Гумор і новини. Як російська пропаганда просочується через тікток

Популярність коротких вертикальних відео набирає обертів. Тепер там не лише дивні танці, а й блогери, відео з війни і політичні новини. Нинішнього року в тіктоку сидить уже 12 млн активних українських повнолітніх користувачів. І цього літа 25% українців заявляли, що використовували його для отримання новин.

Але є нюанс. У Росії тікток “захищений” від іноземного втручання: російські юзери з березня 2022 року втратили можливість дивитися відео з-поза меж РФ. Тікток зробив це на вимогу Кремля. Сувору локалізацію підтвердили й норвезькі журналісти, коли у квітні 2022 року порівняли стрічки тіктоку в Бєлгороді й Харкові: у першій були жарти та розваги, у другій — війна й наслідки російських обстрілів.

Натомість в Україні тікток не піддає відео такій модерації. Навіть навпаки, на платформі часто відсутній надійний захист від російського контенту.

Ми зафіксували, що найбільше російського контенту в гумористичних відео від професійних коміків або тих, хто ними хоче стати.

Російські жарти про Росію для українців

Ми вивантажили 150 000 відео з “нейтральними” й гумористичними хештегами та українською локалізацією. Вирішили шукати за хештегами, бо вони не тільки забезпечують зручний пошук за темою, а й працюють як ключові слова, які допомагають тіктоку краще зрозуміти, про що йдеться у відео, і відповідно рекомендувати його цільовій аудиторії.

Свідомо обирали хештеги двома мовами: українською та російською. Бо український тікток не обмежується україномовним контентом. А російський контент мала б обмежувати для українців сама платформа.

Сподівалися дослідити, про що знімають відео українці, а побачили те, як платформа пропонує українцям російський гумор. Дуже політизований російський гумор.

Бо, наприклад, пошуковий запит з українського акаунта за хештегом #весело може видати відео як з українським песиком, так і з російським Comedy Club (відомий своїми расистськими, сексистськими й часто пропагандистськими відео).

Найкращий захист від російських відео насправді очевидний. Якщо шукаєте жарти, шукайте їх українською мовою (до того ж уникаючи однакового звучання з російськими аналогами, як той самий універсальний хештег #весело).

І намагайтеся не дивитися будь-які (навіть аполітичні) відео з російським гумором. Адже кожне переглянуте відео з умовним Галустяном збільшує ймовірність того, що він знову потрапить до вас у стрічку. І цього разу вже не з жартами про павуків, а з расистською мініатюрою на тему геополітики.

Цікавитесь Україною? Тримайте російську пропаганду!

Та не тільки гумористичні хештеги ведуть українців до російського контенту. Завдяки зібраним даним ми переконалися, що російські відео часто просочувалися в українські результати пошуку через хештеги #украина або #ukraine.

Серед несподіваних знахідок кілька відео російського пропагандистського “РИА Новости”, який тікток хоч і маркує як канал, контрольований російською державою, та все ж таки пропонує українцям. До речі, ні фейсбук, ні ютуб такого 100% відбірного пропагандистського контенту в себе не терпить і видаляє. Та й акаунти російських державних медіа там заблоковані.

До 2023 року креативний приклад боротьби з російською пропагандою подавав твіттер (тепер вже Х). Російські підконтрольні державі медіа перебували в тіньовому бані, а отже, їх не можна було знайти, навіть цілеспрямовано шукаючи за назвою. Тим паче побачити їх твіт у результатах пошуку за хештегом. Тільки пряме посилання давало змогу знайти й підписатися на канал.

Натомість у тіктоку російські пропагандисти не тільки мають свої офіційні сторінки, а й не мають жодних обмежень на потрапляння в українську стрічку юзерів, які цікавляться “схожим” контентом. Найімовірніше, ця відверта антиукраїнська пропаганда потрапляє в стрічку тих, хто хоче її дивитися. Але її взагалі не повинно бути в українських користувачів. Тобто тікток залишається єдиним вікном, через яке без спеціальних хитрощів Росія може транслювати свою пропаганду на українську аудиторію.

Все не обмежується тільки офіційною російською пропагандою. Нижче на скрінах лише кілька яскравих прикладів іншого російського тікток-контенту, який часто містив в описі український прапор чи навіть хештег #україна.

Там плетіння браслетів із російським триколором; дівчина в кокошнику (відео позначене хештегом #нетвойне); символи вторгнення Z; відео з українським полоненим і сам Путін. Тобто повний набір пропагандиста.

Далі за хештегом #украина пророцтва Ванги про перемогу Росії, російські школярі, які захоплюються величчю російської армії або, навпаки, кажуть, що ми за мир і в усьому винний Зеленський чи НАТО, і типові звинувачення українців у фейках та пропаганді. А також відео кадировців чи вагнерівців щодо ситуації на фронті (хоч їх значно менше).

Цей хештег може пропонувати глядачам як мотивувальні танці від українських військових, так і російські фальшивки, які цих українських військових імітують.

І російський контент може потрапити в дуже різні теми та пошукові запити, що добре видно в нашій мережі хештегів.

