Як війна впливає на якість повітря?

Пожежі у лісах та домогосподарствах, горіння нафтопродуктів, обстріли, знешкодження ворожих ракет та мін, а також наступ російської техніки. Все це призводить до утворення додаткових викидів у атмосферне повітря.

«Живемо під куполом пилу», – саме так описує свої дні херсонка Катерина. Дівчина не приховує, сонячні дні та зоряні ночі в Херсоні рідкість. Адже небо постійно затягнуте смогом від пожеж, що спадахують  внаслідок прильотів.

«Нещодавно, під час чергових обстрілів, окупанти потрапили по приватному сектору та пошкодили трубу центрального газопостачання. Дуже довго все горіло, висота полум’я сягала майже 20 метрів. Навіть наступного дня у повітрі відчувався стійкий запах гару. А ми всім цим дихаємо», – говорить Катерина.

Через близьке розташування до лінії фронту Херсон щоденно потерпає від щільних обстрілів зі всіх можливих видів зброїв. Наприклад, КАБи, ракети, міни, запальні снаряди. 

Люди намагаються не відчиняти зайвий раз вікна на провітрювання, бо після цього на стінах та меблях залишається іржавий осад. Чисте повітря не заходить у приміщення.  Сергій з села Велетенське, що на Херсонщині навіть пригадує аномальні літні дощі після яких вони з родиною втратили врожай.

«Це були кислотні дощі. Овочі та фрукти на городах одразу пожовтіли, немов вкрилися іржею. А листя та плоди, де нальоту було найбільше, потім на сонці просто вигоріли та осипалися вщент. Шкода вкладених зусиль, грошей та часу. Тим більше, що в селах вирощування власного врожаю допомагає людям вижити».

Загалом, через бойові дії стан повітря погіршується у два способи:

• прямий – це детонування різних видів боєприпасів та використання артилерійської зброї, ракет, авіабомб;
• непрямий вплив – пожежі в екосистемах, влучання снарядів у нафтобази та інші промислові об’єкти.

«120 мільйонів тон діоксиду вуглецю – стільки додаткових викидів спровокувала російська збройна агресія проти України», – зазначає Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. 

Снаряд токсичний навіть після детонації

Попри різну класифікацію всі боєприпаси мають схожу будову, яка неодмінно складається із заряду та детонатору. Під час вибуху ці частини вивільняють у навколишнє середовище цілу низку хімічних елементів. Це відбувається і тоді, коли сили ППО збивають ракету у повітрі.

«Перш за все це оксиди азоту. Тому що більшість сучасних вибухових речовин використовують у своєму складі азотні сполуки, які окислюються під час вибуху. Крім того, у атмосферне повітря може потрапити чадний газ, сірка, вуглекислий газ, водяна пара, бурий газ, свинець, сажа», – пояснює доктор географічних наук, професор, декан факультету біології, географії та екології ХДУ Ігор Пилипенко.

Зазначимо, що частина речовин є отруйними. До прикладу, однією з найбільш шкідливих сполук у ракеті є гептил. Він пошкоджує, центральну нервову систему, слизові оболонки та органи дихання. А від великої кількості компоненту людина взагалі може втратити свідомість.

Нетоксичні викиди, хоча й не несуть безпосередньої загрози здоров’ю людей, теж небезпечні. Вони провокують зміни у кліматі.

З початком повномасштабного вторгнення Росія запустила по Україні 3 700 дронів-камікадзе та 7 400 ракет різного типу: С-300, С-400, Х-22, Іскандер-М, тощо. Крім того, спеціалісти ДСНС України знешкодили понад 400 тисяч ворожих снарядів.

Не перестають бути токсичними боєприпаси й після вибуху. Адже, зазвичай, оболонка снаряду виготовляється з чавуну із домішками сірки та міді. Зважаючи на сучасні технології, достовірний склад будь-якого засобу зброї іноземного походження виявити неможливо. Тому уламки снарядів, паливо від ракети, а також згорілі танки, збиті літаки та інші залишки бойових дій потребують правильної утилізації. Знезаражувати необхідно і зони ураження.

«Ракети впливають на екосистему цілої планети. Лише під час її запуску утворюється велика кількість відходів, таких як паливо, холодильні рідини та інші хімічні речовини. А уламки при контакті з ґрунтом та водними ресурсами призводять до забруднення навколишнього середовища токсичними речовинами. Крім того, вони негативно впливають на тваринний і рослинний світ. Зокрема, завдають шкоди птахам, які можуть вдихати отруйні гази під час польоту над зоною ураження», – говорить екоактивістка, засновниця екоруху «Let’s Do It Ukraine» Юлія Мархель.

Пожежа екосистем: подвійний удар по стану повітря

А ось влучання снарядів у лісові масиви та безпосередні бойові дії на цих територіях наносять подвійного удару екосистемі. Відбувається не лише забруднення атмосферного повітря, а й втрата зелених територій, які беруть участь в процесі фотосинтезу.

Зокрема, лише на тимчасово окупованій території Херсонщини відомо про масштабні пожежі на Кінбурській косі, в лісових масивах довкола міст Нова Каховка та Олешки.

