Архітектори вигадали хмарочос, який звисатиме з астероїда на орбіті

Ймовірно, найнезвичніший і найіронічніший архітектурний концепт має у своєму портфоліо нью-йоркська компанія Clouds Architecture Office. Це хмарочос, який звисає з астероїда на земній орбіті.

Ідея 32-кілометрового хмарочосу «Аналемма» базується на іншому гіпотетичному проєкті: космічного ліфту, системи, яка могла би доправляти вантажі з поверхі Землі на орбіту без використання ракет. Кабель кріпиться одним кінцем до поверхні в районі екватора, іншим кінцем — до орбітальної станції. Японські та китайські компанії цілком серйозно розглядають будівництво такої системи в наступні 25-30 років.

Архітектори Clouds AO пропонують розташувати на орбіті великий астероїд і пустити від нього надміцний кабель, який триматиме хмарочос. Будівлю можна збудувати будь-де — передачається, що це буде Дубай, бо там значно нижча вартість будівельних робіт і матеріалів, ніж у Нью-Йорку — і перемістити так само у будь-яку бажану локацію. 

Підвісний хмарочос протягом доби описуватиме вісімку між Нью-Йорком і Південною Америкою, як показано на схемі нижче. Це пов’язано з синхронізацією з денним обертанням Землі навколо Сонця.

Мегаструктура висітиме над поверхнею землі, не дістаючи до неї трохи більш як кілометр. До неї можна дістатися гелікоптером або на іншому подібному транспорті.

На найнижчих рівнях буде розташовано комерційні площі та офіси, наступні дві третини висоти займатиме житло. Розмір і форма вікон змінюється з висотою, щоб врахувати перепади тиску і температури.

Енергію вежа отримуватиме від сонячних панелей, встановлених на великій висоті, аби забезпечити якнайкращий доступ до світла. Конденсант із хмар і дощової води збиратиме і фільтруватиме напівзакрита система. Між поверхами їздитиме електромагнітний безкабельний ліфт.

Автори визнають, що на деякій висоті хмарочосу люди жити не зможуть. На висоті 32 тисячі метрів уже практично не буде кисню, а температура сягатиме -40 градусів. Тож навряд чи там можна вийти на балкон і подихати повітрям. Та у верхніх сегментах можна розмістити, наприклад, цвинтар.

Як пояснюють архітектори, докладаючи діаграму (й, очевидно, іронізуючи), — з плином часу людство будувало вже вищі, тонші та легші споруди, висота яких зростала в геометричній прогресії. Якщо застосовати методи ринкового прогнозування, дійдемо висновку, що будівлі сягатимуть все нових висот, доки ми не витіснимо себе з поверхні планети.

«Бум житлового багатоповерхового будівництва доводить, що ціна продажу квадратного метру зростає з висотою поверху, тож житло в “Аналеммі” коштуватиме рекордно дорого й виправдовуватиме високу вартість будівництва», — додають у Clouds AO.

Чи існує якесь реальне підґрунтя під цим концептом? «По суті, це космічний ліфт, нижній кінець якого вільний. Я думаю, це насправді ще складніше (за космічний ліфт). Можливо, не вдесятеро складніше, але рази в півтора — так», — припускає астрофізик Джонатан Макдауелл.

Одна з головних проблем — кабель такої довжини і міцності, для якого ще не існує відповідного матеріалу. Інша проблема — космічне сміття: якраз через це на орбіті не використовують троси, бо вони розриваються при зіткненні. Біля поверхні кабель матиме значні проблеми з вітром у щільній атмфосфері — значно простіше було б закріпити кінець на землі.

Якщо ж кабель обірветься, то буде непереливки не лише жителям самого хмарочоса. Кабель такої довжини обернеться навколо земної кулі 1,2 рази. Падіння 32-кілометрової будівлі також не принесе нічого хорошого.

Серед доробку команди є й цілком реальні, вже втілені проєкти, як цей культурний центр у Фукуоці, Японія: