Від особистої історії стосунків дочки-батька до роздумів про цінність суспільної пам’яті: документальна стрічка Ірини Шостак “Мій тато – дослідник блискавок” на Doc Kyiv Fest

29 березня відбудеться показ фільму “Мій тато – дослідник блискавок”, що увійшов до національної конкурсної програми Doc Kyiv Fest. Це дебютна робота режисерки Ірини Шостак, що поетично досліджує тему пам’яті про людей, які для нас щось значили. 

Фільм “Мій тато – дослідник блискавок” – це власний екзистенційний пошук і спроба дочки розгадати “всесвіт тата”, який після його смерті, виявилося, був таким незнаним. Авторка цієї короткометражної стрічки, Ірина Шостак, ділиться спогадами про свого батька, Володимира Шостака, науковця, який усе життя досліджував блискавки та працював над проєктами з блискавкозахисту разом міжнародними колегами. 

Володимир Шостак протягом 44 років працював на кафедрі техніки та електрофізики високих напруг у Київському політехнічному інституті, був консультантом з питань блискавкозахисту на Чорнобильській АЕС, мав понад 240 наукових публікацій, з них більше 150 – в міжнародних журналах та працях конференцій у співавторстві з вченими Канади, Швейцарії, Італії, США, Японії, Німеччини.  

Після його смерті Іра стикається з жорстокою реальністю: пам’ять про людей, які робили щось важливе для суспільства, згасає надзвичайно швидко, і починає своє власне дослідження того, як можливо цю пам’ять тривати, як на особистому, так і на суспільному рівні. 

“Тато завжди був для мене татом. І лише після його смерті я усвідомила, який (не побоюсь цього слова) великий науковець був весь час поруч зі мною. І як я зовсім мало про цю його сторону знаю. У цій короткометражній стрічці мені вдалося трохи зачепити нашу особисту історію, почати намацувати та спробувати зобразити ті зачіпки пам’яті про особистість тата, і трошки привідкрити болючі для мене теми, пов’язані з його науковою діяльністю і творенням наукової та робочої спільноти в українському контексті. Це і питання мотивації, і соціальної значущості, і питання справедливості, і питання соціальної пам’яті. Куди безвісти зникають тисячі годин праці безкоштовної праці/ініціатив науковців? Де знаходити внутрішні сили і творити/жити/діяти не вигораючи у суспільстві і спільноті, яка не підтримує/не заохочує/поглинає? Що має зробити Людина в Україні, щоб її пам’ятали? Як короткочасна скорбота близьких може переростати у довгострокову пам’ять і значимі контексти для спільноти, що продовжують його роботу? Усі ці питання мені болять й досі, але у короткому метрі я лише їх поставила. Відповіді на них я планую шукати у своїй майбутній повнометражній стрічці”

— коментує Ірина Шостак. 

Стрічка була створена за підтримки лабораторії з кіновиробництва для молодих митців Indie Lab, в рамках якої наставники-кінематографісти з України та США протягом двох щорічних сесій допомагають молодим авторам створити короткометражні документальні фільми. 

“Робота над дебютним документальним фільмом є неабияким викликом для режисерів-початківців. Ірина чудово впоралась з часто протилежними задачами – структурувати накопичений архівний матеріал, і в той же час бути відкритою до нових тем, методів роботи з матеріалом, бути чутливою до знятого, іноді йти за матеріалом, але бути розсудливою і холодною у його відборі. Лише найвпевненіші та спраглі до відкриттів  дозволяють собі  відправитись в документальну подорож. Думаю, Ірина ще не раз досліджуватиме життя через кіно та насолоджуватиметься непередбачуваним процесом творення.“,

— розповідає Елла Штика, продюсерка фільму та кураторка Indie Lab.

Режисерка також зазначила, що планує створити повнометражну версію фільму у майбутньому.

“Мій тато – дослідник блискавок” – це не лише особиста історія, це роздуми про цінність людського життя, про швидкоплинність пам’яті, про роль науки та про те, що робить людину значимою. Це фільм, що змушує замислитися над глибинним питанням: “Що має зробити людина, щоб її пам’ятали?”.

Довідка:

Doc Kyiv Fest – щорічний міжнародний кінофестиваль середньометражного глядацького документального кіно, заснований Громадською Організацією «Кінофест». Головна мета фестивалю полягає в сприянні розвитку документального кіно та підтримці талановитих українських режисерів, що працюють у цьому жанрі. Фестиваль ставить перед собою завдання презентувати глядачам найкращі середньометражні документальні фільми з України та інших країн світу, а також сприяти обміну досвідом та ідеями серед кінематографістів.

_____________

Ірина Шостак – режисерка, менеджерка проєктів креативних комунікацій, поетка, колись студентка факультету соціальних наук та соціальних технологій НаУКМА (соціологія, зв’язки з громадськістю). Зараз як співзасновниця і керівниця, курує роботу креативної агенції linza agency, а поза тим створює і власні невеликі творчі проєкти та ініціативи.

У творчому доробку як поетки — поетична збірка «Мінлива» та кілька публікацій в альманах; як художниці – участь у групових виставкових проєктах «Прокруст і решта» у галереї ім. О. Замостян та «Там, де я є», учасниця поетично-музичного проєкту EVTERPA, співорганізаторка серії музично-поетичних читань «Білі читання» (2017 р.), кураторство виставки М. Матяшової «Про тіло».

_____________

«Мій тато дослідник блискавок» – дебютний документальний фільм-рефлексія режисерки Ірини Шостак. Це спроба дочки (ро)згадати “всесвіт тата”, дослідника блискавок, який, як виявилося після його смерті, був знаним тільки на половину. І таким тривким. Це спроба помислити, скільки триває наша пам’ять про людей, які щось означали й значили, які щось робили й створювали поруч з нами. Через фільм зафіксувати, які наші зачіпки цієї пам’яті та потривати її довше. І, звісно, згадати усе чи щось, чим він для неї був