Модульні котельні та сонячні станції: як без світла та газу виживають прифронтові громади на Запоріжжі та Харківщині

З початку російського вторгнення для багатьох жителів Запорізької та Харківської області звичні комунальні зручності, без перебільшення, стали неабиякою розкішшю. Нові умови комфортного життя у населених пунктах біля лінії фронту – це «буржуйка» та власний генератор із запасом палива. Як виживають прифронтові регіони без електропостачання, води та газу?

Село Воздвижівка – одне з багатьох у Запорізькій області, що залишилося без електропостачання з початку російського вторгнення. Повернути світло людям, які живуть за 25 кілометрів від лінії фронту, вдалося лише за дев’ять місяців – після підключення нової лінії електромереж з сусідньої Дніпропетровщини.

Залишившись без електрики, житель Воздвижівки Михайло Кольчієнко, інженер-енергетик місцевого агропідприємства, як і багато його односельців, спочатку користувався паливним генератором. А потім обладнав свій будинок автономною сонячною електростанцією, яку самостійно змонтував на даху гаража. Її потужності вистачає, щоб робити будинок повністю енергонезалежним і забезпечувати роботу усієї домашньої техніки – від водонагрівача та пральної машини до холодильників та іншого приладдя.

«Вранці вмикається водонагрівач, потім запускаємо пральну машину. Працюють два холодильника. До електромережі не підключаюся, – розповідає Кольчієнко. – Спочатку знайомі односельці казали, що моя автономна станція – це дорого, а тепер питають, де таку замовити».

На підконтрольній Україні території Запорізької області внаслідок бойових дій на початок грудня без газопостачання залишаються понад 14 тисяч родин, а без світла – понад 30 тисяч сімей.

Територією області пролягає лінія фронту протяжністю понад 100 кілометрів, інфраструктуру вздовж якої щоденно обстрілює ворог. Тож у більшості цих сіл розпочати ремонтні роботи не дозволяє безпекова ситуація. А там, де це можливо (приміром, у Степногірській громаді – за 40 кілометрів від Запоріжжя), енергетики змушені чи не щодня приїжджати у прифронтові села, щоб відновлювати пошкодження електрообладнання після чергових обстрілів.

Для порівняння, у Харківській області після деокупації енергетикам вдалося повернули світло для понад 200 тисяч домоволодінь – це 93% території області, а газопостачання – для майже 72 тисячі жителів. Роботи з розмінування та відновлення комунальних послуг продовжуються щоденно. 

Втім, досі без електропостачання залишаються понад 16 тисяч абонентів, які щодня страждають від нових обстрілів армії РФ. Передусім, у Куп’янській та Дергачівській територіальних громадах. Немає і можливості повернути газопостачання близько 20 тисячам родин Харківської області. Найскладніша ситуація – у прифронтовій Дворічанській і прикордонній Вовчанській громадах.

Запорізька область: генератори
«буржуйки» та сонячні станції

В умовах відключення світла та газу для жителів прифронтових населених пунктів, які наважилися залишатися під обстрілами і зимувати вдома, незамінними стають паливні електрогенератори та компактні металеві грубки – «буржуйки», які отримують від місцевої влади, волонтерів та благодійних організацій. Їх встановлюють у приватних будинках, в підвалах багатоповерхівок, гаражах та інших приміщеннях, де змушені тимчасово мешкати люди.

Так змушені існувати і мешканці населених пунктів Гуляйпільської громади. У березні 2022 року російські війська на 500 метрів увійшли вглиб міста Гуляйполя, але їх на чотири кілометри назад вибили звідти ЗСУ та територіальна оборона. Три села громади продовжують перебувати у тимчасовій окупації.

Вся територія громади протяжністю 60 кілометрів майже два роки перебуває під постійними обстрілами російської армії. У результаті постійних атак – інфраструктура знищена, усі багатоквартирні будинки пошкоджені. З 20 тисяч населення у громаді лишилося всемеро менше.

