Не ZARA: 9 українських брендів одягу на заміну західному мас-маркету

Хоча я ідентифікую себе як “шмоточниця”, до відкриття цих магазинів мені було байдуже. До повномасштабного вторгнення я час від часу навідувалась в магазини Inditex ‒ і купувала собі щось у них десь два-три рази на рік.

Але після початку вторгнення, коли ці бренди вийшли з українського ринку, я почала шукати альтернативи і досліджувати українські бренди. До якогось моменту в мене був стереотип, що українські бренди ‒ це щось або надзвичайно дороге, або дуже неякісне і не стильне. Коли я глибше занурилась в цей ринок, я зрозуміла, що помилялась. Зараз мій гардероб здебільшого складається з речей українських брендів та вживаних речей, які я придбала в секонд-хенді чи які мені подарували родичі.

Розповідаю, чому я більше не планую купувати речі магазинів компанії Inditex, а також пропоную вам підбірку з 9 українських брендів, на які я раджу звернути увагу та підтримати їх замість західного мас-маркету.

Дорого

В перші вихідні після відкриття магазинів Inditex в торгових центрах ажіотаж. На північно-західних околицях Києва, на під’їзді до ТРЦ Lavina Mall затор, навколо нього забита парковка, а всередині так багато людей, що в деяких коридорах ніде пройти.

Біля магазину Zara, ніби біля елітного ресторану в Нью-Йорку, стоїть стрічкова огорожа, за якою чемно вишукується черга. Охоронець час від часу запускає за прозорі двері декілька людей. Така ж черга і всередині магазину, біля кас, а ще більша ‒ біля примірочних: вона тягнеться через весь зал аж до виходу.

Деякі відвідувачі зайшли сюди випадково, адже саме були в торговому центрі, щоб оновити гардероб, але хтось приїхав саме на відкриття магазину, адже довго чекав, коли ці бренди повернуться в Україну.

‒ Ми чекали відкриття, адже гардероб нашої родини мабуть на 90% складається з речей Zara, а чоловік скупається в Massimo Dutti, ‒ розповідає клієнтка бренду Ірина. ‒ Коли магазини були закриті, ми купували речі через баєрів (людина, яка пропонує купити для вас бажані речі в магазині за кордоном та доставити їх до вас в Україну, ‒ ред.) чи у фізичних магазинах Європі, коли бували там. Це звичайний мас-маркет: нормальні речі за адекватні ціни. Якість середня, але більш-менш нормальна.

Ірина та декілька інших клієнтів розповіли, що також купували речі українських брендів, поки магазини були закриті, але їхні речі коштують дорожче.

‒ Я не можу сказати, що українські бренди чимось гірші за Inditex, але вони набивають собі високу ціну, ‒ розповідає інша клієнтка Сніжана.

Чому я не хочу купувати речі в Inditex?

На початку великої війни мені довелось за півгодини спакувати свої речі в одну маленьку сумку і рушити у Львів. Я думала про те, що можливо це ‒ останній раз, коли я бачу свій будинок цілим. І останній раз, коли я бачу свій гардероб.

Цієї маленької сумки з речима мені цілком вистачило на місяць, доки моя мама не відправила мені інші речі у Львів. Тоді я зрозуміла, який одяг я ціную найбільше ‒ якісний, комфортний, такий, що легко між собою поєднується та зручно нашаровується, аби я не змерзла під час сидіння в холодному укритті.

Через два роки повномасштабного вторгнення я зрозуміла ще одну річ ‒ мені як українці важливо покладатись на себе та свій народ. Коли багато брендів західного мас-маркету вийшли з українського ринку, їхню нішу успішно зайняли українські магазини. Але це стосується не тільки одягу ‒ припинення поставок американської зброї, наприклад, показало, наскільки важливо Україні розвивати власний оборонно-промисловий комплекс.

В часи війни я також хочу підтримувати свій народ. Я знаю, що підтримуючи українські бренди, мої гроші залишаться всередині країни ‒ ці магазини будуть платити податки в Україні, а також розвиватимуться та створюватимуть нові робочі місця для моїх співвітчизників.

Але також моя підтримка українських брендів має утилітарну функцію ‒ ці речі банально якісніші. За два роки повномасштабного вторгнення з мого гардеробу майже повністю зникли речі магазинів Inditex. Не тому що я свідомо їх позбулась, а тому, що вони просто “не дожили” ‒ розлізлись, закошлатились і протерлись. А от, наприклад, чорну спідницю українського бренду, яку я купила влітку минулого року, я ношу майже щодня, і вона досі виглядає, як нова.

Я розумію, що речі українських брендів іноді коштують дорожче за західний мас-маркет. Але я готова заплатити цю ціну, бо знаю, що я підтримаю локальне виробництво, а якщо річ якісна, вона ще й прослужить мені довше.

Швидка мода

В мене є декілька серйозних етичних аргументів, аби не підтримувати бренди західного мас-маркету. Zara, як і всі інші магазини Inditex ‒ це бренди “швидкої моди”. Бізнес-модель таких брендів полягає в тому, що вони копіюють дизайни популярних речей з подіму, виробляють ці речі масово за низькою ціною та швидко доставляють їх до магазинів, коли попит на них найбільший.

Такі бренди спираються на дешеву робочу силу. Працівники заводів, де виробляють тканини чи шиють речі для Inditex, працюють в жахливих умовах за мізерну заробітну плату, якої недостатньо навіть, щоб заплатити за оренду оселі чи купити продукти. Також на цих заводах використовують дитячу та примусову працю.

Ці бренди віддають перевагу дешевим і неякісним синтетичним матеріалам, що служать покупцю недовго, використовують велику кількість шкідливих для довкілля і людей хімікатів, а також через швидкі виробничі процеси та великі обсяги виробництва, заводи створюють дуже багато текстильних відходів.

Магазини брендів Inditex не намагаються створити якісні речі, які прослужать їхньому власнику довгі роки. Натомість, вони виробляють дешеві неякісні але трендові речі, які покупець зможе поносити лише один сезон, а потім викинути і повернутись за новою “шмоткою”.

Тут варто сказати, що деякі українські бренди, навіть не усвідомлюючи цього, також можуть використовувати неетичні стратегії ведення бізнесу. Наприклад, якщо вони не перевіряють походження тканин для своїх речей, вони ризикують придбати їх з таких самих заводів, які виробляють тканини для мас-маркету. Тут я лише можу сподіватись на порядність та обізнаність цих брендів.

Також треба віддати належне магазинам Inditex, адже вони вийшли з російського ринку після початку повномасштабного вторгнення. Цього не можна сказати про інші бренди швидкої моди, наприклад про магазини Reserved, Cropp, House та Sinsay, які належать польській компанії LPP. За даними звіту інвестиційної дослідницької фірми Hindenburg Research, LPP підробило вихід з російського ринку і продовжує працювати у ворожій країні.

Українські бренди

Ось підбірка дев'яти українських брендів, на які я раджу звернути увагу (всі вони приблизно в одній ціновій категорії з брендом Zara або трохи дорожчі):

1. Solmar

Solmar ‒ це український бренд базового одягу, тобто такого, який можна носити щодня і все буде легко поєднуватись між собою. В каталозі бренду є гольфи, светри, кофти, футболки, брюки, джинси, спідниці, сукні, шорти та багато іншого одягу на щодень, а також ремені й парфумерія.

Попри те, що Solmar позиціонує себе як бренд базового одягу, його колекції ніколи не виглядають нудними. Більшість речей цього бренду представлені у багатьох різних кольорах ‒ стриманих бежевих, чорних і білих, а також у соковитих відтінках усіх кольорів райдуги. В деяких моделей є більш ніж 30 варіацій кольорів і відтінків. Якщо ви шукаєте якусь повсякденну футболку чи гольф в улюбленому кольорі, рекомендую звернути увагу на Solmar.

В цього бренду є жіноча, чоловіча і дитяча колекції.

2. Gepur

Цей бренд довгий час асоціювався в мене з випускними сукнями, щедро прикрашеними паєтками, ну і власне гіпюром. Саме такі сукні я бачила на вітрині магазину цього бренду в “далекому” 2018-му. Але Gepur зараз ‒ це крутий український бренд, який виробляє і святковий, і повсякденний одяг, який не поступається колекціям Zara.

Якщо ви живете в Києві, я впевнена, що ви хоча б раз бачили речі з їхньої колекції “Незалежна” ‒ білі топи, сукні чи хустинки з синьо-жовтими написами та малюнками.

Доступна лише жіноча колекція. У Gepur є п’ять офлайн-магазинів в торгових центрах по всьому Києву та один магазин в Одесі.

3. byMe

Справді український бренд до нутра кісток. byMe позиціонує себе як бренд, що закохує в усе українське ‒ історію, культуру і силу боротися за свободу.

Бренд випускає тематичні колекції, що відтворюють цю ідею. byMe вже випустив колекції, присвячені косівській кераміці, а також фільму “Довбуш”, а остання колекція ‒ це шана українському театру “Березіль” та його творцям ‒ режисерам Лесю Курбасу і Зінаїді Пігулович, сценаристу Миколі Кулішу та художнику Вадиму Меллеру.

З цієї колекції можна придбати піджаки, футболки, топи, сорочки, спідниці, натхненні творчістю цього театру. Також бренд пропонує ознайомитись з музейними матеріалами з проекту Open Kurbas: цифрова колекція.

В цього бренду є жіноча і чоловіча колекції одягу та аксесуарів, а також товари для дому. В byMe є шоурум в центрі Києва, на Хрещатику, а також речі цього бренду можна придбати в магазині українських брендів “Всі. Свої”.

4. DiaDia

DiaDia ‒ український бренд із Закарпаття. На своєму сайті цей бренд пише, що KPI (коефіцієнт корисної дії) для DiaDia ‒ це не збільшити маржинальність, а позитивні відгуки клієнтів та їхнє бажання повертатись за покупками знову і знову.

На початку 2023 року бренд відкрив офлайн-магазин у Києві. Бренд заявив, що новий простір вони намагались зробити максимально доступним ‒ з входом без порогів, широкими проїздами та інклюзивними примірювальними. Такий свідомий підхід мені дуже імпонує, хоча критики писали, що не всі вимоги для доступності виконані. Але я розумію, що немає межі досконалості і все впирається в бюджет. Також у DiaDia є магазин у Львові.

DiaDia організовує благодійні акції ‒ зараз на сайті бренду можна замовити речі з дропу “Діяти разом”. Повну вартість товару з цієї колекції DiaDia передає у ГО “Землячки”, яка забезпечує українських військовослужбовиць необхідними речами.

На сайті представлені базові та оригінальні одяг та аксесуари для жінок та чоловіків.

5. PAPAYA

Ще коли я жила у Львові, мені було цікавіше заходити в магазин PAPAYA в центрі міста, ніж у крамниці Zara. Попри те, що цей бренд з Чернівців випускає колекції значно рідше, ніж Zara, вони встигають за всіма трендами. Речі цього бренду виглядають свіжими і трендовими, при цьому вони достатньо універсальні й підходять для носіння кожного дня.

Зараз у них можна придбати собі стильний костюм в стилі office core (фешн-тренд, який популяризує офісний одяг), трендові моделі джинсового одягу та комфортні пухнасті речі для дому в стилі бренду SKIMS від Кім Кардашьян.

У PAPAYA є магазини в Чернівцях, Івано-Франківську, Львові та Тернополі, а нещодавно бренд анонсував відкриття нового простору в Києві.

Пропонують одяг, купальники, аксесуари та взуття лише для жінок.

6. VOVK

Романтичні силуети, квіткові принти, приємні на дотик тканини, велика палітра кольорів та широка розмірна сітка ‒ це про бренд Vovk. Цей український бренд пропонує багато різноманітного одягу за доступними цінами ‒ від делікатних суконь до ділового одягу в офіс.

Зверніть увагу на цей бренд, якщо ви шукаєте одяг на роботу та на кожен день.

Приємний бонус ‒ цей бренд має багато офлайн-магазинів по всій Україні та навіть один ‒ у Варшаві. Усі адреси зібрані тут.

У VOVK можна придбати одяг, аксесуари та нижню білизну лише для жінок.

7. THE LACE

Уявіть собі панну, яку ви бачите в теплий весняний день на вулицях Києва. Вона виглядає так, ніби не докладала жодних зусиль, коли збиралась зранку, але тим не менш її образ шикарний. Ніби весь її гардероб виглядає так довершено, що їй треба схопити щось з шафи і вона виглядатиме довершено. Уявили? Так от, її гардероб на 100% складатиметься з одягу бренду The lace.

The lace ‒ це київський бренд лаконічного одягу з елегантною естетикою. Бренд стверджує, що він “надихається самобутністю жіночої сили, тому колекції покликані підкреслювати самодостатність, впевненість, та в той же час її жіночність”.

Ця ідея прослідковується в кожному елементі одягу ‒ у класичних піджаках, сорочках, брюках, мінімалістичних топах, майках, легінсах, строгих тренчах, бомберах і пальто.

Бренд має три офлайн-магазини в Києві та по одному в Одесі, Львові і Дніпрі. Доступна лише жіноча колекція.

8. Seven Mountains

Seven Mountains – це бренд базового одягу, який протиставляє себе магазинам "швидкої моди". Цей український бренд заявляє, що створює якісні речі поза часом і не використовує "рабську" працю у виробництві свого одягу (ми вже згадували, що на заводах брендів "швидкої моди" використовують примусову працю).

Бренд Seven Mountains зазначає, що він не женеться за трендами, а вдосконалює вже наявні моделі одягу, які можна носити кожного дня.

Бренд продає одяг, білизну та аксесуари для чоловіків та жінок. У Seven Mountains є офіс/склад товарів у Києві, а також їхні речі продаються в офлайн-магазинах українських брендів “Всі. Свої”.

9. M-TAC

Неможливо писати про українські бренди одягу і не згадати M-TAC. Це – український бренд тактичного одягу, який носять наші військові, а також його часто одягали український президент Володимир Зеленський та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

На початку цього року російська ракета знищила цехи та склади, де M-TAC виробляв і зберігав свій одяг. Тоді бренд заявив, що планував відновити виробництво.

Попри те, що бренд продає, в основному, тактичний одяг, в них є і повсякденні моделі джинсів, сорочок, штанів, вишиванок та багатьох інших речей. Деякі речі M-TAC коштують дорожче, ніж одяг попередніх брендів, але воно того вартує – ви купуєте речі, які без перебільшення можуть пройти з вами війну.

Бренд продає одяг і аксесуари для чоловіків і жінок. Бренд M-TAC продається в офлайн-магазинах "Мілітарист" у Києві, Одесі, Дніпрі, Харкові та Запоріжжі.