Печатка 31 пластового куреня імені Софії Галечко у Дрогобичі

Упродовж 1920-х рр. у Дрогобичі існували курені Українського уладу пластунів юнаків (УУПЮ): 18 пластовий курінь імені Івана Франка, 27 пластовий курінь імені Івана Сірка, 31 пластовий курінь імені Софії Галечко, 36 пластовий курінь імені Людмили Старицької-Черняхівської, 53 пластовий курінь імені Дмитра Вітовського, 67 пластовий курінь імені Марти Борецької.

Крім того діяв 6 курінь Українського Уладу Старших Пластунів імені Дмитра Вітовського. Кожен з цих пластових підрозділів мав свої печатки.

У попередніх статтях йшлося про печатки18 пластового куреня імені Івана Франка та 27 пластового куреня імені Івана Сірка. Сьогоднішня публікація присвячена печаткам 31 пластового куреня імені Софії Галечко.

Дівочий 31 пластовий полк імені Софії Галечко, закладений у березні 1922 р. Вікторією Ґавдяк при співучасті учительки Марії Ґавдяк з учнів учительського семінару СС Василіянок. У фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові виявлено одну печатку цього куреня. Упродовж травня 1924 р. – жовтня 1929 р. її зображення фіксується на понад тридцяти документах.

Найраніший відбиток печатки датується 25 травня 1924 р. Він міститься на картах впису в члени Пласту Ольги Андріїв, Клементини Вельґуш, Ольги Винницької, Олени Воробкевич, Олени Войтович, Вікторії Ґавдяк, Олени Нимилович, Лесі Геврик, Александри Дудик, Іванни Іссель, Неоніли Кічоровської, Марії Кічоровської, Розалії Коваль, Анни Лаврів, Олени Мицавки, Стефанії Уруски.

Декілька відбитків печатки фіксуються на звітах куреня за 1 і 3 чвертьроки 15 пластового року, 2, 3 і 4 чвертьроки 16 пластового року, 2, 3 і 4 чвертьроки 17 пластового року, 2 і 3 чвертьроки 18 пластового року.

Курінною печаткою завірено листи Марії Ґавдяк до Верховної Пластової Команди (15 грудня 1926 р.) та Стефанії Уруски до ВПК (28 вересня та 19 жовтня 1926 р.).

Один відбиток печатки міститься на звіті про перебіг “Свята І. Падолиста”, яке проведено 31 пластовим курінем імені Софії Галечко. Подія відбулася 31 жовтня 1926 р. У документі, який написала Стефанія Уруска (курінна писар) зазначалося:

“В склад програми входили слідуючі точки:

1. Відспівання пластового гимну.
2. Відчитання привітів.
3. Деклямація п. з . “Каменярі” (Ів. Франка).
4. Хор – “Заквітчали дівчатонька” (Купчинського).
5. Сольо – “Питаєся вітер смерти”.
6. Дует – “Чи піду в гай” (переклад з німецького).
7. Деклямація п. з. “Могила в гаю”.
8. Хор – “Ой зацвила черемха” (Купчинського).
9. Кінцеве слово.
10. Відспівання Пл. Присяги.

Вечером о 6 год. розпочалося Свято відспіваннєм пл. гимну, відтак наступило відчитання привітів: від О. П. К., від ХХХVІ пл. куріня жіночого і ХVІІІ пл. куріня мужеского з ґімназії, які не могли явитися і спільно з нами відсвяткувати це Державне Свято, з огляду на перепони вищих властей, шкільних, а саме дирекції семинаря.

Товаришка курінна виголосила декл. п. з. “Каменярі”, яка викликала не мале захоплення серед невеликої скількости слухачів як: о. дир. Семінара, о. катехит, оо. Василіяни, СС. Василіянки, два пани Професори, родичі і мале число учениць того заведення.

Мимо цего, що запрошення розіслано в час, інтеліґенція дрогобицька не взяла участи в Пластовіс Святі, в память тих, що не жаліли положити в жертві буйні голови за честь і свободу своєї Неньки-України.

В часі відспівання стрілецьких пісень, можна було зауважити в тім хорі три ґрупи пластунок о ріжному настрою:

1. ґрупа, яка стояла гордо, зі взнесеними головами, робила вражіннє, немовби переносилася своїми думками в минувшину, в той час, коли боролися стрільці за волю і свободу України. Вона робила вражіннє завзятих і готових сей час іти в бій.
2. ґрупа – надзвичайно сентиментальна, відчувала жаль і скаргу тих стрільців, які жалувалися, що не буде кому їх поховати, і захистити перед чорним вороном, який буде прилітати і видзьобувати їхні очі.
3. ґрупа – найменше перенята, а своїм виразом лиця виказувала, що думала лише про зверхний вигляд і о тім, щоби добре удалося свято.

Можна було зауважати ще четверту ґрупу, яка була на салі. Ця ґрупа проявила свою цілковиту байдужність, бо навіть не явилася в пластовому однострою, за що дістала нагану в присутности цілого куріня.

В закінченню, було сказано коротку історію про початок засновання української держави, її розцвіт і упадок, а також завізваннє нас до праці для добра народу і щоби бути кождої хвилі готовими на клич, який пролунає по всіх землях України “До борні за волю”. Пластову молитву відспівано з великим святочним настроєм.

Доходу зі свята пластового було: 26 зол.; з чого:

• 7 зол. на сироти воєнні,
• 5 зол. допомога бідним пластункам,
• 6 зол. на інвалідів,
• 8 зол. на будову пл. дому у Львові”.

Нижче подаю опис та зображення печатки:

Каталог

Матеріал: фіолетове, червоне чорнило.
Форма: кругла.
Розмір: 35 мм.
Зображення: трипелюсткова лілея з Тризубом.
Легенда: 31 п. к. ім. С. Голечко у Дрогобичі.
Датування: 25 травня 1924 р. – 12 жовтня 1929 р.

Андрій СОВА
історик

Література:

Сова А. Печатка 31 пластового куреня імени Софії Галечко у Дрогобичі, 1920-ті рр. // Пластовий шлях. Журнал пластової думки та інформації. – Львів, 2024. – Чис. 1 (213). – С. 44–45.