«З березня минулого року на території Гуляйпілля немає водо-, електро- та газопостачання. У нас все працює лише на генераторах – від мобільного зв’язку та роботи лікарні до подачі води з декількох артезіанських свердловин, – розповів міський голова Гуляйпільської громади Сергій Ярмак. – Завдяки тому, що до повномасштабного вторгнення ми активно працювали з міжнародними інвесторами та благодійними фондами, отримали від них генератори. Щоб тиждень працював мобільний зв’язок, мені потрібно знайти 100 літрів солярки. Тиждень роботи «пункту незламності», де люди можуть випрати свої речі, прийняти душ, зарядити телефони, це 200 літрів солярки і 40 літрів бензину».

Поки тривають щоденні обстріли громади, а російські позиції знаходяться на відстані 10 кілометрів, планувати відновлення громади дуже складно. За словами Сергія Ярмака, відновити пошкоджені надземні комунікації газо- і електропостачання можливо, але лише після того, як ворога виженуть подалі з області. Складнішою є ситуація з мережами водопостачання та водовідведення, які без води зіпсувалися. Приблизно 85% комунікацій водопостачання та каналізації буде потрібно замінювати.

Схожа ситуація в іншій фронтовій громаді Запорізької області – Оріхівській, де також зруйновано понад 80% житлової та іншої інфраструктури. А серед тамтешніх багатоповерхівок, об’єктів соціальної та бізнес-інфраструктури немає жодної будівлі, яка б не зазнала пошкоджень.

Знеструмлення прифронтових громад Запорізької області викликало неочікуваний попит на системи альтернативного енергозабезпечення. Люди, які мають фінансову можливість забезпечити себе світлом, купують автономні станції та акумулятори.

«Одне-два замовлення на тиждень. Після деокупації може виявитися, що там вже повністю автономне електрогосподарство. У нас є клієнт з Малої Токмачки (шість кілометрів від лінії фронту, – прим.): вдень він виносить сонячні панелі на подвір’я, починається свист снарядів – заносить їх до хати. У Гуляйполі встановлюють панелі на даху: під час обстрілів, буває, розбиваються – люди змушені терпіти і замінювати на нові, – розповів керівник запорізької інженерної компанії «Термотехнології» Сергій Чиньонов. – Активно встановлюють сонячні станції і в Запоріжжі, як приватні власники, так і бізнес. Особливо, після збільшення тарифів. Але на прифронтових територіях у людей немає вибору. Запускати паливний електрогенератор на цілий день – недешево. Тому люди обирають недорогі автономні «сонячні» рішення».

Сонячна станція потужністю 20 кВт на даху підприємства у Запоріжжі. Для забезпечення автономного живлення у разі аварійних та віялових відключень мережі передбачено встановлення акумуляторних блоків.

Харківська область: модульні котельні
для відновлення опалення та електропостачання

Дергачівську громаду на Харківщині – 38 населених пунктів, які простягаються північніше обласного центру до самого російського кордону – повністю звільнили від російських військ восени 2022 року під час контрнаступу ЗСУ. Тепер фронт змістився на лінію державного кордону, звідки ворожа армія щоденно завдає ударів з різноманітного озброєння.

Перелік населених пунктів громади, у яких відновлюють електрозабезпечення, з кожним днем збільшується. До Дергачів вже повернулася більшість релокованих жителів. У місті відбудовують зруйновані будівлі. В той же час, як і на Запоріжжі, кількадесят невеликих сіл у прикордонні – досі знаходяться без електропостачання і перспектив відновлення. У деяких, як селище Козача Лопань, світло повернули ще у жовтні 2022 року, але через постійні удари росіян енергетичну інфраструктуру регулярно доводиться ремонтувати. Щоб забезпечити електричним устаткуванням, необхідним для відновлення, Дергачівська громада налагоджує партнерство з іноземними партнерами, зокрема – Литовською Республікою.

В умовах відсутності комунальних зручностей затребуваними серед населення залишаються «пункти незламності» у приміщеннях старостинських округів та амбулаторій. Там встановлені твердопаливні «буржуйки», працюють генератори і старлінки, які дають людям можливість підзарядити телефони і скористатися інтернетом.

