Галичина в мундирі. Служба цивільних комісарів

Свого часу Перша світова війна охопила майже всю Європу. Особливо в останні два роки величезні території були окуповані, для управління якими потрібно було створити органи влади. Саме для цього в Австро-Угорщині організовано спеціальну Службу цивільних комісарів (Zivilkommissariatsdienst), яка послуговувалась окремою уніформою, затвердженою Циркулярним декретом (Zirkularverordnung) від 9 лютого 1917 року[1].

1. Блуза (Bluse) польового-сірого кольору (felgrau) передбаченого для збройних сил, з рядом у шість видимих гладких ґудзиків і чотирьох обшитих тканиною. Комір-стійка повністю закритий спереду оксамитовими вставками рожевого кольору (pompadur) довжиною 10 см., облямованими спереду та знизу шнурком, з вишитими ініціалами Його Апостольської Величності розміром 4 на 4 см. Знаки розрізнення (Distinktion) на рукавах, як у цісарсько-королівських морських офіцерів того ж рангу, але без «пращі воїна» (Kriegerschlinge, Elliotsauge – ока Елліота).

Цивільні державні комісари та «старші» цивільні комісари з числа тих, що відповідальні за управління територією противника, також носили знімні погони (Achselpangen) із золотих шнурів, заплетені подвійно для нижчих рангових класів до VI включно, а – у чотири рази від V рангового класу і вище.

Облямівка та цісарські ініціали на комірі, а також решта відмінних аксесуарів виготовлені в золоті для концепістів (Konzeptsbeamten) та в сріблі для канцелярських чиновників (Kanzleibeamten).

Під поняттям «Konzeptsbeamten» тут розуміються державні чиновники на посадах, на яких передбачено отримання академічної освіти (успішна здача державних іспитів в університеті або еквівалентній Вищій школі). Канцелярські чиновники (Kanzleibeamten).   – всі інші державні чиновники.

2. Сірі штани (Kniehofe) під колір блузи, гетри (Gamaschen) і черевики.
3. Кепі (Kappe), аналог військового головного убору офіцерів військ, для державних службовців від V рангового класу і вище за формою і покроєм як у генералів.
4. Шинель (Mantel) чи плащ (Radmantel) за військовим зразком.
5. Сірі шкіряні рукавички.
6. Як озброєння тих державних службовців, які мали офіцерські звання, слугувала шабля з портупеєю; для інших цивільних чиновників – озброєння прописане регламентом їхньої уніформи та, за відсутності такого, для військових чиновників встановлена шпага із шкіряними піхвами, яку носили без портупеї.

Д

ля персоналу Румунського економічного комітету, який не має військового статусу, зроблено поправку по крою і формі – світло-блакитні оксамитові вставки на комірі без ініціалів Його Апостольської Величності.

Встановлено нарукавну відзнаку, яку кріпили на рівні 8 см від краю рукава блузи: для вищих посадових осіб – золота облямівка з малюнком шириною 3 на 3 см. Для тих, кому носіння знаків розрізнення є обов’язковим потрібні були розетки на комірі.

Призначення персоналу:

• Чиновники з широкими золотими смугами на рукавах – «старші економічні комісари».
• Чиновники з однією-трьома вузькими золотими смужками «економічні комісари».

Микола ЗАКУСОВ
директор Стрийського краєзнавчого музею «Верховина»

[1] Verordnungsblatt für das Kaiserlich-Königliche Heer: Normal-Verordnungen. Wien: Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, 17.02.1917. S.49-50.