Повстання Штатів / Новий фільм Алекса Гарланда на рекордний бюджет від А24 – 50 млн $

Civil War

Після не дуже вдалого «MEN», яка для мене був скоріше, як «MEH» автор знову повертається з новим проєктом. Цього разу це менш сай-фай історія, бо загалом саме такі й очікують від нього (“Ex-Machina” та “Анігіляція” добре цьому посприяли), а скоріше антиутопія, але про все по черзі.

Сетинг фільму пропонує нам уявити, що в Америці йде громадянська війна і тепер країна розділена на «таких» та «не таких» громадян. Західний контрнаступ в обличчях Сан-Франциско та Флориди хоче звергнути президента, який забарикадувався у Білому Домі у Вашингтоні та називає це контрнаступ сепаратистським. Що є по факту лобовою метафорою на демократів на республіканців. 

Сюжет фільму центрується біля професії воєнних фотографів і що таке їх буденність. В центрі знаходиться відома жінка-фотограф Лі (зіграна Кірстен Данст), її напарник Джоель (зіграний Вагнером Моура, якого ви можете знати по серіалу «Наркос»). 

Лі багато чого бачила на своєму професійному житті та ці флешбеки не дають їй спокою, коли вона опиняється на самоті. І ось на одній зі знімання вона зустрічає молоду дівчину Джессі (зіграною Кайлі Спені, яку ще в «Погані часи у «Ель Роялі»» можна було назвати новою зіркою, то після «Прісцилли» Софії Кополли та призу за головну жіночу роль Венеційського кінофестивалю цей статус тільки закріпився за нею). Після того як Лі майже рятує її, вона прослідковує за нею до готелю. 

В готелю Лі та Джоель проговорюють зі старим репортером план поїздки до Білого Дому, щоб поговорити з президентом, хоча в сетингу стрічки для репортера це вірна смерть. І ось Лі, Джоель, Джессі та Семмі (той самий репортер) вирушають у подорож. Там на них чекають краєвиди Америки та купа різних персонажів різного ступеня приємності. Грають їх багато гарних акторів на епізодичних та другорядних ролях – Джессі Племонс, Карл Глусман, Стівен Мак-Кінлі Хендерсон, Нік Офферман. Тож якоюсь мірою можна сказати, що це роуд муві. Що буде далі спойлерити не має абсолютно жодного сенсу.

Варто сказати деякі речі, які нажаль «працюють краще» у нашому контексті:

 – фільм показує речі з якими військові фотографи зіштовхуються кожного дня і зокрема прямо зараз фіксуючи те, що відбувається під час повномасштабного вторгнення 

 – фільм йде в IMAX, тож людям з ПТСР можливо краще втриматися від перегляду саме в такому форматі

 – те, що працює в цьому фільмі як дистопія може бути, тож деякі прожиті паттерни можна зчитати вже зараз (у мене, наприклад вийшло)

У кінці хочеться сказати, що стрічка варта уваги. Це не абсолютно шедевр, з мінусів можна виділити не дуже якісний CGI та трохи оверекшн третій акт. Проте це фільм на важливу тему, який гарно зіграний та доволі непогано поставлений фільм. Рекомендую вам ознайомитись, бо наразі він вже у кіно