Вуглець в обмін на кремній. Росія не зможе довго воювати без китайської електроніки

Сучасна зброя потребує не тільки сталеварних заводів, але і мікроелектроніки. В зараз процесори та мікросхеми виготовляються на мільʼярди доларів, та повсюдно використовуються, а черги на будівництво заводів такої продукції стоять на роки вперед. Кремній у сучасній війні вирішує часто більше ніж сталь: він гарантує швидкість, точність, дозволяє зазирнути далі та глибше, почути і побачити ворога раніше ніж він тебе.

Сучасні економіки надто залежні від технологічної продукції, а люди залежні від гаджетів та побутової техніки. Без новітніх технологій будь-яка країна може швидко повернутись до початку 1990-х, середини 20 століття, або кінця 19-го. Одним із ефективних способів послабити Росію в її військовій потузі може бути обмеження доступу до ринку електроніки це спричинить і загалом послаблення її економіки, можливо навіть якось могло б вплинути на настрої населення, але точно б відобразилось на спроможності виготовлення та відновлення військової техніки.

Ключі від ефективності санкцій щодо Росії лежать не в Вашингтоні чи Брюселі, а в Пекіні.

Дослідження проведене на основі даних Міжнародного торгівельного центру, які по суті є даними національної статистики всіх держав світу.

Міжнародна статистика подає Гонконг, як окрему статистичну одиницю, проте Гонконг фактично є частиною Китаю.

Ми особливо зосередились на тому звідки Росія отримує комплектуючі: мікропроцесори, друковані плати та різноманітні компоненти для електроніки та радіотехніки. Проте цікаво і те, як Росія обходить санкції навіть імпортуючи звичайні речі: побутову техніку, телефони, телевізори та комунікаційне обладнання.

Це важливо, адже ті самі FPV дрони, які Росія почала масштабно виготовляти містять в собі виключно “цивільні деталі” - і в Україні до повномасштабного вторгнення такі компоненти можна було купити в магазинах “радіодеталей” для ентузіастів.

Росія напряму використовує цивільні компоненти та деталі, не тільки у кустарній, але і у промисловій зброї. НАЗК навіть додало до свого порталу “Війна та санкції” реєстр компонентів, які були знайдені у російських виробах, таких як Шахеди, ракети Х-47 “Кинджал” або системи РЕБ чи РЕР

Чому Росія досі може імпортувати електроніку?

Економічні санкції не дають швидкого бажаного впливу, бо Росія й досі продає за кордон нафту, газ та інші корисні копалини. РФ зберігає позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, тобто продає на зовнішні ринки на більшу суму ніж купує там.

З однієї сторони санкції покликані збільшити вартість імпорту - адже їх треба обходити, що збільшує витрати на логістику, в кращому випадку взагалі обмежити можливість задоволення попиту на певні товари. З іншої - обмежуючі доступ до “технологічної” продукції - в довгостроковій перспективі, зламати економіку, але цей процес може розтягнутись на роки і санкції ефективно обходяться. Особливо, коли Росія має під боком Китай, який сповна може забезпечувати її і імпортні і експортні потреби.

Нафтові гроші течуть

Санкції покращили сальдо зовнішньоекономічної торгівлі - що дозволило Росії акумулювати більше коштів в середині, і витрачати їх на війну та “задобрювання” населення соціальними виплатами, менше при цьому витрачаючи своїх заощаджень.

В довгостроковій перспективі така стратегія звісно повинна привести до послаблення економіки, але на це можуть піти роки.

Росія - сировинна країна, для виготовлення її основної продукції звісно потрібні високотехнолоігчні товари, але основі способи заробітку - продаж нафти, газу, рідкоземельних металів потребують їх в обмеженій кількості.

Зберігати таку динамку Росії дозволяють деякі країни, перш за все Китай, який є найбільшим економічним партнером в цій сфері. Він фактично “обмінює” електроніку та компоненти на російські вуглеводні.

Довгостроковий вплив санкцій звісно має “вдарити” по російській економіці, але поки результати не надто помітні.

Загальний імпорт електроніки

Санкції відобразилися на імпорті технологічної продукції, який звісно зменшився, проте за результатами ще 2022 року, Росія змогла знайти численні способи обійти санкції та продовжити імпорт цієї продукції.

Як все відбувається?

Країни західної цивілізації давно засвоїли що той хто контролює інновації в сфері електроніки - може впливати на світові процеси. Це одна з причини чому Тайвань, на якому знаходиться одна із найбільший корпорацій розробників напівпроводників і процесорів - компанія TCMS, перебуває під особливим захистом США. А європейські розробники обладнання для виробництва кремнієвих процесорів мають завантаження на кілька років вперед.

