ТОП-5: Які рішення Київради кияни найбільше обговорювали у 2023

Виділення коштів на підтримку Сил оборони, численні перейменування, позбавлення ОПЗЖ керівних посад і чергові спроби визначити місце військового меморіального кладовища — такими у 2023 році були рішення Київради, що викликали найбільший суспільний резонанс. 

Другий рік повномасштабного вторгнення ознаменувався рішеннями Київради, які часто не підтримувалися мешканцями міста та ставали предметом обговорень у соціальних мережах, а часом і під стінами КМДА. Значною мірою саме суспільний тиск був ключовим фактором коригування запропонованих ініціатив або вплинув на хід їх прийняття.

Детальніше про кожне із найбільш резонансних рішень Київради за 2023 рік та їхній перебіг — у новому матеріалі Руху ЧЕСНО на «Хмарочосі». 

Кошти з бюджету Київради на підтримку Сил оборони 

Довідково: рейтинг складено за рівнем суспільного розголосу довкола рішення, кількістю згадок у ЗМІ, зареєстрованих електронних петицій та протестів. 

Головним рішенням Київради 2023 року, яке привернуло до себе найбільше уваги, було ухвалення бюджету на 2024 рік, а саме обсяг видатків на підтримку Сил оборони.

4 вересня на сайті Київради була зареєстрована петиція з вимогою перерозподілити кошти бюджету на 2024 рік із менш пріоритетних проєктів на допомогу військовим. За три дні до завершення збору голосів петиція набрала необхідні для розгляду 6 тис. підписів.

Вже 16 вересня кияни зібралися під будівлею Київради, аби продемонструвати громадянську незгоду із планами Київради на нецільове використання коштів. Після цього мітинги відбувалися щосуботи та набули чіткішої організаційної структури — сформувалася «ініціативна група від київської громади з контролю бюджетних витрат КМДА на потреби ЗСУ» «Гроші на ЗСУ».

Після десятої акції протесту громадська активістка Ірина Гнатовська зареєструвала на сайті Київської міської ради петицію з вимогою прозорого розгляду бюджету Києва на 2024 рік. Необхідну підтримку петиція отримала всього за п’ять діб, про що група «Гроші на ЗСУ» повідомила на своїй сторінці. Депутати Київради та міський голова не відреагували на петицію. 

У грудні, на тлі запланованого ухвалення бюджету столиці на 2024 рік, протести під КМДА стали ще більш масовими. Зазначимо, що Київ може підтримувати Сили оборони виключно через цільові програми підтримки військовослужбовців: «Підтримка киян — Захисників та Захисниць України» та «Захисник Києва». 

За попереднім проєктом бюджету Київрада мала спрямувати на підтримку військовослужбовців близько 700 млн гривень. Це обурило громадськість, яка мала можливість порівняти цю суму з іншими статтями витрат. 

Хоча Віталій Кличко розкритикував активістів за те, що ті «не одягають форму і не захищають Україну», протести суттєво вплинули на рішення. У день ухвалення бюджету міський голова правкою додав 1 млрд гривень на підтримку військових. Натомість голова «Європейської солідарності» у Київраді Володимир Прокопів під час розгляду бюджету столиці на 2024 рік заявив, що Києву не потрібно орієнтувати міський бюджет на війну — робити це повинна держава, а «міста мають жити своїм життям».

Крім того, в кінці грудня на сайті Київської міської ради з’явився проєкт рішення про перенаправлення коштів на потреби Сил оборони, який наразі перебуває на розгляді профільних постійних комісій Київради.

Тож нині акції протесту під КМДА призупинені з метою аналізу бюджету Києва та визначення потенційних змін. Як повідомляють активісти «Гроші на ЗСУ», наступна акція планується вже у лютому. 

Перейменування вулиці на честь Омельченка: дії проти волі киян 

Іншою скандальною темою стала спроба перейменування вулиці Павла Скоропадського на честь ексмера Києва Олександра Омельченка. 

У січні 2023 року в межах дерусифікації та деколонізації київської топоніміки відбулося електронне голосування за нові назви вулиць у додатку «Київ Цифровий». Під час нього 74% киян не підтримали ідею перейменувати вулицю Павла Скоропадського на честь Олександра Омельченка. Водночас кияни проголосували за перейменування вулиці Льва Толстого на честь Павла Скоропадського, що потенційно створювало дублювання. 

За наслідками опитування було вирішено, що експертна робоча група буде напрацьовувати подальші рекомендації з метою уникнення подібних проблем. Проте 24 травня Віталій Кличко зареєстрував проєкт рішення, за яким, попри волю киян, пропонував таки переназвати вулицю на честь колишнього мера. 

Вочевидь рішення обурило громадськість, і вже 2 червня на сайті Київської міської ради була опублікована петиція з вимогою не допустити цього, оскільки, як підкреслив автор, Омельченко «завдав Києву шалених збитків». Необхідну кількість підписів зібрали за три дні, тож було зрозуміло, що наступний крок за міським головою. 

