10 ювілеїв відомих львів’ян у 2024 році

Уже традиційно на початку року Фотографії Старого Львова пропонують читачам познайомитися із знаменними датами року. І якщо у попередній публікації йшлося про події в історії Львова, то сьогодні розповідаємо про 10 видатних діячів доля котрих тісно пов’язана із містом Лева та ювілеї яких відзначаємо у 2024 році.

Отож, цього року виповнюється:

1. 10 січня – 130 років від дня народженняЯрослави Музики (1894 –1973).

Ярослава Музика – українська художниця, реставраторка, колекціонерка.
Працювала у різних видах і жанрах образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва: малярство (іконографія, портрет, пейзаж, натюрморт), мозаїка, живопис на склі, станкова й ілюстративна графіка (лінорити, офорти), екслібриси, емаль, батик, тиснення на шкірі, інкрустація, килимарство, аплікації — понад 2000 робіт. Твори, архів, бібліотеку, колекцію заповіла Львівській галереї мистецтв.

2. 26 січня – 70 років від дня народження Вікторії Ковальчук (1954-2021).

Вікторія Ковальчук –  українська художниця-графік, ілюстраторка, дизайнерка, літераторка. Працювала в декількох літературних жанрах — писала казки, новели, притчі та повісті. Оформила близько 200 книжок різних жанрів, серед них понад 30 книг для дітей.

Розробила оригінальне оформлення українського Букваря, який отримав Диплом І-го ступеня на Всеукраїнському конкурсі «Мистецтво книги» (2000) і був названий найкращою книгою року. Буквар витримав 9 перевидань загальним накладом понад 1 200 000 примірників.

3. 4 лютого – 100 років від дня народження Дарії Гусяк (1924-2022)

Дарія Гусяк – зв’язкова Головнокомандувача Української повстанської армії, генерала-хорунжого Романа Шухевича, активістка Організації українських націоналістів, кавалер ордена княгині Ольги III ступеня.

1950 року заарештована і утримувалась радянськими спецслужбами в тюрмі «на Лонцького», у Львові. Рішенням комісії Особливої наради при МДБ СРСР засуджена за ст. 54.1а КК УРСР («зрада Батьківщини») на 25 років тюремного ув’язнення, яке відбувала у в’язницях Верхньоуральська та Володимира.

У березні 1975 року звільнена, дозволу на повернення на батьківщину не отримала. Поселилась у Волочиську на Хмельниччині. З 1995 року мешкала у Львові. Займала активну громадянську позицію, виступала в пресі. Стала членом Проводу Конгресу українських націоналістів. Створила громадську жіночу організацію — Всеукраїнську лігу українських жінок та стала її головою. Як голова ВЛУЖ була співзасновником Національної ради жінок України, представляла цю організацію на міжнародних з’їздах і конференціях.

4. 5 квітня – 90років від дня народження Івана Сколоздри (1934–2008)

Іван Сколоздра – український художник скла, член Національної спілки художників України, член Національної Спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений майстер народної творчості України. Лауреат Всеукраїнської премії «Визнання» в галузі гуманітарних наук, культури та мистецтва 2001 року, вдостоєний більш як 40 дипломами.

Його твори зберігаються в музеї Івана Гончара. Видано два альбоми його робіт, створено три фільми.  У 2014 р. в рамках проекту «Музейний експонат місяця», присвяченого 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка експонатом місяця визначено панно на склі Івана Сколоздри «Садок вишневий коло хати» (1988 року), ним проілюстровано вірші Кобзаря циклу «В казематі».

5. 10 серпня – 140 років від дня народження Якова Струхманчука (1884–1938)

Яків Струхманчук –   український графік, карикатурист і портретист. Співробітник сатирично-гумористичних львівських журналів «Зеркало», «Жало» та інших. Автор статей на мистецькі теми в «Ділі» (1909—1912) і в журналі «Світ» (1926—1929), спогадів (у збірнику «Західна Україна») та інших. Автор ілюстрацій до: «Історії України» Миколи Аркаса (1908),  сатири «Ревун» Осипа Маковея (1910), творів Петра Козланюка та ін.

У часі Першої світової війни Яків Струхманчук — старшина Легіону Січових Стрільців. За хоробрість на австрійсько-російському фронті в Карпатах у 1915 році отримав медаль. Під час Визвольних змагань — ад’ютант Командувача УГА генерала Мирона Тарнавського.

