У Києві стоїть пусткою «Палац науки» – помпезна будівля кінця ХІХ століття

У Протасовому Яру на Байковій горі знаходиться закинута будівля колишнього Бактеріологічного інституту – палац ХІХ століття, розповідає Кирило Степанець, автор ютуб-каналу STEPANETS.

Палац був збудований у 1896 році за кошти українських меценатів, серед яких були такі відомі прізвища як Терещенки та Бродські. Будівництво інституту було якраз на часі: наприкінці ХІХ століття Київ, як і решта європейських міст, потерпав від численних епідемій. У 1894 році німецький вчений Еміль Берінг створив протидифтерійну сироватку, яка й надихнула на створення такої науково-медичної установи.

Неоренесансний Палац науки, як його називали сучасники, збудували лише за пів року. Всередині будівля виглядає помпезно: маршові сходи з кованими поруччями розходяться у два боки, утворюючи амфітеатр з терасами та колонами. Підлога сходового майданчика оздоблена дрібною мозаїкою, а долівка поверхів вистелена метласькими плитками (невелика плитка різної форми з візерунками – ред.), виготовленими на заводі Бергенгейма у Харкові. Головна зала будівлі підсвічена ліхтарем – так раніше називали скляну стелю, призначену для освітлення приміщення. У закинутому палаці також збереглись ковані ґрати, ліпнина та інші елементи оздоблення.

У залі засідань увагу привертає кесонований (заглиблений у стелю – ред.) плафон, оточений ліпниною – під час ремонту у 1980-х роках його позолотили. Приміщення колишнього інституту майже порожні – меблі відсутні, а обладнання демонтовано.

Бактеріологічний інститут з часом перетворили на Інститут вірусології, для якого збудували нові корпуси, а стару будівлю просто покинули. Степанець відвідав палац напередодні повномасштабного вторгнення – тоді споруду обіцяли відновити, проте цього так і не сталось, а будівля колишнього інституту продовжує руйнуватись і досі.

Нагадаємо, в Єгипті піраміду, якій понад чотири тисячі років, облицьовують гранітом – громадськість обурена.