Підземна мандрівка від Депо до СІЗО та чому підтоплює перехрестя вул. Сахарова – Вітовського у Львові

Щороку, в сильну зливу, тут потоп. Машини заливає по капот, а люди надувають човни та плавають. Яка ж причина підтоплення цього перехрестя і чому її досі не усунули?

Якщо Ви думаєте, що в підтопленні перехрестя Сахарова – Вітовського винні забиті решітки дощоприймачів, засипані стави, новобудови чи зміни клімату – то це не так. Сто років тому тут також підтоплювало.

Справжньою причиною підтоплення перехрестя вул. Сахарова – Вітовського є замалий колектор нижче по течії. Ним, попри парк Культури та по вулиці Зарицьких, дощова вода з цього перехрестя тече у Полтву . Чомусь, на цій ділянці колектор вдвічі менший, ніж він був до неї, і є після неї.

Пізніше, коло Стрийського ринку, цей колектор знову розширяється та зливається з притокою Залізна Вода, а потім Полтвою.

Єдиним ефективним вирішенням проблеми затоплення перехрестя є новий колектор з вул. Вітовського до площі Франка. Він йтиме в паралель з існуючим колектором та збільшить загальну пропускну здатність.

Чому так не зробили ще за Австро-Угорщини? Тому що тоді, на вул Вітовського, було два ставки. Тож колектор мусіли будували в їх обхід. За Союзу ці ставки засипали та проклали дорогу. Але колектор вже ніхто не переробляв.

Схожа проблема замалого колектора є і на вулиці Торф’яній. Тут також щороку затоплює.

А тепер давайте прогуляємося під землею від Депо до СІЗО. Це була наша найдовша неперервна мандрівка Полтвою: 8 км за раз!

Старт був від старого трамвайного Депо на перехрестя Сахарова-Вітовського. Далі ми пішли під вулицею Зарицьких, проспектом Шевченка, проспектом Свободи і проспектом Чорновола.

Коло ТЦ «Форум» ми звернули в тунель на вулицю Куліша. Ним ми піднялися до СІЗО що на вул. Городоцькій. Далі була вулиця Гнатюка і наша крайня точка – Гранд Готель.

Вишенькою на тортику став вихід на поверхню прямо коло воріт СІЗО. Охорона там добряче очканула і мало не ввімкнула тривогу 🙂

Під час нашого походу на вулиці Шота Руставеллі ми виявили значні руйнування колектора. Вода знесла частину бортика і він тепер лежить прямо посеред течії. Страшно собі уявити, що станеться якщо чергова злива понесе цю глибу вниз. В колекторі Полтви прокладено багато труб. Такий дебелий кусок «стіни» запросто може їх перебити. Тому я одразу ж повідомимо про ці руйнування Львівводоканал. Вони пообіцяли і вжили невідкладних заходів.

Також, до честі Львівводоканалу хочу зазначити що вони відреагували на мій пост двохрічної давнини. Колектор на вул. Сахарова- Вітовського почистили. Ось фото до і після. Різниця на лице. Дякую Вам! Тепер там можна практично всюди ходити по сухому бортику.

Я досліджую Полтву от уже п`ятнадцять років. За цей час в голові виросли всякі дурні шаблони та обмеження. Наприклад що не можна ходити по центральному руслу Полтви, бо знесе. Що не можна перейти «до містка» по лівому березі Полтви бо там водоспад. Чи, що не можна пройти «яйце» яке з’єднує вулиці Вітовського і Шота Руставеллі бо там слизько.

Молоді дигери взялися руйнувати всі мої старі шаблони! [url=https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,5370.msg57818.html#msg57818]Тарік з Владом[/url] перші пройшли «яйце» на вул.Зарицьких. Більше того, [url=https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,5370.msg57904.html#msg57904]Влад з Дівчатами[/url] там ще й прокатався як в дігерському квАквапарку!

Влад і Ваня перші пройшли прямісінько по центральному руслу Полтви. Вони не хотіли згинатися на низькому бортику Полтви, щоб не заробити полтвеОхондроз. Та я раніше про таке й подумати не міг!

Вперше я йшов у такий складний похід з молодим поколінням дослідників. І мені було дуже приємно що не я їх вів, а вони мене! Хлопці показували мені Полтву по новому.

Нашою ціллю було дослідження старих бокових приток. Їх будували ще в середньовіччя і, зараз, вони не використовуються. За Польщі, більшість з них замурували і, таким чином, перетворили на таємничі львівські підземелля.

