Чому ми перестаємо відчувати емоції

Завдяки почуттям люди навчилися не просто виживати, але й розвиватися. Адже саме почуття наповнюють життя сенсом. Чим більше ми відчуваємо, тим більш наповненим є наше життя. Якими б не були почуття, саме вони змушують нас відчувати себе живими.

Проте, як розповідають експерти Інституту когнітивного моделювання, є люди, які відчувають душевну порожнечу або не можуть розпізнати та висловити свої переживання.

Психологи виділяють кілька таких станів, коли людина перестає відчувати емоції:

Апатія

Це стан тимчасової байдужості, відсутності сил і мотивації. Людина втрачає інтерес до хобі та речей, які раніше приносили радість.

Ангедонія

Це коли весь світ ніби стає сірим: людина не здатна отримувати задоволення. Їжа, спілкування, хобі, фізичні вправи, секс не приносять радості.

Депресія

Це постійний пригнічений стан, втрата інтересу до життя. Зазвичай діагностується, коли подібний стан зберігається довше двох тижнів.

Алекситимія

Це нездатність висловити свої почуття; неможливість знайти слова, щоб висловити свої емоції.

Чому деякі люди не вміють поводитися з почуттями

Людина з дитинства здобуває навичку розпізнавати та вільно виявляти емоції зовні. Проблеми можуть початися тоді, коли батьки не вчать дитину розпізнавати чужі емоції, не дають дитині усвідомити, що ж вона сама відчуває, починають відчувати за неї. Якщо людину виховують батьки, які все контролюють, є ризик, що вона відчуватиме лише ті емоції, які їй дозволяли. Така людина стає для себе «цензором», який жорстко контролює емоції та пригнічує «нелегітимні». Через це людина може стати депресивною, байдужою або ж мати стани відсутності почуттів.

Контроль та уникнення

Негативні емоції, як-от злість, смуток, ревнощі, заздрість, нам також корисні. Але не всі вміють із ними поводитися, їх важко прийняти. Людині часом комфортніше втекти від неприйнятних почуттів або ж спробувати взяти їх під контроль.

Психіка включає захист. І ним стає інтенсивна тривога — саме вона наче оберігає від неприйнятних почуттів. Чим більше людина буде опиратися негативним почуттям, тим сильнішою ставатиме тривога.

Пригнічені та витіснені почуття

Коли негативних переживань стає забагато, що впоратись із ними нема сил, людина ховає їх глибоко всередині або витісняє.

Людина може хотіти виявити злість, але при цьому продовжує залишатися зовні спокійною. Агресія хоч і добре захована, але рано чи пізно знайде вихід: через знецінення, показову чесноту чи нудьгу. Якщо не проживати емоції, а пригнічувати їх, є ризик виникнення неврозу.

Ізоляція афекту

Ізоляція афекту — зменшення значення почуттів, усвідомлення їх через розум, а не переживання. У такому стані людина говорить про те, що відчуває, наче на автоматі — без емоцій. Почуття є, але емоційного зв`язку з ними немає. Наприклад, якщо хлопчикам у дитинстві наказували не плакати, то дорослими вони уникатимуть смутку та туги. Дівчатка, яким забороняли проявляти агресію, будуть її придушувати в дорослому віці.

Втрата орієнтирів

Почуття слугують для нас внутрішнім орієнтиром — підказують, що з нами відбувається. Коли підказок немає, ми діємо за загальноприйнятим алгоритмом — так, як від нас чекають. Людина може дбати про близьких, бути доброю, але при цьому не бути залученою емоційно.

Життя таких людей позбавлене яскравих фарб. У них нема прагнень, натхнення. Інші їх сприймають як людей байдужих, проте ця байдужість звернена до самого себе.

Відновити здоровий прояв емоцій допоможе психотерапія. Психотерапевт покаже, як можна переграти руйнівні емоції, а також як сповна насолодитися позитивними. Все це необхідно, щоб жити повноцінним чуттєвим життям.