Панда Кунг-фу 4 / Рецензія Антон Фролова

Перед тим, як писати про 4-й фільм франшизи:

Великі студії мають практику максимально використовувати напрацювання з повнометражних творів в інших медіа. У США можна часто бачити не лише іграшки, але й комікси, книги та інші предмети для дому. Для підтримки уваги на кабельних та стримінгових каналах виходять відеороботи. Серіали або навіть 90-хвилинні мультфільми, зроблені з матеріалів для основного твору, з не включених до фінального монтажу. Сценарії максимально прості, не жахливі, а прості й нічого не додають персонажу.

Яскравим прикладом такого підходу є кілька фільмів про фею Дінь-Дінь. З персонажа, дуже важливого для становлення й розвитку Пітера Пена, розкриття Венді, зробили основного конкурента Барбі та іншим лялькам. Disney Х дуже добре стимулював продажі різного мерча з Дінь-Дінь та іншими, несподівано з’явилися, феями.

DreamWorks, як студія, що повторює успіхи й невдачі Disney, про це не забувала. Тому між театральними “Панда Кунг-Фу” виходив серіал “Панда Кунг-Фу: Легенди крутості”. Всі персонажі на місці. Глядачам показують, чим промишляють персонажі між серіями.

Тут помітно, як використовується повторна анімація, менше уваги до деталей. Як намальованих, так і сценарних. Стимуляція продажу іграшок та іншого наяву.

А тепер про мультфільм, 4-та частина франшизи:

Несподівано для мене з’явилася інформація про “Панда Кунг-Фу 4”. Постер, трейлер і навіть дата показу – вже через 2 тижні. Для мене це дуже незвично. Я стараюся стежити за прокатною історією й не пропускаю назви в прокаті. Тут же щось пішло не так… Але це лірика.

З перших кадрів стало ясно, що оптимізація, використання й спрощення стосується всього. Анімація й промальовування персонажів більше схоже на кадри з серіалу: все максимально плоско й максимально стереотипно. До сценарію також такий самий підхід. На багато аспектів продуманого світу забили: нам потрібно якось тут рухати сюжет, а не дотримуватися правил, встановлених в інших фільмах. А те, як з кадру прибрали Несамовиту п’ятірку, лише підкреслило серіальний підхід.

Про головну злодійку й черговий показ інших лиходіїв і писати нема чого. Все в кадрі, щоб виправдати виробництво іграшок. Це працює.

Найстрашніше ж сценаристи забули зовсім, як з’явився Воїн Дракона й значення долини в цьому світі. Для По, який вірить у легенду про війну, дуже важливо добробут долини. Він готовий пожертвувати всім заради неї. Все ж події 4-ї частини абсолютно нівелювали чистоту помислів і бажань. Та й долину перетворили на невеличке село. Як вона впливала на світ в інших частинах – абсолютно незрозуміло.

Єдина позитивна частина – це взаємодія пап По. Взаємодія гусака й панди викликати посмішку весь фільм. Навіть викликали невелику заздрість.

Підсумок:

“Панда Кунг-фу 4” збирає касу й зацікавлює нових глядачів. На жаль, від фільму, який знаходив баланс між філософією й простотою розповіді, майже нічого не залишилося. Такий підхід студії лякає. Pixar, навіть у п’ятій “Історії іграшок”, знаходить місце для важливих і серйозних питань. DreamWorks же експлуатує франшизу по максимуму. На нас чекає 5 частина про Шрека й По. І хоча іноді студія й випускає мультфільми з не простим сюжетом й анімацією, як “Кіт у чоботях 2”.

Додаткові думки:

• Мультфільм здатен розважити нових глядачів, але для фанатів оригінальної трилогії він може здатися розчаруванням.
• Сюжет 4-ї частини ігнорує деякі важливі аспекти світу, створеного в попередніх фільмах.
• Взаємодія пап По – єдина дійсно позитивна частина мультфільму.
• DreamWorks зосередилась на комерційному успіху, а не на глибині й емоційності історії.

Оцінка: 6/10

Рекомендація:

• Якщо ви не знайомі з попередніми частинами “Панди Кунг-фу”, то 4-й фільм може вам сподобатися.
• Фанатам оригінальної трилогії рекомендується йти на перегляд з обережністю, адже мультфільм може не відповідати їхнім очікуванням.