Згодом комісія Київради з питань самоврядування схвалила проєкт рішення про перейменування вулиці на честь Олександра Омельченка — попри незгоду киян. Проте Віталій Кличко, який раніше виступав з аргументами на користь «вшанування пам’яті видатних діячів та подій», зрештою підтримав громадськість і підписав петицію з вимогою не допустити перейменування вулиці на честь колишнього мера. 

Повітрофлотський проспект: перейменування, рекламні кампанії та (не) кияни 

У квітні відбулася ще одна серія опитувань про перейменування — кияни проголосували за те, щоб Повітрофлотський проспект став Повітрянофлотським, як було рекомендовано експертною комісією. На другому місці опинився варіант «проспект Європейського союзу».

Рух ЧЕСНО провів власний аналіз і зафіксував значну кількість реклами із закликом взяти участь у голосуванні та підтримати назву «проспект Європейського союзу». Також було виявлено, що 79% тих, хто її підтримав, не є мешканцями Києва. 

Комісія Київради з питань самоврядування відхилила варіант, який переміг — «Повітрянофлотський проспект». Таке рішення є очікуваним, адже двоє з трьох депутатів складу комісії — представники фракції ЄС.

Читайте також: ЄС намагалася перейменувати Повітрофлотський проспект у проспект ЄС за допомогою жителів інших міст

За кілька місяців Віталій Кличко подав проєкт рішення про перейменування Повітрофлотського проспекту на проспект Європейського союзу — попри те, що не відбулося рейтингового голосування стосовно нових варіантів назви.

Незабаром на сайті Київради з’явилася петиція, що пропонувала назву «проспект Повітряних сил ЗСУ» та наголошувала на порушенні процедури перейменування міським головою. За два дні петиція набрала необхідні для розгляду 6 тис. голосів. 

Ініціативу підтримав і командувач Повітряних сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук. До того ж група народних депутатів звернулася до Валерія Залужного із запитом стосовно його підтримки перейменування Повітрофлотського проспекту на проспект Повітряних сил. Головнокомандувач повідомив, що ідею також підтримує. 

У грудні, на черговому електронному голосуванні, нова назва набрала 90% голосів у додатку «Київ Цифровий». Назва «проспект Європейського союзу», у свою чергу, набрала лише 5% голосів. 

Військове кладовище: пошуки альтернативи Лисій горі 

Попри те, що створення Національного військового кладовища є в основному прерогативою Кабміну, обов’язком Київради з 2022 року було знаходження місця його розташування. 

Нагадаємо, що наприкінці минулого року Київрада доручила Департаменту містобудування та архітектури КМДА розробити план території для розташування Національного військового меморіального кладовища в урочищі Лиса Гора. 

Читайте також: Київрада має порадитися з громадою щодо розташування військового меморіального кладовища

Тоді громадськість негативно відреагувала на цю пропозицію, адже урочище є пам’яткою національного значення. Про це свідчить і петиція, що була зареєстрована на сайті Київради. Проте вже на початку 2023 року Київрада її відхилила. 

Пізніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль таки доручив Віталію Кличку знайти нове місце для створення Національного військового меморіального кладовища. Тоді вибір зупинився на ділянці у Биківні, в Деснянському районі столиці. Таке рішення підтримали і народні депутати, і родичі загиблих військових. 

Проте незабаром стало відомо, що і Биківня є неналежним місцем — Биківнянський ліс недосліджений, там можуть бути поховання жертв сталінських репресій. У серпні Кабінетом міністрів України була внесена постанова про проєктування кладовища на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області. Це обурило рідних загиблих військовослужбовців, оскільки ділянка знаходиться за межами столиці. 

Незважаючи на це, почалася робота над ескізами Національного військового кладовища. І вже у грудні Верховна Рада України ухвалила рішення, за яким місце розташування кладовища визначається Кабміном. За словами уряду, експериментальний проєкт кладовища має бути реалізований до 30 липня 2025 року. 

Київрада без ОПЗЖ на керівних посадах 

За своєю суттю рішення позбавити депутатів від ОПЗЖ керівних посад у комісіях Київради є корисним і не таким, що піддається сумніву. Проте, як було зазначено раніше, у дослідженні «скандальності» до уваги бралися й ті рішення, процес прийняття яких був скандальним. 

На початку листопада депутатка фракції ЄС Вікторія Пташник ініціювала проєкт рішення, за яким депутати місцевого рівня, що були обрані від ОПЗЖ, більше не можуть обіймати керівні посади у постійних комісіях Київради. Проте під час голосування на засіданні 2 листопада не вистачило чотирьох голосів. 

Нагадаємо, що деталі цього голосування вже досліджувалися в одному з матеріалів Руху ЧЕСНО. Тоді було підкреслено, що деякі депутати діставали картки зі слотів і виходили із зали, аби уникнути прийняття рішення. 

Зрештою Київрада таки підтримала заборону — вже з другої спроби. За це проголосували 68 депутатів. Крім того, Київрада проголосувала за те, щоб депутати від ОПЗЖ, які обіймали керівні посади у постійних комісіях, стали їхніми членами.