Створення кремнієвого процесору, який знаходиться в кожному компʼютері - трудомісткий процес, який коштує мільйонів доларів інвестицій та координації і роботи тисяч компаній по всьому світу. Саме тому електроніка - глобальна сфера і будь яка ізоляції або розрив економічних звʼязків може відкинути країну на роки назад.

Заводи для виготовлення кремнієвих мікросхем коштують мільярдних інвестицій - більша частина із яких - дороговартісне автоматизоване обладнання. Запустити нову модель у виробництво - десятки мільйонів доларів. Тому навіть великі технологічні гіганти: Apple, AMD - не завжди будують власні заводи, а замовляють мікрочіпи у світового лідера у цій сфері тайванської TCMS. Компанії виробники мікрочіпів після того, як їх обладнання стає не актуальним продають його меншим компаніям, які також починають виготовляти мікросхеми, але менш актуальні, за старими технологіями.

Таких компаній, наприклад у Китаї, може бути сотні. Вони виготовляють простіші мікросхеми, які наприклад використовуються у побутовій техніці або тих самих дронах.

Таким чином технології, ніби опускаються згори до низу чим старіша технологія тим “легше” за нею виробляти продукцію. В росії також виготовляють компʼютерні процесори загального призначення але за технологіями 2000х та 2010х років, проте і вони знаходять свого покупця.

Проблеми у російських компаній із виготовлення таких високотехнолонічних елементів виникають тоді, коли виробники обладнання - перестають його обслуговувати. Таке обладнання - навіть бувше у використанні може коштувати сотні мільйонів, це не зважаючи на те, що щоб його встановити треба спеціально будувати завод, або переобладнювати наявний, а самі роботи із встановлення проводять виробники обладнання, що теж не дешево. А для ремонту іноді частини таких машин вагою у кілька тон треба вести на завод виробника.

В той час, як більшість країн демократичного світу зменшили майже до нуля свій експорт електроніки в Росію, для Казахстану, Узбекистану, Вірменії наша війна стала справжнім Ельдорадо і вони суттєво наростили свій експорт до Росії.

Якщо із графіку виключити Китай, який лишається найбільшим експортером електроніки до Московії, то ситуація виглядатиме наступним чином.

Незважаючи на те, що Німеччина та Гонконг значно зменшили обсяги свого експорту до Росії, вони все одно залишаються ТОП гравцями на цьому ринку

Санкції викликали певний дисбаланс на ринку електроніки, за 2021 рік Росія імпортувала електроніки на 32 мільярди доларів, а у 2022 - на 20 мільярдів. Тобто на ринку “вивільнилось” електроніки на більше ніж 12 мільярдів доларів. Ці кошти можуть успішно “прокачуватись” через країни центральної Азії.

Країни, які збільшили свій експорт до Росії - також збільшили і імпорт, іноді на цифри схожого порядку.

Росія зберігає значний обсяг торгівлі електронікою із іншими країнами, зокрема спеціальною економічною зоною Китаю - Гонконгом, Німеччиною, В'єтнамом та Чехією.

Ми відібрали топ експортерів електроніки до Росії, ТОП це ті хто експортував електроніки більше ніж 1 відсоток від загального російського імпорту електроніки за рік.

Узбекистан, наприклад не звітує щомісячно про його зовнішню торгівлю, відповідно ми зможемо “реальні обсяги” експорту з Узбекистану до Росії дізнатись тільки в першому кварталі 2024 року, проте про активну перевалку через Узбекистан до Росії свідчить те, що з лютого 2022 року Узбекистан збільшив імпорт діодів та іншого обладнання з 208 тисяч до 128 мільйонів доларів.

Також ми дослідили щомісячний експорт деяких із цих країн протягом 2023 року.

Європейські країни обмежують свій експорт відповідно до санкційної політики.

Серед тих країн. які подають щомісячні дані, ми можемо прослідкувати динаміку за 2022 - 2023 роки (для порівняння надаємо також 2021 рік)

Ми спостерігаємо, що Вірменія у 2023 році, також активно експортувала електроніку до Росії, також активізувався Гонконг та Туреччина, Польща хоч і зменшила обсяги експорту, але також зберігає їх на рівні. Подібні речі відбуваються і з іншими країнами: Німеччиною, Італією, Південною Кореєю, продовжує експорт до Росії і Тайвань.

