Статут пошти Роберто Бандінеллі, вписаний до Львівських гродських книг

Пошта зі Львова до Любліна, до Варшави, до Торуня, до Ґданьська, також до Кракова і в інші чужі краї, з реверсалом¹ з тих же місць назад. За привілеєм ЙКМці Пана Нашого Милостивого Зигмунта ІІІ, що нами щасливо панує², Роберту Бандінеллі на поштмістровство даний.

Нижчеописаний порядок їхМці Пани Радні Львівські для зручнішої вигоди всякого стану людям і для впорядкованої відправи пошти зі Львова до Варшави і до Гданьська також; до Кракова і в інші сторони із згаданим паном Бандінеллі обговорений і внесений до міських публічних книг Anno 1629 die 12 Maji і для загальної відомості усіх з тих же книг є автентично виданий.

Насамперед, якби будь-який міщанин або якого-небудь стану львівський громадянин терміново потребував би курсора і не міг би чекати до суботи, коли буде відправлятися пошта, а хотів би скритно вислати листа, тоді поштмістр зобов’язаний і повинен таковому міщанинові дати вибрати королівського курсора³, на то депутованого, якого він схоче. Таким чином: аби той міщанин того курсора відпровадив за місто, щоб той не наважився в місті і на передмістях чужих листів з тою ж оказією з собою брати. Який вони можуть послати, коли буде потреба висилати курсорів, і тоді на них буде накладена пеня 30 гривень⁴, котрі мають бути обернені на потребу пошти. З чого поштмістр (якщо буде потрібно) зобов’язаний виставити рахунок.

А щоб воля Короля ЙМці з боку такової пошти була виконана і до того потрібного і корисного звичаю прийшла, постановлено, щоб ті нижчеописані курсори, що звикли бігати зі Львова з листами, не осмілювалися до Замостя, Любліна, Варшави, Торуня, Гданьська, Кракова, Кам’янця і Ясс звідси ходити до цих вищеперелічених міст, під присягою, без відома поштмістра королівського. Котрий поштмістр буде старатися, щоб ці курсори склали присягу перед  ЇхМці Панами Радними або перед паном Війтом Львівським. Котрої присяги така буде рота:

“Перший пункт. Щоб курсор зараз влітку був би тут з Варшави завжди і там і тут принаймні за два тижні. А коли б цього не зміг зробити через якусь перепону, тоді все від уряду або від кореспондентів поштмістровських повинен мати свідоцтво. А коли б того не мав, тоді дістане кару 5 гривень і буде ув’язнений.

Другий пункт. Щоб не насмілився брати чужих листів в той час, коли буде викликаний і відправлений поштмістром зі Львова або кореспондентами пана поштмістра з нижчеперелічених міст, або міщанином або громадянином з нижче перелічених міст буде викликаний, як сказано вище. Під загрозою кари 8 гривень, також ув’язнення і втрати курсорства. Щоб більше не насмілювався ходити до всіх вказаних міст йому має бути заборонено.

Третій пункт на курсорів. Якщо трапиться, що якийсь лист загубився чи затримався, або був відкритий кимось, до кого він не призначається, тоді має курсор досконально виправдатися перед тим, кому був лист і хто укривджений курсором. А якщо шкода станеться через його злий умисл або недбалість, тоді має бути суворо покараний. А котрий курсор не схоче перестерігати викладеної вище присяги, тоді не має наважуватися до згаданих міст без відома і дозволу пана поштмістра або його кореспондентів бігати і найматися під загрозою суворої кари”.

Для того, щоб курсори пильнували всі ті вищеперелічені речі, поштмістр зобов’язаний мати між тих курсорів, призначених до Пошти, котрих буде на то вибрано біля дванадцяти, старшого, обов’язком якого буде перестерігати, щоб кожний з них сумлінно виконував свої обов’язки, з відповідною за той пильний нагляд винагородою.

Також зобов’язується королівський поштмістр проявити усю пильність, щоб сумлінно і порядно кожному служити і догодити якомога найліпше. А якщо такий error⁵ від затримки листів коли б то допустив, тоді буде готовий виправдатися перед кожним.

А від усяких листів не наважиться як пан поштмістр, так і кореспонденти його брати більше, ніж згідно нижченаведеної такси, яка з ним узгоджена:

“Пошта Варшавська. Від піваркуша або від пів лута⁶ зі Львова до Замостя – гр. 1,5; до Любліна – гр. 2; до Варшави – гр. 3; до Торуня – 4,5; до Гданьська – гр. 6”.

“Пошта Краківська. Від піваркуша або пів лута. Зі Львова до Ярослава – гр. 1; до Ряшева – гр. 1,5; до Тарнова – гр. 2; до Кракова – гр. 3”.

Таким самим чином має нараховуватися плата за листи в більш віддалені країни згідно ваги листів і пропорції віддалі до міст.

Підготував та переклав з польської
Павло ҐРАНКІН

за кн.: Władysław Loziński. Patrycyat і mieszczaństwo lwowskie w XVI-XVII wieka. – Wyd. Hubrynowicz & Schmidt. Lwow, 1902. – S. 178–180.

Примітки:
1. З реверсалом – зі зворотним маршрутом.
2. За привілеєм ЙКМці… – привілей надано 4.III.1629 р. у Варшаві.
3. Курсор – листоноша, кур’єр.
4. Гривня – монета, що дорівнювала 48 грошам (на той час 1 золотий = 4 срібні злоті = 120 грошей).
5. Error – помилка, проступок (Loziński. – Op.cit. – S. 180–181).
6. Лут – міра ваги, дорівнювала 14, 613 г.

Джерело: “Галицька брама”, 1996, грудень, № 23. – С. 4