Як поєднати розкіш із французькою класикою: приклад квартири в Парижі

Коли власник бутика, колекціонер Еммануель де Байзер «переріс» свою попередню паризьку квартиру — pied à terre, де він мешкав переважно тоді, коли приїздив до столиці відвідати тижні моди чи обрати речі для свого магазину The Corner Berlin, — він та його партнер знали, що хочуть залишитися в цій частині міста.

«Звідси видно архітектуру й водночас природу в парку — і це справжня магія!» — говорить Еммануель про будинок, що містить усі класичні елементи паризьких споруд часів містобудівника XIX століття Жоржа Ежена Османа. 

«Та квартира була маленькою, а ми хотіли перебувати в Парижі дещо більше, — пояснює Еммануель. — Мені сподобався парк Монсо, і він ідеально підходить для нашого собаки, тому я дуже радів, коли знайшов цю квартиру: лише за двісті метрів від того кварталу, де ми жили раніше». 

У вітальні: червоне крісло Жана Руаєра та жовте крісло данського архітектора Флеммінга Лассена стоять навпроти пари кремових крісел. Прямокутний дерев’яний столик на передньому плані створений французьким скульптором Александром Ноллем, а журнальний столик — Франческо Бальцано. Різьблений гіпсовий торшер французького художника та дизайнера Сержа Роша контрастує із синьо-білим циліндричним об’єктом Аніша Капура.

Звичайно, знамениті парки були не єдиною визначною пам’яткою. Як наголошує Еммануель, цій частині Парижа притаманний суто османівський стиль, тут багато особняків, типових для провідних забудовників XIX століття. «У цій частині міста ви одразу почуваєтеся в серці Парижа, — каже він. — Саме його архітектура, пам’ятки, музеї, галереї, ресторани, магазини вбирають ваші очі своєю красою».

Розташована на étage nobile, другому поверсі будинку, квартира має триметрові стелі, класичні дерев’яні панелі та чудово деталізовану внутрішню ліпнину. За словами Еммануеля, життя тут дарує прекрасне відчуття причетності щоразу, коли ви входите до будівлі. І конфіденційності також.

Вхідні двері ведуть до просторого передпокою, у протилежному кінці якого на кам’яному столі стоять витвори французького архітектора Жозефа Дірана, мала давньогрецька скульптура, посуд французьких митців Александра Нолля та Жоржа Жюва і його ж настільна лампа. Стіну над столом прикрашають три дзеркала із сонячними променями роботи французького ювеліра Лін Вотрен.

Підніміться кам’яними сходами, що оздоблені кованими перилами та прикрашені різьбленими елементами, пройдіть до просторого передпокою квартири Емману­еля — і ви потрапите в справжнє королівство елегантності.

Бібліотека доповнена зручним кутовим диваном і парою настінних світильників від Жана Руаєра. Столик від Франческо Бальцано прикрашає лампа Жоржа Жюва, а тріо яскравих картин написані швейцарською художницею Міріам Кан.

Оригінальна обшивка стін, міжкімнатні двері, дерев’яні плінтуси та карнизи ідеально збереглися, і всі вони пофарбовані в простий білий колір, який підкреслює їхню витончену привабливість на тлі дещо теплішого кремового відтінку. Підлога переважно покрита оригінальним дубовим паркетом, застеленим великими килимами з натурального кокосового волокна.

Такими ж розкішними, але водночас мінімалістичними виглядають кремові штори, що спадають від стелі до підлоги, тоді як прості білі напівпрозорі жалюзі додають простору приватності. 

Настільна лампа, створена скульптором-модерністом Альберто Джакометті, освітлює різьблену голову з давньоримського саркофага, скульптуру німецько-французького художника Ганса (Жана) Арпа та білу керамічну чашу Жоржа Жюва.

Звісно, для колекціонера меблі можуть становити менший інтерес, ніж предмети декору та твори мистецтва, — просто тому, що перші займають багато місця.

Як каже Еммануель, «коли квартира вже обставлена меблями, ви майже нічого не можете додати, окрім артоб’єктів. Але простір взагалі не буває завершеним: він має жити й доповнюватися. Тому в певному сенсі я починаю як мінімаліст, а з роками стаю максималістом».

Як і вся квартира, спальня має низку раритетних предметів меблів, як от пара крісел Жана Руаєра, оббитих зеленим оксамитом, стілець Standard Жана Пруве і чорний світильник Сержа Муя. На круглому металевому столі від Філіппа Антоніоза — лампа британського дизайнера інтер’єру в стилі ар-деко Сірі Моем і група керамічних виробів Жоржа Жюва. Художня робота над столом належить греку Яннісу Кунеллісу.

У минулому Еммануель колекціонував кераміку Жоржа Жюва та Андре Бордері, сонячні дзеркала дизайнера та ювеліра Лін Вотрен, а також скульптури й предмети декору Александра Нолля. Зараз його переважно цікавить сучасне мистецтво та археологічні колекції.

У спальні: круглий підвісний світильник створив Філіпп Антоніоз, бронзову маску на дальній стіні — британський художник Томас Хаусаго, а кремовий абстрактний малюнок — марокканська художниця Латіфа Ечахч. Тумба біля ліжка від Франческо Бальцано, латунна настільна лампа — від французького дизайнера інтер’єру Жан-Мішеля Франка, кераміка від Деніз Гатар. Постільна білизна від Frette. 

І головними серед художників, за якими він стежить, є швейцарські митці Міріам Кан та Уго Рондіноне. «Крім того, я придбав дві роботи австрійського скульптора Йозефа Піллгофера, який раніше працював з Константіном Бранкузі: сьогодні він мій фаворит».

Куточок для сніданку, що межує з кухнею та веде до однієї з житлових кімнат, обставлений парою вінтажних крісел Chandigarh швейцарського дизайнера-модерніста П’єра Жаннере. Круглий стіл роботи Франческо Бальцано, картина на стіні — авторства французької мисткині Каміль Анро, кераміка Жоржа Жюва.

У протилежному кінці коридору подвійні двері відкриваються ліворуч і праворуч до двох житлових зон: за кожною з них розташовані їдальня, кухня з прилеглим куточком для сніданку, кабінет, бібліотека та спальня з ванною кімнатою.

В їдальні: гранітний стіл і стільці Standard французького дизайнера-модерніста Жана Пруве; настінний регульований світильник, дизайн Сержа Муя; вінтажна настінна полиця Шарлотти Пер’єн; на столі з внутрішнім склінням — керамічні вироби від Жоржа Жюва; червоне кругле панно швейцарського художника Олів’є Моссе.

На запитання про улюблене приміщення у квартирі Еммануель відповідає, що всі вони йому подобаються — залежно від часу доби та роду занять, — проте визнає, що окрему прихильність має до передпокою. Адже саме тут у нього з’являється відчуття дому та безпеки.

Стільці Standard  Жана Пруве прикрашають і простір бібліотеки.