Злодійства брюховицьких вілл

Відколи понад сто років тому у приміському селі Брюховичі з’явилися вілли заможних львів’ян і почалося його перетворення у справжнє курортне містечко з оздоровчими та відпочинковими закладами, ресторанами й танцполами, ця місцевість почала приваблювати також різних кримінальників.

Злодії намагалися поживитися багатою здобиччю, пробираючись до новозбудованих вілл, господарі яких найчастіше проводили час в цих обійстях тільки в літній сезон.

Як повідомляла тогочасна газета Kuryer Lwowski, справжня злодійська напасть у Брюховичах розпочалася уже в 1900 році, коли через поширення сказу серед собак, усіх цих охоронців домогосподарств вивезли із села, тож будинки літників стали абсолютно доступними для злодіїв.

«Кожної ночі з неймовірною нахабністю вони нападали на вілли в Брюховичах і крали все, що їм траплялося. Дитячий підгузник був для них таким же цінним, як золотий годинник чи брошка з діамантами. За останній тиждень було скоєно десять таких крадіжок!» – писали тоді львівські газетярі.

Треба сказати, що жандарми та поліція у тому випадку спрацювали ефективно. Влаштовуючи засідки, правоохоронці затримали кількох злодіїв, які, як виявилося, організували справжню банду, поділивши між собою час та місця злодійських нападів.

З часом до брюховицьких вілл повернулися не тільки сторожові пси. У селі створили спершу постерунок жандармерії (на карті 1914 року — на околиці села позначено під номером 47), а згодом, у 1920-х роках, коли в селі головував комісар Михайла Чарненького, тут збудували окреме приміщення, на першому поверсі якого розмістився поліцейський пункт та пожежна охорона. Однак різноманітні злодійства тут ніколи не припинялися.

Нічний візит на віллу Янечка

Як уже згадувалося, спершу вілли у Брюховичах ставали об’єктами злодійства здебільшого після закінчення літнього відпочинкового сезону, коли господарі поверталися на свої зимові квартири до Львова. Але з часом зухвалих злодіїв не стримувала навіть їхня присутність у кімнатах, в яких вони вирішили понишпорити.

Один з таких випадків трапився у серпні 1033 року на віллі “Янечка” на тодішній вулиці Собеського, 17 (неподалік залізничної станції) у Брюховичах, де проживав відомий львівський офтальмолог доктор Францішек Наруг.

Того вечора лікар повернувся на заміську віллу, де орендував покої на першому поверсі, з роботи у клініці у Львові. Повечерявши в колі сім’ї, з дружиною та двома синами відправився на спочинок. Спальня в родини Наруга була спільною, тобто в одній кімнаті ночували всі четверо – подружжя разом з дітьми.

“Невідомі зловмисники майстерно і без найменшого шуму розпиляли ґрати на дверях та вікнах. Один із грабіжників пробрався до спальні, де спало четверо людей, відсунувши стільці убік, дістався до невеличкої шафки, з якої украв золотий годинник “Омега”, 1900 року, вартістю 450 злотих, срібний портсигар з монограмою N. S. та автоматичну віденську запальничку. Проте грабіжник не хотів зупинятися на досягнутому і продовжував шукати готівку за допомогою електричного ліхтарика”,  – писала тогочасна газета “Chwila”.

Зрештою, посвітивши ліхтариком на штани доктора, що лежали на кріслі біля його ліжка, злодій ненароком розбудив господаря, блимнувши йому на лице. Той розплющив очі, побачив постать невідомого і навіть розгледів лице, закричав і спробував затримати непроханого гостя.

“Грабіжник, як найкращий акробат, одним стрибком вискочив із вікна на вулицю, а лікар упав на підлогу, пошкодивши собі пальці. Доктор Наруг звик, що в проході між його ліжком і вікном був стілець, тож в темряві хотів стати на нього, але ступив на порожнечу і впав”, – описували перипетії тієї ночі газетярі.

Услід злодіям, які утікали, перелазячи через сусідні огорожі, доктор Наруг кілька разів вистрелив із револьвера, але через темряву схибив.

“Поліцейський відділок у Брюховичах розпочав розшук зловмисників. Про їхню зухвалість свідчить не тільки той факт, що один з них «працював» у кімнаті, де спали четверо осіб, крім того, вчора вранці один із бандитів зателефонував до квартири лікаря у Львові та розпитував доктора Наруга (під виглядом, що говорив журналіст), чи пам’ятав він обличчя грабіжника”, – завершила свою розповідь про нахабних злодіїв газета “Chwila”.

Загадковий труп біля вілли Заремби

У 1930-х роках найгучнішим злочином, який стався у брюховицьких віллах,   було вбивство доньки відомого львівського інженера Заремби, в якому звинуватили його коханку та служницю далматинку Горгонову. Ця справа була настільки резонансною, що упродовж тривалого часу злочини, які ставалися поблизу, прив’язували до тієї скандальної історії.

У серпні 1933 року поблизу вілли Заремби, в місцевості, яку тоді називали Ланчки (Луки), в кущах біля дороги до залізничної станції було знайдено труп невідомого чоловіка.

“У Ланчках є кущі, які влітку утворюють своєрідний гай. Вчора близько 7 ранку у цих кущах було зроблено жахливу знахідку. Перехожі, проїжджаючи попри віллу Заремби, трохи далі в сторону станції Брюховичі, натрапили на тіло чоловіка, повернутого спиною догори”, – писала про цей випадок тогочасна газета “Chwila”.

Особу убитого довший час не могли встановити довго не моли встановити. Незрозумілими були й обставини та причини цього вбивства.

“Тіло вже перебуває в стані розкладу, що вказувало на те, що злочин було скоєно кілька днів тому. На голові (ззаду) були сліди великої і глибокої забитої рани, завданої тупим інструментом. Характер рани був таким, ніби удар було завдано раптово, таємно, коли потерпілий проходив поруч. При загиблому не знайдено жодних документів, що підтверджують його місце проживання або його ім’я, від одягу лишилися лише рештки, на ногах – взуття на гумовій підошві”, – описували місце злочину у тодішній газеті.

Лиця у покійного не залишилося. Очевидно, його погризли дикі звірі.

Окрім поліцейського постерунку в Брюховичах справою займався повітовий відділок у Львові. Ідентифікувати особу жертви вдалося, лише піднявши картотеки злочинців у тогочасній Польщі, за допомогою дактилоскопії. Відбитки пальців убитого збіглися з тими, які були в поліцейському архіві — вони належали 34-річному Юзефу Штольцу, який жив у Підгірцях і був суджений за крадіжки.

“Поліція досліджує зв’язки та минуле жертви убивства, що напевно приведе до виконавців цього злочину, якими, за припущенням поліції, могли бути “колеги по фаху” убитого”, – писали тогочасні газетярі.

Богдан СКАВРОН

Джерело: БОМОК