У пошуках російських хештегів

Ми обрали більше ніж 200 хештегів, які безпосередньо ніяк не мали б бути повʼязані з політикою, новинами та війною. Шукали не тільки жарти (#прікол, #посміхнися, #позитив), а й Україну (#🇺🇦, #ukraine, #українатоп) і “технічні” теги тіктоку, які юзери часто використовують на платформі (чесно кажучи, незрозуміло, чи вони взагалі працюють, але додавати #рек або #хочувтоп до найрізноманітніших відео — це вже давня традиція).

Шукали без привʼязки до конкретного акаунта — просто все, що платформа рекомендує переглянути абстрактному неіснуючому користувачеві з України за кожним з обраних хештегів.

Тікток — це все ж таки не телеграм

Та все ж таки, попри всі ці знахідки (а ще китайське походження), тікток має перевагу: модерація контенту.

На сайті тіктоку навіть є окрема сторінка, де максимально загально й абстрактно, але все ж таки описано загальні принципи боротьби з фейковою інформацією. Виявлене алгоритмами шкідливе відео може бути приховане з рекомендацій у вкладці “Для вас” (“For You”), а в разі підтвердження командою модераторів повністю видалене з платформи.

Це результат того шляху, який тікток пройшов, еволюціонувавши від розважальної платформи для танців та флешмобів підлітків до платформи, яка агрегує і безперервно челенджить величезний обсяг воєнного відеоконтенту від початку повномасштабного вторгнення.

І сьогодні тікток постійно вдосконалює свої алгоритми виявлення хибної та шкідливої інформації. Наприклад, запроваджуючи процедури перевірки відео на предмет його оригінальності в базах даних, щоб протидіяти фейкам, створеним із використанням застарілих відео з новою аудіодоріжкою.

Є свідчення, що тікток офіційно займає проукраїнську позицію. З інтервʼю з україномовними модератором платформи ми знаємо, що символ “Z”, російські фейки про постановку в Бучі чи заяви про українських нацистів вважаються серйозним порушенням правил платформи. Але це не означає, що такого контенту там зовсім немає чи що з цих правил прибрали визначення полку “Азов” як міжнародних терористів.

Та й загалом не варто забувати, що для модерації українського контенту (який ще восени 2022 року міг обʼєднуватися в одну модеровану категорію з російським) використовують найманих українсько-російськомовних модераторів, а не співпрацюють із провідними фактчекерськими організаціями на кшталт StopFake чи VoxCheck.

Приклад оголошення про роботу україномовних модераторів тіктоку

Час від часу ми бачимо повідомлення про масштабні видалення мереж ботів. Як, наприклад, видалення 1700 російських ботів, що поширювали кремлівські наративи в країнах Європи на початку 2023 року.

Або іноді навіть в українському сегменті можна побачити наслідки зачищення шахрайських акаунтів, які через поширення клікбейтних маніпулятивних відео намагаються переспрямувати українців на закриті телеграм-канали, де маніпулятори вже можуть не обмежувати себе дотриманням правил модерації.

Типова мережа однотипних шахрайських акаунтів. Неможливість знайти профілі до номера 20 натякає, що вони, ймовірно, стали “жертвами” модерації тіктоку

Але навіть за умови такої модерації все ще багато контенту залишається в сірій зоні. І тут маємо як маніпулятивні українські відео про корупцію чи мобілізацію, так і весь російський контент, який часто є носієм шкідливих антиукраїнських тез. Навіть коли не порушує правила платформи безпосередньо, а “просто” підсилює офіційну російську пропаганду позицією “мизамир” або тезами про братські народи та підступних американців. Навіть якщо це все в жартівливому тоні й від давно відомих українцям російських гумористів.

Тікток проти дослідників

Є одна характеристика, за якою тікток програє телеграму. Це відсутність офіційного АРІ та відповідно простого й ефективного методу вивантаження інформації з платформи для її подальшого аналізу. А отже, щоб виявити кампанії з поширення дезінформації, доводиться або власноруч писати програми-скрейпери, з якими тікток активно бореться, збільшуючи обсяги капчі (завдань, які перевіряють, чи ви раптом не робот, що збирає дані з платформи), або звертатися до платних сервісів, які продають дані тіктоку й можуть мати певні функціональні обмеження або вивантажувати неповну інформацію.

Другий бік медалі — алгоритми рекомендацій. Ми не знаємо, як саме тікток підбирає відео для кожного користувача, як виявляє схожі відео, наскільки зважає на текстовий опис і хештеги, яку роль відіграє геолокація користувача та авторів контенту. Алгоритми рекомендацій тіктоку (а з ним і більшості інших основаних на алгоритмах соціальних мереж) залишаються чорною скринькою, яка дає змогу досліджувати вже сам результат, а не причини рекомендацій. А отже, щоб зробити припущення про те, як тікток “оберігає” росіян від іноземного контенту, доводиться створювати штучні профілі з російськими IP-адресами, як це робили норвезькі журналісти. А щоб побачити, чи платформа пропонує українським користувачам російські пропагандистські відео, робити десятки тисяч пошукових запитів з України (шлях, яким ми пішли в цьому дослідженні).

І з огляду на дедалі більшу роль соціальних мереж у поширенні інформації чорна скринька алгоритмів у поєднанні з відсутністю доступу до даних може легко стати ще однією потужною зброєю в інформаційній війні.

Над проєктом працювали також стажери Texty.org.ua Дарʼя Агафонова, Владислав Білик, Катерина Вдовцова, Володимир Демків, Катерина Шапочкіна.