«Традиційно під час пожеж у атмосферу потрапляють частинки сажі, тобто вуглець та продукти неповного згорання деревини. Однак горить не тільки лісосмуги та поля, а й техніка. Тож у повітря може потрапити все що завгодно. Крім того, в антропогенних ландшафтах згорають оселі людей, які наповнені різноманітними синтетичними матеріалами, наприклад поліетиленом, пластмасою.  В залежності від складу – вони виділяють цілу низку шкідливих речовин. Це є екологічною проблемою», – ділиться науковець Ігор Пилипенко.

Ще однією з головних цілей російської армії  є атаки на об’єкти критичної інфраструктури, нафтобази, промислові об’єкти та склади. В цьому випадку, токсичні гази та тверді частинки розповсюджуються та охоплюють значну площу.

«Нафтопродукти  горять по різному та в залежності від температури відбувається окислення різного ступеню та згорання повне чи неповне. Передусім йдеться про азотні та карбонові викиди. Відтак, під час боїв у Маріуполі – показники даних шкідливих речовин зашкалювали, а їх шлейф сягав понад 80 км від осередку займання», – наголошує Ігор Пилипенко.

Чи під контролем якість повітря?

Запобігти забрудненню атмосферного повітря під час війни вкрай складно. Натомість, маючи показники різних частинок у повітрі можна попередити ситуації, які негативно впливають на стан здоров’я людей. В Україні паралельно діють державна та громадська система моніторингу. Першу здійснює Український гідрометеорологічний центр, другу – різноманітні організації, зокрема EcoCity, ЛУН Місто Air та Save Dnipro.

«Стан повітря у Херсоні був увесь цей час під контролем, навіть під час окупації, – розповідає начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології Юрій Кіріяк. – Фахівці центру відбирають зразки повітря двічі на добу  та досліджують їх на вміст шкідливих речовин».

Юрій зазначає, на сьогодні фіксують перевищення норм фенолу й формальдегіду. Загалом, стан атмосферного повітря в Херсоні є задовільним. Проте це не означає, що ми у безпеці. Все може змінитися в одну мить та буде залежати від дій окупантів. На жаль, вже були зафіксовані випадки застосування хімічної зброї російською армією в Україні.  І тоді повітря стає смертельно небезпечним.

Південь потребує додаткових станцій моніторингу

До війни центр з гідрометеорології здійснював моніторинг по трьом напрямках. Забрудненням поверхневих вод та радіацією займалася Каховська гідрометеорологічна обсерваторія. Наразі вона не функціонує, так як була зруйнована російськими військовими. А ось лабораторія з дослідження атмосферного повітря у Херсоні вціліла. Тож на сьогодні у місті працюють чотири стаціонарних пости, які розташовані у різних мікрорайонах. Що ж стосується області, то там таких пунктів немає.

Цієї  кількості постів спостереження не вистачає. Вирішити цю проблему  могли б мобільні лабораторії. Пересувні станції екологічного контролю дозволяють в реальному режимі часу, в польових умовах, здійснити перевірку повітря, води та ґрунтів на наявність забруднюючих речовин. І це не єдина їх перевага.

«Як правило забруднення є локалізованими та мають своє джерело. Щоб виявити ці локації достовірно – ми сідаємо у станцію, їдемо проти напрямку вітра та за показниками систем фіксуємо, де рівень шкідливих речовин є найбільшим. Візьмемо приклад – ситуацію на Кримському Титані. Люди відчували незвичний запах у повітрі і це викликало в них задуху, а виявити щось не було можливим. Бо ми знаходилися далеко і не могли належно слідкувати за ситуацією», – додає пан Юрій.

Зазначимо, що такі мобільні лабораторії вже допомагали спостерігати за станом довкілля на півдні країни. Після підриву Каховської ГЕС Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України спрямували до Херсонщини та Миколаївщини дві пересувні станції.

Як повідомили в ХОВА, така посилена увага дозволила помічати найменші зміни у стані води та повітря. І за потреби – вжити заходів для нормалізації показників.

Фіксувати еко-злочини може кожен!

Щоб виявити якомога більше воєнних злочинів проти довкілля – до їх фіксації повинні долучатися не тільки спеціалісти, а й пересічні небайдужі громадяни. Для цього держава запустила мобільний додаток ЕкоЗагроза та його веб-версію. В кілька простих кліків людина може повідомити про горіння військової техніки, викид отруйних речовин у повітря, лісову пожежу та за потреби викликати екстрені служби на місце надзвичайної ситуації. Крім того, у застосунку можна дізнатися про актуальні екологічні небезпеки у кожному регіоні країни.

Ці дані потрібні для швидкого усунення наслідків, а також їх буде використано для стягнення з РФ всіх завданих Україні збитків. І поки наші військові боронять кордони й бережуть наші життя, ми маємо берегти все те, заради чого вони захищають нашу країну», – зазначає у своєму дописі міністр Міндовкілля Руслан Стрілець.

Перелік актуальних карт моніторингу за станом повітря:

• ЕкоЗагроза – повітря, радіаційний фон, еко-злочини;
• SaveEcoBot – повітря, радіаційний фон, пожежі та напрямок вітру;
• Eco-City – повітря. Тут також представлена класифікація категорій якості атмосферного повітря. 

Pа словами науковців, в довготривалій перспективі – природа відновить якість атмосферного повітря. Громадянам же необхідно в цьому їй допомогти, зокрема дотримуватися норм екологічного законодавства та працювати  над ліквідацією наслідків війни, зменшувати повсякденний негативний вплив на довкілля та розширити природні ділянки за рахунок включення їх до заповідних фондів.

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «Херсон Плюс» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.