«Мені купити вам навушники?»: як боротись з акустичним насиллям в громадському транспорті?

У жовтні 2022 року набув чинності закон про заборону водіям маршруток і автобусів вмикати музику в салоні – загалом він працює. Проте як щодо звукового шуму, який створюють самі пасажири? Про це розповів BBC.

У травні 2023 року Кабмін ухвалив постанову про заборону пасажирам громадського транспорту слухати музику чи відео без навушників. На жаль, багато людей навіть не знають про цю постанову. Четверо з пʼяти опитаних BBC водіїв міжміських автобусів розповіли, що ніколи не чули про цю заборону, проте додають, що пасажири, які створюють багато шуму, трапляються не часто. На гарячих лініях комунальних транспортних підприємств розповіли, що на порушення тиші через телефони пасажирів майже не скаржаться.

Хоча водіям та на гарячі лінії на шум, що створюють інші пасажири, зазвичай не скаржаться, соцмережі переповнені обуренням з цього приводу. Користувачі мережі скаржаться, що в громадському транспорті люди іноді гучно розмовляють по телефону, дивляться відео без навушників або грають в ігри зі звуком. Іноді люди реагують на зауваження і ввічливо вимикають звук, іноді – обурюються, проте все одно змінюють свою поведінку, а іноді зовсім не зважають на прохання.

Чому люди так роблять?

Така проблема існує у всьому світі: наприклад, в Британії, згідно з опитуванням, 46% людей дзвонять по відео без навушників у публічних місцях, а 80% людей така поведінка дратує. А в Індії, наприклад, минулого року запровадили штраф у 60 доларів за музику чи відео без навушників у парках, бібліотеках та публічному транспорті.

Тіна Полек з Центру прикладної антропології розповідає, що «цивілізованість» не є абсолютною: наприклад, в арабських країнах пʼять разів на день можна почути заклик до намазу, а в Україні щонеділі лунають церковні дзвони. Часто межі провести складно, каже експертка. Гучні розмови у транспорті для українців є прийнятними, каже вона, адже родина для багатьох родина знаходиться на першому місці, а час у транспорті сприймається як логічна перерва, щоб поговорити з близькими.

Полек розповідає, що існують простори, де наша приватність є дещо умовною: наприклад, ми можемо собі дозволити вийти погодувати курей у халаті, знаючи, що нас можуть побачити інші, так само як ми знаємо, що люди, які чують нашу розмову у транспорті, ймовірно, більше ніколи нас не побачать. Експертка додає, що найчастіше акустичний етикет порушують підлітки і пенсіонери, адже перші схильні до самоствердження і бунтарства, а останні часто обмежені у знаннях про цифровий етикет та особисті кордони.

Що робити з цією проблемою?

Коли у громадському транспорті хтось створює шум і заважає вам, найкраще рішення – зробити зауваження. Психологиня Оксана Пшегорницька розповідає, що злість у таких ситуаціях – це нормально, а страх сказати про дискомфорт є наслідком радянського виховання. Часто люди терплять до останнього через страх конфлікту або думають, що на їх зауваження все одно ніхто не зважатиме. Ми ніколи не знаємо, якою буде реакція людини, проте завжди краще сказати, якщо хтось спричиняє вам дискомфорт – тим паче зараз, коли у суспільства розхитана нервова система, каже Пшегорницька.

Окрім вирішення ситуації самостійно, можна поскаржитись водію або перевізнику, а якщо це не владнає ситуацію, то дзвоніть у поліцію. Також можна звернутись до Держпродспоживслужби, яка слідкує за захистом прав споживачів у транспорті – проте через воєнний стан служба наразі не проводить перевірки. Ще одним варіантом є звернення на гарячу лінію Укртрансбезпеки, якій наразі не заборонено проводити перевірки, проте, якщо ви поскаржитесь на водія чи пасажира, служба перевірить перевізника, а не конкретну маршрутку.

Нагадаємо, у Венеції, де великий наплив туристів створює шум та тисняву, запровадять плату за відвідування історичного центру.