Майже третина Китайського експорту в Росію - мобільні девайси, це справедливо і для всього російського імпорту, навіть із інших країн.

А одним із основних хабів для імпорту техніки Apple до Росії стали Обʼєднані Арабські Емірати, так російська мережа магазинів BigGeek.ru провозить “сірим імпортом” тисячі девайсів Apple на місяць, і вони про це відкрито говорять у своїй рекламі.

Наскільки Росія важлива для світової торгівлі електронікою?

Росія імпортувала зі світу близько 1% загального світового експорту електроніки, а експортувала близько 0.1 відсотка. Росія на ринку електроніки - дуже слабкий та малий гравець, відповідно навіть повне видалення Росії із світового ринку електроніки - пройде для основних гравців непоміченим.

Країни західного світу, у 2022 році, теж не поспішали покидати російський ринок, хоча і зменшували свій експорт, через те, що санкції на електроніку були накладені тільки наприкінці 2022 - початку 2023 років.

Європейські країни після затвердження санкційних пакетів загалом дотримуються санкційного режиму - обмежуючи експорт до Росії тих категорій товарів на які накладені санкції, проте це сповна може нівелювати Китаєм.

Китайська електроніка в Росії

Проте Китай продовжує постачати у Росію і “підсанкційні” компоненти, запчастини для різноманітної електроніки.

Вірменія

Німеччина

Туреччина

Якщо детальніше переглянути компонентну базу

Ми обрали окремі категорії комплектуючих, які скоріше за все можуть бути використані у військових цілях, і які є важливими для промисловості - інтегровані мікросхеми (процесори), друковані плати, окремі елементи (транзистори, діоди) і детальніше переглянули скільки їх імпорту росія зі світу.

Дані по цих категоріях покривають не всі країни, а тільки ті, які звітують щоквартально, тож ми не можемо порахувати загальний російський імпорт за цими категоріями, проте можемо детальніше дослідити поведінку окремих країни - щодо яких збирається щоквартальна звітність. Через це може бути певна похибка, адже наприклад Казахстан, Узбекістан або Киргизія не надають свої дані в такому розрізі, на це варто звертати увагу.

Для кожної із категорій ми обрали ТОП країн, які сумарно експортують до Росії близько 90% товарів категорії. Тож кількість країн у кожній категорії може бути неоднаковою.

Акумулятори електричні, включаючи сепаратори для них, прямокутної (в тому числі квадратної) або будь-якої іншої форми (8507)

Електричний акумулятор - хімічне джерело електричного струму багаторазової дії, особливість якого полягає в зворотності внутрішніх хімічних процесів, що забезпечує його багаторазове циклічне використання (через заряд-розряд) для накопичення електричної енергії та автономного електроживлення різноманітних електротехнічних пристроїв та систем. Електричний акумулятор належить до категорії вторинних хімічних джерел струму.

Джерело Wikipedia

Електронні інтегровані схеми (8542)

Мікросхема — напівпровідниковий електронний пристрій, який являє собою набір електронних схем на одній суцільній пластині ("підкладці") з напівпровідникового матеріалу, зазвичай кремнію. Часто під інтегральною схемою розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою - інтегральну схему в корпусі.

Масове виробництво інтегральних схем, їх можливості, надійність забезпечили їх швидке впровадження та високу популярність - на сьогодні мікросхеми використовуються практично в усьому електронному обладнанні та зробили революцію у світі електроніки. Комп’ютери, мобільні телефони та інша побутова техніка з електронними пристроями є визначальною ознакою сучасної цивілізації.

Джерело Wikipedia

Апаратура передавальна для радіомовлення або телебачення (8525)

Напівпровідникові прилади (8541)

Напівпровідникові прилади — електронні компоненти, що виготовляються з напівпровідникових матеріалів (таких як кремній, германій, галій та інші) і використовують їх електронні властивості.

Напівпровідникові прилади виготовляються як у вигляді одиничних дискретних пристроїв, так і у вигляді інтегральних схем, котрі можуть вміщувати мільярди напівпровідникових приладів, розміщених на одній підкладці.

Джерело Wikipedia

Радіолокаційні, радіонавігаційні прилади і радіоапаратура дистанційного керування (8526)

Радіолокаційна станція (РЛС) або радар — система для виявлення повітряних, морських і наземних об'єктів, а також для визначення їхньої дальності та географічних параметрів. Використовує метод, заснований на випромінюванні радіохвиль і реєстрації їх віддзеркалень від об'єктів. Англійський термін-акронім з'явився у 1941 році, згодом у його написанні великі букви були замінені малими.

