Мовознавчі баляндраси в ELLE. Про «фальшивих друзів перекладача»

Гадаю, мої розумні та вдумливі читачі чули, що часто відеокартинка нас обдурює: у рекламі сметани показують клей ПВА (абревіатура ПВА утворена від терміна полівінілацетат, яким позначено полімер вінілацетату — ці хімічні терміни пояснювати не буду, погугліть знічев՚я («З нічого робити»))))). А зовсім недавно дізнався, що в одному з перших еротичних фільмів, щоб показати пік насолоди, режисер… уколов актрисі сідницю («Частина людського тіла, якою сідають»). Тобто: глядачу здалося, що їй кайфово, а насправді бідолашній елементарно боліло. Яка там уже насолода. Висновок: бачимо й уявляємо ми одне, а насправді буває все інакше. І часто — зовсім не так романтично. Рожеві окуляри розбиваються скельцями всередину — непорушна істина.

До речі, гадати у значенні ворожити («Вгадувати майбутнє чи минуле на картах тощо; пророкувати що-небудь») ще в другій половині минулого століття вважалося застарілим. Сьогодні слово гадати правильно вживати зі значеннями «Думати, розмірковувати», «Мріяти», «Мати думку, міркування щодо чогось; вважати», «Передбачати, припускати», «Сподіватися». Є із цим словом фразеологізм гадати думу (думку, гадку). Він синонімічний до думати думу (думи, думку) — «Міркувати, розмірковувати над чим-небудь». Для підсилення образу в нашій мові використовується також і стала конструкція думати-гадати (думати — «Розмірковувати над чим-небудь; мислити»). Відповідно немає в нас і слова «гадалка». Зате є ворожка («1. Жінка, яка ворожить 2. Знахарка») і воро́жба («Угадування майбутнього чи минулого на картах тощо»). Знахарка ж — це «Людина, що лікує різними немедичними засобами, а також займається чаклуванням».

Однак — повернімося до наших баранів («Уживається в переносному значенні, коли жартівливо нагадують про потребу повернутися до раніше зачепленого питання»). І тут я почну робити для вас відкриття. Хоча насправді нічого такого «аж над» тут, звісно, немає (хоч деякі магічні здібності у мене все ж таки є). Просто багато наших мовців перебувають у полоні стереотипів та насадженій чужій матриці самі знаєте ким. Отже...

Закаляти можна чоботи, а не характер. Слово закаляти означає «Забруднити, замазати чим-небудь». Характер же загартовують (загартовувати/загартувати — «1. Надавати металевим виробам у процесі гартування більшої (ніж звичайна) твердості, міцності, пружності. 2. перен. Робити фізично або морально стійким, міцним, витривалим, виробляти здатність переборювати незгоди, труднощі»). Ще раз: загартовують шаблю, тіло, дух, волю. Але якщо це все закаляти, то воно стане просто брудним, а не міцним, витривалим чи стійким.

Свита — це одяг, а не супровід великого цабе. Свитою в нас називають «Старовинний довгополий верхній одяг, звичайно з домотканого грубого сукна» та «Ознаку належності до простих людей». Сіра свита — це як «свита, пошита з грубого сірого сукна; одяг убогих людей», так і (зневажливе) «бідний селянин». Що ж до слова цабе́, то цим вигуком наші пращури давали команду волам повертати праворуч. Із ним у нашій мові є фразеологізм велике цабе. Він, як і велика цяця, іронічно називає поважну, впливову особу. Супровід же такого великого цабе має назву почет (детальніше: «Особи, що: а) супроводжують високопоставлену світську або духовну особу, воєначальника; б) належать до найближчого оточення володарів; в) супроводжують керівника при якомусь огляді»; «Група людей (перев. військових), що виділяється для почесної зустрічі або супроводу кого-, чого-небудь»; «Супровід молодого або молодої на весіллі»).

На морі хитави́ця, а не качка. Гойдання судна́ на хвилях має назву хитави́ця. Раніше (в попередньому матеріалі) ми вже писали про «хитання-гойдання» на противагу «качанню». Качка ж — «Водоплавний свійський і дикий птах, цінний своїм м`ясом, яйцями й пір`ям; самка качура». І вона здебільшого живе на річці. Одразу згадується Остап Вишня та «Як варити і їсти суп із дикої качки».

Такі випадки у стилі «не те, що здається» називають «фальшивими друзями перекладача» (або — міжмовними омонімами). Це — слова різних мов, що мають однакову форму, але абсолютно відрізняються значеннями. Піддаючись упливу форми, мовці механічно використовують їх, керуючись значенням, закріпленим в іншій мові. Інакше кажучи, вони «транслюють чужі сенси», несуть ідеї, закладені в слова носіями іншого світогляду. То нащо нам чуже, коли в нас свого хоч греблю гати/нагати («Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь»)? Ну і гребля — це «Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії тощо», а не вид спорту (як у невмиваних дикунів у лаптях). А отой вид спорту — то веслування (академі́чне веслува́ння, веслува́ння на байда́рках і кано́е), утворене від веслува́ти — «Гребти веслом, веслами, переміщаючи човен, судно́». Так що веслуймо в правильному напрямку, а не отуди кудись на болота́)))

Більше тут: