МОЖЕ БУТИ У ФОКУСІ СУСПІЛЬНОЇ УВАГИ

Підбиваючи підсумки листопада, пан Винниченко зауважив, що основною новиною, а водночас і головною несподіванкою для українського театру стало те, що він може бути у фокусі суспільної уваги.

«Не просто митці створили виставу, й показали її певній кількості лояльної публіки, яка не пропускає жодного показу. А повноцінна хвиля непідробної зацікавленості, сотні тисяч переглядів, чисельні коментарі та обговорення, серія інтерв’ю з дотичними та малодотичними до постановки персонами… Та чого вже там, зі справжніми скандалами», - зізнався він.

Про «стотисячні перегляди» мається на увазі феномен вистави «Конотопська відьма» Національного театру ім. Івана Франка (реж. Іван Уривський), яка останні пару місяців знаходиться у ТОП-переглядах у TikTok, а також у запитах пошуковиків й квиткових операторів.

Театральний аналітик констатує, що прямо на наших очах сьогодні відбувається пробудження хвилі інтересу до українського театру, а до глядацьких зал прийшов ще й зовсім новий глядач – молодий, просунутий, медійно інтегрований, який переконався, що театр – це зовсім не запилені костюми та літні актори із заламуванням рук, які в нескінченних монологах намагаються вжитися у невідповідні віку ролі.

«Тіктоківські уривки свідчать на користь того, що заради сучасного театрального продукту можна присвятити час полюванню на квиточок. Ажіотаж такий, що в Києві продано «Відьму» на пів року наперед», - розповів Винниченко.

А от щодо скандалів… напишемо кількома рядками. Вочевидь, мова про виставу «Хазяїн» (того ж таки режисера Івана Уривського) у Київському театрі на Подолі, навколо якої спричинився суспільний резонанс через заміну прізвища Зеленський (з оригінальної п’єси Карпенка-Карого) на режисерську варіацію - Залуський. Але після кількох показів всі прізвища дійових осіб з вистави геть прибрали і скандал, будемо вважати, вичерпав себе.

Цікаво, що того ж «Хазяїна» в листопаді без будь-яких подібних замін втілив Максим Булгаков у Луганському обласному музично-драматичному театрі.

Тож тенденція, коли одні й ті ж вистави з’являються майже одночасно у репертуарі зовсім різних театрів сталою. Причому до мольєрівського «Удаваного хворого» протягом листопада українські театри звернулися й взагалі тричі – і всюди по-різному:

• Заплановану до Дня театру (березня 2022-го року й перенесену на листопад 2023) зіграли на сцені Миколаївського академічного художнього драматичного театру (реж. Павло Гатилов);
• ця ж п’єса з’явилася на сцені Київського національного академічного Молодого театру у постановці Андрія Білоуса під назвою «Симулянти»;
• та п’єсу Ніни Захоженко (в основі якої той самий «Удаваний хворий») поставив у Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса Дмитро Захоженко – вистава отримала назву «Мольєр. Анатомія».

ОКРЕМОЮ ЗНАЧУЩОЮ ПОДІЄЮ СТАЛА ПРЕМ’ЄРА «З ЦІЄЮ ВИСТАВОЮ ЩОСЬ НЕ ТАК»

Й наостанок – про родзинку театрального Києва. Сергій Винниченко назвав «окремою значущою подією» прем’єру «З цією виставою щось не так» (реж. Емі Марчант). Це відома комедійна франшиза, яку зрештою побачив і київський глядач. Попереджаємо, готуйтеся до певних обмежень – вам не дозволять знімати в глядацькій залі – бо діють надсуворі заборони щодо зйомки і фото. Але не через примхливість Київського академічного театру на Лівому березі, а саме через турботу про глядача, адже в цій виставі важить кожен епізод, й від його раптовості та непередбачуваності багато у чому залежить реакція публіки.

«З власного досвіду скажу, що для театрального блогера витримати виставу й не зафільмувати шматочок для рілса в інстаграмі – було певним випробуванням. Вже встиг переглянути обидва склади – й з впевненістю стверджую, що вистава вартує уваги й без жодних попередніх фото-, відеовивчень», - каже театральний аналітик Сергій Винниченко.

Тож ходіть до українського театру! Він був, є і буде!

Любов Базів. Київ

Фото надані театрами, з відкритих сторінок  з ФБ