Одна з таких старих недіючих приток знаходиться прямо навпроти Гранд Готелю. Вона йде від перехрестя проспект Свободи – вул. Дорошенка в сторону готелю. Добратися до неї ой як не просто. Та ми змогли 🙂

Ця притока прокладена значно вище за основне русло Полтви і є повністю сухою! В кінці притока засипана будівельним сміттям. Її висота метр, тож можна вільно проповзти туди-назад навкарачки. Довжина притоки тридцять метрів. Дивно, що її всю не засипали під час реконструкції вулиці.

Ми вже шість годин гуляли підземним Львовом. Троха втомилися. Найближчий відомий нам вихід на поверхню був аж коло ТЦ «Форум». Далеченько йти… Тому ми почали шукати люки поближче. Перший, що відкрився, був люк коло входу до СІЗО “Бригідки”на вул. Городоцькій. Всі решта безнадійно закисли і навіть не рухалися.

Але вилізти нагору було не так вже і просто. Посередині колодязя, як кістка в горлі, висів інший люк! Він сюди колись провалився та застряг, так і не долетівши до низу. Тепер цей люк стирчав поперек дороги та загороджував нам шлях нагору.

Уявіть собі: наша глибина під землею десять метрів. І десь там далеко висять цих «п’ять копійок» над головою. Від цього напів-люку, і вище до поверхні, скоб не було. Тому, щоб вибратися нагору, нам прийшлося стати на цю перешкоду ногами і так дряпатися до виходу!

Люк витримав. Далі ми щосили вперлися руками в інший люк, той що на дорозі. Він відкрився, після чого ми виставили аварійний конус і, лише після цього, вибралися самі.

Начальник охорони СІЗО хотів вже ввімкнути тривогу. Але він виявився нашим читачем. Начальник знав, хто такі дигери і що нічого поганого вони не роблять.

Надворі ніч, мінус два градуси. Ми в тонких гумових костюмах, ще й всі мокрі зсередини. В Полтві було тепло, +18. А тут такий дубак!

Ваня виклкикав таксі та почав стежити за картою. Коли до нас залишалася лише одна хвилин їзди, ми гарячково взялися скидати з себе ці всі брудні костюми. Інакше б нас навіть у вантажне таксі не пустили!

Трусячись на морозі в одних лише футболках та термусі, ми швиденько покидали хімзу в багажник і ввімкнули на повну підігрів сидінь. Все, їдемо додому відмиватися і спати. Завтра нам ще завтра летіти через гору Параска на повітряній кулі.

Через пів року вхід коло ДЕПО, де ми спускалися, облагородили і зробили доступним для простих людей.

У Львові відкриють вхід у Полтву

Незабаром, кожен бажаючий зможе побачити Полтву на власні очі. В Трамвайному Депо що на вул. Сахарова – Lem Station завершують реконструкцію входу у Полтву. Станом на зараз там вже відновлені стінки колектора та встановлені сходи вниз. По проекту все це закриватиме скляний рухомий люк. Буде красива підсвітка. То ж Полтвою можна буде милуватися як з поверхні, так і спустившись туди вниз.

В той час як Львівводоканал закриває входи у Полтву бетонними блоками, Lem Station – відкриває. Вони за власний кошт винайняли підрядника та відреставрували «свою» ділянку колектора.

Виявляється, у Львові навіть є спеціальна компанія «Техно-Ресурс» яка спеціалізується на подібних роботах. Вони закачують під бетон оригінальний полімер власної розробки. Він там затвердіває та скріплює все це докупи. Після чого відновлений колектор прослужить ще не один десяток років. За словами Михайла Лемака усі роботи по облаштуванню входу в Полтву буде завершено до кінця 2023 року.

Станіслав Лем був крутим футурологом, а LEM Station є його гідним послідовником. Як Вам ідея поставити в Полтву теплові насоси та обігрівати ними місто? LEM Station провели моніторинг температури води в Полтві за пів року. Вона становить 14 градусів. А це дуже і дуже багато. Щодня гігакалорії стічних вод гріють ґрунт навколо колектора. А могли б обігрівати лікарні та школи.

Ви тільки не подумайте, що вони пропонують закачувати Полтву у батареї. Тепловий насос це безпечно та сучасно.

Мене часто запитують: «скільки ще простоять підземні колектори міста?». Я не беруся давати фатальні прогнози. Проблемні ділянки є як ото на Князя Романа чи під вулицею Брюховицькою. Але все це ще можна відремонтувати. Було б бажання!

[url=https://rdzs.org/wp-content/uploads/manual/D3EC7A.jpeg][img]https://rdzs.org/wp-content/uploads/manual/D3EC7A.jpeg[/img][/url]

Сподобалася мандрівка Полтвою? Тоді підписуйтеся на наш Телеграм канал що знати більше.

Джерело www.RDZS.org
Андрій Риштун