Дизайнер Богдан Гдаль розповідає про нові літери та шрифти для київських станцій метро

Літери для перейменованих станцій метро «Площа Українських Героїв» (колишня «Площа Льва Толстого») та «Звіринецька» (колишня «Дружби народів») майже готові. Шрифти для цих станцій створив Богдан Гдаль, дизайнер та шрифтовий розробник, який створив веб-сайти для музею Івана Гончара та фестивалю «Країна мрій», є співавтором проєкту «Рукотвори», присвяченому українському народному мистецтву, а також працював над літерами для перейменованої станції «Почайна». Гдаль розповів, чим надихався, на якому етапі зараз процес та коли нові надписи зʼявляться у київському метро. 

Чому шрифти вирішили замінити?

«Назва колишньої станції “Площа Льва Толстого” була написана антиквою – це стародавній латинський шрифт, який у сталінські часи “перекочував” до нас з Москви. Проте він не підходив для нової назви станції через свою “московськість”», – ділиться роздумами Богдан.

Спершу дизайнер розглядав фірмовий для синьої гілки шрифт «геометричний гротеск», але згодом від нього відмовився.

На першому ескізі літери мали грубіші форми, проте згодом Гдаль зробив їх більш витонченими. Щоб передати ідею героїки дизайнер додав між словами козацький хрест – символи також виконуватимуть роль «санітарної зони», яка захищатиме напис від реклами. Український дух Гдаль передав через історичні форми літер та стиль, натхненний роботами українських графіків Георгія Нарбута та Василя Кричевського. Літера «Н» нагадує латинський правопис, притаманний творчості Нарбута, а «Щ» має центральний хвостик, замість бокового – саме такий вигляд мала літера у стародавній кирилиці, а також натяк на державний герб. 

Якщо для назви «Площа Українських Героїв» потрібно було передати героїку та зберегти витонченість, то створення шрифту для «Звіринецької» стало більш імпровізованим – тут автор майже не мав обмежень. Первісний напис на станції виконаний модерністською вʼяззю, через що виникла дискусія – багато хто просив залишити старий стиль. Проте один з архітекторів станції, Микола Альошкін, вважає, що оригінальний напис на станції був не дуже вдалим, тож він був відкритим до пропозицій.

Київський художник Олександр Комʼяхов, у той час працював над проєктом про втрачені архітектурні памʼятки храми, у якому використав шрифт, створений на основі літер з Трапезної церкви Києво-Печерської Лаври. Тож він надав Гдалю зразки цього шрифту для роботи.

Саме з цього шрифту зʼявився прототип перших літер для «Звіринецької». Створюючи новий надпис, дизайнер відштовхувався від того, що Звіринець – це один із найдавніших топонімів Києва, тож і шрифт мав бути відповідним. Звіринець – це історична місцевість між Печерськом, Видубичами, Теличкою та Чорною Горою, відома ще з часів Київської Русі. Назва, ймовірно, походить від місця полювання київських князів на диких звірів. Деякі містяни кажуть, що нові літери виглядають так, ніби витесані з дерева або каменю, створюючи настрій давніх часів, розповідає Гдаль. 

Чому кияни критикують нові шрифти?

Робота над новими літерами для перейменованих станцій триває близько року і за цей час пролунало багато думок, в тому числі критичних. Хоча нові шрифти були схвалені архітекторами станцій, частина містян вважає їх нечитабельними, а комусь вони здаються недостатньо сучасними. Гдаль зазначає, що особисто його така критика не надто зачіпає.

Наприклад, буква «Н», що схожа на латинську, має свою просвітницьку мету – дизайнер сподівається, що частина людей подивиться на неї та задумається, чому вона виглядає саме так. «Кирилиця пройшла тривалу еволюцію, раніше їй були притаманні інші форми – не лише ті, до яких ми звикли. Назви станцій все-таки є декором, а не навігацією, тож вони більше підходять для споглядання. Коли людина стоїть і 3-5 хвилин чекає на наступний поїзд, у неї є достатньо часу звернути увагу на особливості написів і поцікавитися, чому вони виглядають саме так, а не інакше», – ділиться Гдаль. 

Як відбувається виготовлення літер?

Над виготовленням літер працює компанія «Ливарний двір», яка перемогла у тендері – раніше це ж підприємство виготовляло літери для станції метро «Почайна». Вартість виготовлення надписів склала понад 900 тисяч гривень. Наразі всі комплекти літер вже відлили – процес тривав близько двох місяців. Вчора Гдаль разом з архітекторами обрали кольори для літер: для «Площі Українських Героїв» вибрали бронзу, а для «Звіринецької» – світлий золотистий відтінок латуні.

Богдан Гдаль намагається контролювати процес, щоб всі літери були виготовлені відповідно до вимог. На будь-якій стадії може відбутись помилка і тоді «все піде не туди», каже він. Наразі нарікань на якість роботи немає – усі літери відповідають вимогам, які дизайнер закладав ще восени минулого року. 

Коли літери будуть готові та як їх кріпитимуть?

Написи будуть готові за кілька тижнів і тоді їх передадуть метрополітену, який здійснюватиме монтаж. Кріплення літер відбуватиметься у нічний час, адже для цього потрібно звільнити колії та розмістити необхідну техніку. 

Для того, щоб усі літери прикріпили правильно, виготовлять спеціальні трафарети з прозорого пластику, на які перенесуть місця кріплень. Під час монтажу трафатери прикладуть до стіни та позначать, де мають бути розміщені літери – такий спосіб значно спрощує процес та позбавляє необхідності вимірювати все вручну. 

На кожній станції буде по чотири комплекти написів – по два на кожній платформі. Старі літери, ймовірно, опиняться у музеї метро через «сувору звітність» – хоча інші музеї хотіли отримати їх собі, розповідає дизайнер.