Зважаючи на те, що у Дергачах краща безпекова ситуація, аніж в інших населених пунктах громади, іноземні партнери можуть пропонувати більш сучасні та універсальні рішення проблем з енергетикою.

Відтак у лютому Дергачівська центральна лікарня отримала від Міжнародної організації UNICEF блочно-модульну котельню, обладнану генератором та твердопаливним котлом. 

Автономна установка працює на рідкому паливі, скрапленому та природному газі і може опалювати до трьох тисяч квадратних метрів площі, що закриває більшість потреб комунального закладу у теплозабезпеченні.

«Потужності цієї модульної котельні передбачені для використання в умовах можливих блекаутів. Всередині є 100-кіловатні генератори: спеціально для цього громадою придбано пальне, – розповів начальник інформаційного відділу Дергачівської міськради Олександр Кулік. – Модульна котельня вже встановлена, підключена і в разі необхідності, якщо виникнуть проблеми з електропостачанням або енергозабезпеченням стаціонарної міської котельні у разі «прильотів», в стислий термін почне роботу. На щастя, поки таких випадків не було. Сподіваємося, і не буде. Але все одно намагаємося підготуватися для непередбачуваних ситуацій».

Напротивагу, в деокупованому Ізюмі можливості обирати немає. Російські обстріли повністю зруйнували центральну міську котельню та інші об’єкти критичної інфраструктури, тож минулий опалювальний сезон жителі багатоквартирних будинків залишалися без централізованого опалення – грілися електрообігрівачами.

Цього року, щоб підготуватися до зими, у середмісті встановили десять модульних установок потужністю 1 МВт кожна, що працюють на пелетах. Пересувні котельні придбали за кошти обласного бюджету – на це витратили 60 мільйонів гривень. Вперше цю технологію випробували у Харківській обласній клінічній лікарні, забезпечивши медичний заклад автономним опаленням на випадок надзвичайної ситуації.

Модульні котельні допоможуть забезпечити теплом 35 багатоквартирних будинків – 1 300 квартир і 4 289 мешканців Ізюма.

Всього цієї зими в Ізюмі планують розпочати опалення у 139 багатоквартирних будинках – з допомогою модульних установок та стаціонарних котелень, які вдалося відновити після ворожих обстрілів.

Також модульні твердопаливні котельні є й у прифронтовому Вовчанську, який наразі залишається без газопостачання. Втім, як повідомили у Харківській обласній військової адміністрації, запустити їх не є можливим з міркувань безпеки. Ворог регулярно обстрілює місто: енергетичні об’єкти поряд з багатоповерховою забудовою можуть стати мішенню російських ракетних ударів.

Енергетики готові розпочати відновлення електро- і газопостачання, щойно Збройні сили України проженуть окупаційну армію подалі з території. Доти жителі прифронтових громад Запорізької та Харківської областей, які не мають бажання або можливості релокуватися, змушені пристосовуватись до нових умов життя.

Місцева влада та благодійники запевняють: кожен, кому необхідно, допомогу отримує. Піклуються про наявність у людей пічки-грубки та запасу твердого палива, забезпечують підвіз питної води. 

У прифронтових Гуляйполі та Оріхові на Запоріжжі «пункти незламності» у підвальних приміщеннях дійсно стали острівцями безпеки. Поки навколо немає світла, води і газу, невеликій кількості людей, які залишилися у громаді, можна не просто підзарядити телефон, а справді ненадовго повернутися до минулого життя: прийняти душ, попрати речі, подивитися телевізор. Ті, хто мають можливість самостійно покращувати умови життя, попри загрозу обстрілів інвестують в технології і користуються енергією сонця.

Чим далі від лінії фронту та постійних «прильотів», тим реалістичніше втілювати альтернативні рішення для допомоги людям. Наприклад, як на Харківщині, встановлювати потужні модульні котельні на заміну зруйнованим стаціонарним та поступово відновлювати мирне життя.

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «Перший Запорізький» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.