/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F193%2F2b7209ad1faeb53d989971b482da234c.jpg)
Що для мене не так з Булгаковим?
Я думаю, ми, українці, маємо право говорити, що не так з тими чи іншими творами росліту, з тими чи іншими авторами та сюжетами.
Я вам скажу, що для мене не так з Булгаковим і "Майстром і Маргаритою".
Це роман, де місце справедливості займає зло. Де єдиним шансом на справедливість виявляється диявол. І де добро слабке, маргіналізоване, безсильне, і невпливове.
Це світогляд, у якому замість справедливості ми бачимо покарання від диявола.
У цьому світогляді добра немає, зло тлумачиться як необхідна заміна добра, і, отже, ти всього лише можеш обирати між різними типами зла.
Це маніхейський світогляд, який стверджує, що у світі всім править диявол — а отже, у добра шансів нема.
Мені з таким світоглядом моторошно.
Читайте також: "Мертві душі" Гоголя як головна метафора "русского міра"
Мені здається, що він руйнує ідею моралі, ідею права, та ідею справедливості. Натомість він насичує світогляд ідеєю насильства та помсти.
Я не думаю, що таке тлумачення МіМ має вести до якогось "кенселінгу" - я думаю, навпаки, ми маємо виховувати в собі здатність критично читати ці твори й показувати, що з ними не так. І маємо це показувати на високому рівні.
Звісно, це моя субʼєктивна інтерпретація, і, звісно, вона насичена також нашим досвідом і нашими висновками. Можливо, вони необʼєктивні.
Але ми маємо право сьогодні світові говорити: наші висновки мають значення. Ми маємо право їх робити. Подумайте над ними.
І, до речі, — ось все багатство української літератури. Вона вже багато чого сказала, і ще багато чого скаже. Подумайте над нею теж.
Про автора. Володимир Єрмоленко, письменник, голова Українського ПЕН
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.