Репресований. Розстріляний за вироком трійки НКВС Карельської АРСР від 20 листопада 1933 року

6. 24 вересня – 130 років від дня народження Романа Купчинського (1894–1976)

Роман Купчинський – український поет, прозаїк, журналіст, композитор, критик, громадський діяч. 1914 р. записався до легіону УСС . У сотні Василя Дідушка брав участь у боях на Маківці, згодом на Тернопільщині біля р. Стрипи.

Належав до Пресової Кватири й Артистичної горстки УСС, які збирали різноманітні матеріали, документи, фотографії для увічнення пам’яті стрілецького чину, випускали періодичні видання, компонували архіви УСС.

Від 1916 був членом таємного стрілецького Ордену. У 1918 командував сотнею Вишколу УСС на румуно-буковинському кордоні, в січні 1919 — пішим полком УГА у боях за Львів. Від середини 1920 до лютого 1921 інтернований у польському таборі для старшин УГА в м. Тухолі.

Активно публікував свої твори у стрілецькій періодиці, львівських часописах «Шляхи» і «Діло». Співзасновник і редактор, постійний член редакційної колегії львівської видавничої кооперативи «Червона Калина» (1921—1939), яка видала, зокрема, 17 історичних календарів-альманахів, випускала місячник «Літопис Червоної Калини» (1929—1939), де Роман Купчинський публікував свої художні твори, статті, спогади.

7. 8 жовтня – 140 років від дня народження Юліана Опільського (1884-1937)

Юліан Опільський (справж. – Юрій Львович Рудницький) – український письменник — історичний романіст («Майстер історичної прози»). Автор історичних романів, повістей, оповідань про Стародавній Вавилон, Єгипет, Грецію, Рим, Київську Русь, а також творів, що розповідають про події на землях України до 1812 року.

Автор творів: «Поцілунок Іштари», «Школяр з Мемфісу», «Гарміоне», «Під орлами Роми», «Золотий Лев», «Вовкулака», «Упирі», «Тінь велетня», трилогії «Іду на вас», «Ідоли падуть», «Сумерк».

8.  17 жовтня – 210 років від дня народження Якова Головацького (1814–1888)

Яків Головацький – український мовознавець, етнограф, фольклорист, історик, поет, священник УГКЦ, педагог, громадський діяч. Співзасновник об’єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая».

9. 20 грудня – 50 років від дня народження Василя Сліпака (1974–2016).

Василь Сліпак –  всесвітньо відомий український оперний співак, соліст Паризької національної опери, , учасник Революції гідності, волонтера, учасник бойових дій на Сході України, Кавалер ордена «За мужність» І ст. (2016, посмертно), Герой України (2017, посмертно).

Уперше поїхав на війну у травні 2015 р.  Позивний «Міф» на честь Мефістофеля з’явився відразу. Воював у Пісках у районі Донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку у складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Доброво́льчого українського ко́рпусу (ДУК ПС).  Повернувся пораненим.

Вдруге поїхав на фронт у вересні 2015 року, у с. Водяне під Маріуполем, на лінію зіткнення, у жовтні повернувся до Парижа.

Улітку 18 червня 2016 року втретє поїхав на Донбас щоб доправити зібрану допомогу захисникам-добровольцям, і планував залишитися там на півроку. Але 29 червня 2016 року, виконуючи бойове завдання як кулеметник у складі 1-ї штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» (ДУК ПС), загинув у бою від ворожої кулі, яку випустив снайпер з великокаліберної гвинтівки

10. 28 грудня – 90 років від дня народження Михайла Косіва (1934)

Михайло Косів – український політик. Народний депутат України. Заслужений діяч мистецтв України (з березня 1995), український мистецтвознавець, громадський діяч.

Брав участь у нелегальному виданні «Українського вісника» (1970–1972).  Учасник руху за відродження УГКЦ в західних областях України. Один з організаторів Львівської обласної організації НРУ. Член Спілки письменників України (з 1987).  Червень 1988–1996 – заступник голови Львівської обласної організації товариства Української мови та «Просвіти».

Автор книг: «Про Україну» (1990), «Вернімося до джерел» (1996), «Двоязичіє чи без’язичіє?» (1998), «Доки? Коли?» (1998), близько 200 статей з літературознавства, краєзнавства, мистецтвознавства, проблем розвитку театру, образотворчого мистецтва, функціонування мови, досліджень з історії України, релігійних стосунків, аналізу політичних проблем.

Джерела:

1. Основні знаменні та пам’ятні дати 2024 року
2. Календар знаменних і пам’ятних дат на 2024 рік
3. Вікіпедія