Джерело Wikipedia

Конденсатори електричні постійні, змінні або підстроювальні (8532)

Довгий час саме Німеччина була найбільшим експортером конденсаторів до Росії. Конденсатори широко використовуються у всій електроніці в якій є хоча б мінімальна плата керування. Недарма вони навіть виведені у окремо підкатегорію класифікатору товарів.

За лінком підбірка конденсаторів зафіксованих у російській військовій техніці з Порталу “Війна та санкції”.

Конденсатор — система з двох чи більше електродів (обкладок), які розділені діелектриком, товщина якого менша у порівнянні з розміром обкладок. Така система має взаємну електричну ємність і здатна зберігати електричний заряд.

Конденсатор є пасивним електронним компонентом і широко застосовується в електронних схемах для блокування постійного струму, пропускаючи змінний струм.

Джерело Wikipedia

Приймальна апаратура для радіомовлення (8527)

Резистори електричні, крім нагрівальних елементів (8533)

Резистор — пасивний елемент електричного кола, призначений для використання його електричного опору.

Резистори належать до електронних компонентів, що застосовуються в схемах електротехніки та електроніки для обмеження сили струму та розподілу напруги. Резистори — найпоширеніші пасивні компоненти електронної апаратури.

Джерело Wikipedia

Схеми друковані (8534)

Друкована плата — пластина, виконана з діелектрика, на якій або/і всередині якої сформований хоча б один шар із провідними доріжками. На друковану плату монтуються електронні компоненти, які з'єднуються своїми виводами з елементами провідного рисунка паянням у результаті чого складається електронний модуль — змонтована друкована плата.

Джерело Wikipedia

Замість висновків.

Країни західного світу, чи то західної цивілізації, включно із Тайванем та Японією - інноваційні технологічні гіганти, які розпоряджаються найбільш сучасними технологіями і є найбільшими ринками для електроніки та компонентів. Проте політика західних компаній по перенесенню свого виробництв до Китаю зробила медвежу послугу цим країнам, Китай - найбільший експортер електроніки в світі. Він експортував електроніки майже на трильярд доларів що дорівнює сукупному експорту Гонконгу, Тайваню та Південної Кореї, та в 5 разів більше ніж експорт електроніки із США.

Росія - займає мізерну частину від світового ринку електроніки - близько 1% і є навіть вкрай малою для Китайського ринку електроніки і теж займає близько 1% Китайського експорту. Китайський експорт електроніки до Росії майже в три рази менший ніж до Німеччини та у 3,5 разів менший ніж до Нідерландів, і в 10 разів менший ніж до США.

Китай та Індія - продовжують підтримувати російську економіку обходячи санкції та купуючи у Росії вуглеводні. Китай також повністю забезпечує її потреби в електроніці або напряму або через посередників таких, як країни Центральної Азії, або Обʼєднані арабські Емірати.

Після другої світової війни, ось уже 80 років країни будували глобальний світ і глобальну економіку, виготовлення сучасної електроніки не може бути локалізоване, воно потребує залучення багатьох. Україна, стала жертвою глобальної економіки та європейської політики та політики США щодо локалізації виробництва в Китаї. Західні компанії оптимізуючи витрати переносили виробництво до Китаю протягом 1990-х та 2000-х років, і це зробило Китай “фабрикою світу”.

Це аргументи на користь того, що ключі від миру в Україні знаходяться не в Брюселі чи Вашингтоні, і навіть не в Москві, а в Пекіні. Адже як тільки Китай обмежить свою підтримку Росії - її економіка дійсно почне деградувати. Китаю достатньо не продавати свою електроніку до Москви, а це нагадаємо 1,39% від загального китайського експорту електроніки і Росія почне занурюватися у життя пізнього радянського періоду. Військове виробництво теж серйозно постраждає.

Попри те, що європейські країни переважно дотримуються режиму санкцій, а багато великих компаній вийшли або виходять із російського ринку, Китай зміг нівелювати ці “дірки”, і можливо у наступному 2024 році, якщо нічого не зміниться тільки збільшить свій експорт до Росії.

Та демократичний світ може вплинути і на Китай. Йдеться не про дипломатію. Китайську електроніку все ще виробляє багато фірм, котрі засновані західними інвесторами. Виявлення китайських виробників із західними чи японськими, тайванськими австралійськими засновниками стане першим кроком для того аби переконати власників зупинити війну, котра йде проти їхніх країн і їхнього звичного способу життя.