Вчені відтворили особисту бібліотеку Чарльза Дарвіна: вона тепер доступна онлайн

Вперше після смерті Чарльза Дарвіна в 1882 році його величезна бібліотека була практично зібрана заново, щоб показати безліч книг, памфлетів і журналів, які цитував і читав впливовий натураліст, пишеCNN.

Автор численних робіт, Дарвін найбільше прославився завдяки своїй книзі 1859 року "Про походження видів", яка представила світу фундаментальну наукову концепцію еволюції.

На честь 215-ї річниці від дня народження Дарвіна, яка відзначається 12 лютого, дослідницька група проєкту "Дарвін онлайн" випустила 300-сторінковий каталог, в якому зібрано 7,400 найменувань та 13,000 томів, що спочатку належали Дарвіну. Каталог містить 9,300 посилань на копії вмісту бібліотеки, які доступні безкоштовно в Інтернеті, запрошуючи публіку ознайомитися з тим, що читав Дарвін.

"Цей безпрецедентно докладний огляд повної бібліотеки Дарвіна дозволяє як ніколи раніше зрозуміти, що він був не ізольованою фігурою, яка працювала наодинці, а експертом свого часу, що спирався на різноманітні знання тисяч людей", – каже керівник проєкту доктор Джон ван Ває, історик науки з Національного університету Сінгапуру.

За життя Дарвін вів ретельний облік своєї бібліотеки. У 1875 році він склав 426-сторінковий рукописний "Каталог бібліотеки Чарльза Дарвіна". Спочатку після смерті Дарвіна його бібліотека була збережена та записана. Але згодом більша частина її вмісту була втрачена.

Дві основні колекції, що включають 1,480 книг, зберігалися в Кембриджському університеті та в Даун-Хаусі, сімейному будинку Дарвіна в Дауні (Англія), який, як і раніше, відкритий для відвідувачів. Але ці колекції включали лише близько 15% початкової бібліотеки.

Проєкт із віртуального відтворення бібліотеки вченого почався у 2007 році. У пошуках задіяли такі установи, як музей Даун Хаус, бібліотека Кембриджського університету та Кембриджського коледжу Христа, а також приватні колекції.

Незважаючи на дисципліноване ведення записів, Дарвін використовував скорочені або неясні способи позначення журналів та памфлетів у своїй колекції, причому в багатьох записах були відсутні автори, дати чи джерела.

Команда проєкту вивчила кожен клаптик паперу, виявлений під час пошуків, прогортавши рукописні сімейні документи та листи, зошити для читання Дарвіна, щоденники його дружини та списки, складені вченими сто років тому. Зіставивши всі документи, дослідники знайшли тисячі раніше невідомих назв, включно з переплетеними книгами, томами та памфлетами без палітурки, і простежили шлях творів, проданих на аукціоні за останні 100 років.

"Це було схоже на 5,000 маленьких детективних історій – намагатися з'ясувати, якого автора чи статтю мав на увазі Дарвін. Це щастя, коли вдається знайти точне джерело, на яке він посилався. Тепер ми можемо показати, що спочатку в його бібліотеці було набагато більше екземплярів", – каже Ває.

Бібліотека Дарвіна: що до неї входило

Дарвін мав безліч видань, пов'язаних з його основними науковими інтересами, такими як біологія та геологія. Йому належав екземпляр статті орнітолога Джона Джеймса Одюбона під назвою "Опис звичок канюка (Vultura aura), особливо з метою спростувати думку про його надзвичайну здатність відчувати запахи".

Ця стаття, продана на аукціоні в 1975 році, стала джерелом натхнення для одного з досліджень Дарвіна під час плавання на кораблі "Бігль". У 1831 році він був прийнятий на борт корабля як натураліст і здійснив подорож Південною Америкою і прилеглими островами, включно з Галапагоськими, вивчаючи і збираючи рослини і тварин.

Йому належав екземпляр книги "Дослідження та пригоди в екваторіальній Африці", автором якої був Поль Дю Шайю, після того, як цей зоолог став першим європейцем, який описав горил у дикій природі під час експедиції до Африки в 1850-х роках. У колекції Дарвіна також було німецьке періодичне видання, у якому 1877 року з'явилися перші опубліковані фотографії бактерій.

Дарвін також читав філософів, таких як Джон Стюарт Мілль та Огюст Конт, і мав безліч робіт з психології, релігії, мистецтва, історії, подорожей, сільського господарства, розведення та поведінки тварин.

Майже половина книг написана французькою, німецькою, італійською, голландською, датською, латинською, іспанською та шведською мовами.

"Він був дуже освіченою людиною, що вивчала в школі давньогрецьку і латину, а також французьку мову. Пізніше він вивчив іспанську і трохи португальську для плавання на "Біглі", а також навчився за допомогою словників читати німецькою та італійською. І якимсь чином оволодів іншими мовами. Це показує, наскільки цілеспрямовано він прагнув дізнатися, що публікували інші вчені, і отримати інформацію, необхідну для його теорій", – сказав Ває.

Є також свідчення того, що Дарвін читав дорожні нотатки дослідників і місіонерів, щоб зрозуміти жести, що використовуються різними етнічними групами.

З іншого боку, Дарвін любив читати романи. У 2019 році на аукціоні був виставлений екземпляр роману Елізабет Гаскелл "Дружини та дочки", опублікований у вигляді книги у 1866 році, з приміткою: "Ця книга була великою улюбленицею Чарльза Дарвіна та останньою книгою, яку йому читали вголос".

За словами Ває, знайомство з еклектичною бібліотекою Дарвіна демонструє різні сторони особистості вченого та дозволить людям краще зрозуміти, якою він був людиною.

Тим часом бібліотеки в Україні проживають зараз не найкращі часи. Настільки, що змогло виникнути питання: «Чи потрібні національні та державні бібліотеки в Україні?» Відповідь на нього читайте у статтіВіктора Вергунова.