Україна використає хімічну зброю, а в Росії навала британських шпигунів. Моніторинг росЗМІ за 19–25 лютого 2024 року

Війна

Пропаганда і далі паразитує на темі захоплення Авдіївки. Але, попри просування на фронті, ця тема не стала топовою в новинах. Минулого тижня росЗМІ розповідали про таємні камери для катувань, які знайшли після захоплення міста: “В Авдеевке, согласно предварительной информации, находились тайные пыточные и захоронения. Киевский режим держал некоторых жителей города в заключении по политическим мотивам”.

Пропагандистська машина пробує скористатися повільним просуванням російської армії для збільшення оптимізму в російському суспільстві. Позитиву їм додають і новини про низький темп постачання Україні західної допомоги: “Глава Минобороны Украины Рустем Умеров заявил, что половина вооружения, которое выделяют Киеву западные партнеры, не поступает вовремя”. І політична ситуація в США, де Дональд Трамп, можливо, знову стане президентом країни: “В Европе опасаются того, что, придя к власти, он оставит их один на один с последствиями украинского конфликта, прекратит поддержку Киева и, возможно, даже деконструирует систему НАТО”.

Інша тема, яку активно висвітлювали російські пропагандисти минулого тижня, — фейки про наміри Збройних сил України застосувати хімічну зброю: “Украинские вооруженные силы имеют в своем распоряжении подобие отравляющего вещества «Табун», которое использовалось фашистами в годы Великой Отечественной войны”, “Вооруженные силы Украины (ВСУ) при поддержке Запада разрабатывают новую тактику ведение боевых действий, которая подразумевает применение так называемого «особого химического пояса»”.

Росія проти агентів

Минулого тижня в російських медіа ширилися новини про те, що США та Велика Британія активно вербують російських громадян для боротьби з Путіним і РФ: “Британия хочет подкупить некоторых осведомлённых россиян. Лондон намерен получить секретные данные от российских чиновников”, “Британцы, по этим данным, предлагают им деньги и гражданство”, “Гражданство могут дать только тем, кому доверяют, да и то после того, как информатор уже сделал всю работу и стал бесполезен”.

Меседжі від пропаганди чіткі як ніколи: ви опозиціонер, а отже, агент західних країн: “С помощью этих людей Великобритания реализовывала свою «мягкую силу», используя их для того чтобы общаться в России с представителями так называемой внесистемной оппозиции”.

У вербуванні вже звинуватили British Council — неміністерський структурний орган уряду Великої Британії, що відомий курсами англійської мови і займається поширенням британської культури у світі: “В ФСБ РФ заявили о причастности британской правительственной организации British Council к разведдеятельности, в частности, к вербовке беженцев”.

Пропаганда і раніше виділяла окрему категорію людей — ненавмисних “агентів” Заходу в обличчі ЛГБТ-спільноти: “Вся пропаганда гомосексуализма и прочих мерзких извращений вызывает у нашего народа только рвотный рефлекс, а никак не желание подражать этим извращенцам. ЛГБТ-активисты вербуют себе сторонников, вовлекают несовершеннолетних. Идет борьба с нетрадиционными ценностями, которые навязывает нам Запад”.

Тепер інформаційний удар зміщується і на представників мистецтва, які не підтримали війну Росії проти України, і на опозиційні ЗМІ, і особливо на нечисленних активістів.

Минулого тижня ми писали, що пропаганда називала загиблого ув’язненого політика Олексія Навального агентом ФБР і Великої Британії, якого ж і вбили західні спецслужби. Тепер у цьому звинувачують його дружину Юлію: “Из неё лепят вторую Тихановскую. Для этого она должна строго выполнять все приказы офицеров спецслужб США и Британии. Она является их заложницей. Но пока она их слушает, они платят деньги и не ликвидируют её как «сакральную жертву»”.

Вірменія — друга Україна

Про прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна росЗМІ не раз писали вкрай негативно. Його подають як зрадника вірменського народу, який без бою віддав Нагірний Карабах, наголошуючи, що втрата території спричинена його антиросійською політикою.

Минулого тижня Пашинян повідомив, що Вірменія “заморозила” свою участь в Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), де домінуючу роль відіграє РФ.

За це йому вкотре й дісталося на горіхи від пропагандистів. РосЗМІ пишуть, що Пашинян планує закрити воєнну базу росіян у країні: “Пашинян также заявил, что российские военные похищают российских граждан в Армении и прячут их на российской военной базе в Гюмри. Это подготовка к изгнанию российской военной базы из Гюмри, которая была создана ещё в 19 веке, когда там и Армении не было”.

Дезінформатори запевняють, що прем’єр-міністр Вірменії планує віддати регіон Макрону й замінити російську присутність французькою: “Пашинян заявил это на французском ТВ после переговоров с Макроном. Это предательство России руководством Армении. Пашинян и Макрон, по сути, заговор составили с целью изгнать Россию с Южного Кавказа и создать французские военные базы на Южном Кавказе”.

Водночас повторюється пропагандиський прийом, який ми простежували в інформаційних кампаніях проти України з 2013 року, нібито насправді вірменський народ цінує і любить росіян, а воду баламутить саме керівництво країни: “Пашинян давно бы это сделал, но боится, потому что большинство народа Армении против ухода от России. Потому что Россия всегда очень много хорошего делала Армении”.

Путін проти Байдена

Минулого тижня пропаганда була в захваті від того, що 22 лютого Путін “совершает полет на стратегическом бомбардировщике Ту-160М”.

Пропагандисти одразу ж повідомили, що це меседж для Заходу: “Полет Путина на стратегическом бомбардировщике Ту160 М — это послание Западу: 1) мы готовы использовать ядерное оружие против вас для защиты России; 2) сравните меня с Байденом. Ну как?”.

А ось меседжі для самої Росії: “Президент России защитит жителей России. И президент России очень здоровый человек. Возраст не проблема для перевыборов. И это послание армии России накануне 23 февраля и накануне 24 февраля — президент с армией, армия с президентом”.

Ще одна новина, яку активно обговорювали в росЗМІ, — заяви президента США Джо Байдена, який “оскорбил российского лидера, назвав его «сумасшедшим сукиным сыном»”.

Методологія

Для здійснення моніторингу дезінформації ми проаналізували близько 500 тис. новинних матеріалів, узятих із ~1000 російських сайтів. Дані для дослідження зібрала й надала нам компанія SemanticForce.

До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних і прикладах абзаців, що стосуються теми, й ґрунтуються наші висновки.