Є країни, які надали ЗСУ західну зброю без заборони бити по Росії. Повне інтерв’ю глави МЗС Латвії

Байба Браже – нова очільниця МЗС Латвії, з якою "Європейська правда" вже робила інтерв’ю, адже до минулого року дипломатка працювала заступницею генсека НАТО.

Ми поспілкувалися у Києві, куди вона прибула зі своїм першим двостороннім візитом за кордон (зламавши тим самим традицію, за якою латвійські міністри спершу їдуть до сусідів).

Адже війна та перемога України перетворилися на одне з найважливіших питань для латвійського уряду та суспільства.

Та говорили ми не лише про це.

Байба Браже стала першою офіційною особою, яка визнала: Україна вже має дозвіл від окремих країн на застосування західної зброї по території Росії.

Удари по РФ, наполягає вона, є правомірними і навіть неуникними, адже зрештою російська армія "має зупинитися в Росії".

Про це – у відеоверсії інтерв’ю.

А для тих, хто віддає перевагу читанню, ми підготували також текстову версію розмови.

"Є допомога, про яку краще не говорити вголос до певного часу".

– Для початку хочу переконатися, чи однаково ми розуміємо довгоочікуване рішення США надати Україні безпекову допомогу.

Чи означає це, що проблеми зі зброєю вирішені?.

– По-перше, Україна потребує не лише зброї, але й політичної підтримки та політичної єдності, і не лише від ЄС та НАТО, але й від усього світу.

Також вам потрібна єдність політичних партій в Україні навколо ваших цілей і перемоги, щоб перенести цю єдність на міжнародний рівень.

Так, зброя є одним з елементів, який забезпечує перемоги України.

Але я не впевнена, що її може бути "достатньо".

І ми не очікуємо, що це рішення США про надання зброї є достатнім.

Інші країни Європи та світу також повинні надавати Україні зброю, допомагати грошима, забезпечувати втілення санкцій.

– Дійсно, військової допомоги від партнерів недостатньо для перемоги у війні.

То що можна змінити? Чи є взагалі щось, здатне змінити ситуацію на фронті?.

– Як писала про війни канадська письменниця і філософиня Маргарет Макміллан, коли починається війна, завжди є очікування короткої переможної кампанії, але на практиці так майже ніколи не буває.

А перехід до довгої війни потребує зовсім іншої тактики і стратегії.

Особливу роль починають відігравати витривалість, стійкість, здатність продовжувати битися і вірити в перемогу, мати для цього внутрішні та зовнішні сили.

Це одна з причин, чому я тут: щоби показати підтримку України з боку Латвії.

Що Україна не самотня.

– Як вважаєте, час грає на руку Україні чи радше Росії?.

– Я не думаю, що час грає на користь Росії.

Натомість Україна отримує військову підтримку, а також політичну, юридичну, санкційну.

Все це, безумовно, грає на перемогу України.

Але шлях до перемоги дуже болючий.

Він коштує життів, він коштує здоров'я, шкоди довкіллю.

Україна платить найвищу ціну, і це жахає.

– Боюся, наші партнери можуть подумати: якщо час грає на користь України, то нехай все йде, як є.

В той час як потрібно щось принципово змінити! Наприклад, отримати підтримку ударів по російській території.

– Повністю згідна.

Україні потрібні не лише засоби протиповітряної оборони (ППО) чи боєприпаси, вам потрібні можливості нанесення високоточних ударів глибоко в тилу.

– По російській території?.

– Зокрема і по російській території, звідки Росія атакує Україну.

Україна може робити це, це передбачено міжнародним правом: ви можете завдавати ударів по тих місцях, звідки Росія веде напад на вас.

Тому Україні потрібні вогневі засоби великої дальності.

Також Україні потрібна інтегрована протиповітряна оборона, яка включає в себе компонент "повітря-повітря", тобто літаки.

Це те, що надає вам не лише американський пакет допомоги, але й інші партнери.

Це, зокрема, F-16, які ви отримаєте, це навчання пілотів, це безпілотники дальнього радіуса дії, ракети ATACMS і таке інше.

Такі спроможності надходять в Україну.

Дещо ви вже отримали.

І я ще раз підкреслю: за міжнародним правом Україна має право використовувати все це.

Якщо Росія нападає на Україну, Україна має право завдати удар у відповідь.

– Але наразі партнери ставлять умову, що західна зброя не повинна використовуватися за межами української території.

Це змінюється?.

– Це може змінитися.

І вже є країни, які надали Україні західну зброю без жодних умов.

Не про все це оголошують публічно, і навіть краще не говорити про це вголос до певного часу.

Головне – вплив на полі бою.

Бо тут є вибір: чи говорити про щось голосно, чи просто робити те, що треба.

"Зараз у НАТО відбуваються великі зміни".

– Нашій ППО не вистачає як пускових установок, так і ракет.

Чи можна це змінити, запровадивши патрулювання нашого неба літаками F-16 та F-35 під керуванням європейських пілотів?.

– Мені не відомо про рішення, які би призвели до появи європейських пілотів в українському небі.

Я не чула про таке.

Натомість є рішення про надання Україні F-16, про навчання українських пілотів, про надання систем ППО, причому різноманітних – ближнього, середнього радіуса дії.

Це є.

І це посилить вашу протиповітряну оборону.

А наразі Україна, союзники, генсек НАТО, інші посадовці ведуть роботу з рештою країн, щоб забезпечити ще більше можливостей ППО.

Адже йдеться про захист не тільки Києва, а й Харкова, Одеси, інших великих міст в Україні, які потребують цього захисту.

Але не існує однієї чарівної зброї ППО.

Це завжди комбінація можливостей.

– Чи можливо, що наші партнери "закриють небо" над Україною хоча б у середньостроковій перспективі?.

– Як я вже казала, наразі я не бачила жодного національного або міждержавного рішення про роботу їхніх пілотів в небі України.

Обговорення відбуваються, але ми зможемо говорити про це лише тоді, коли будуть рішення.

– Чи зупиниться Росія в Україні?.

– Росія повинна зупинитися в Росії!.

Йдеться ж не про те, щоб її зупинили в Україні.

Росію треба витіснити з вашої країни.

– Як вважаєте, чи наважиться Путін напасти навіть на країни НАТО?.

– Наразі немає прямої військової загрози з боку Росії для жодної з країн НАТО.

Але гіпотетично – все можливо.

Тому важливо підготуватися і переконатися, що у нас є не лише плани, а й можливості, достатні оборонні витрати, продумана структура сил, навчання, що ми підлаштовуємося до реалій..

Тобто необхідно мати цілий "пакет готовності".

Для органів безпеки, для збройних сил...

Тому просто зараз у НАТО відбуваються великі зміни.

А також значно зростають витрати на оборону, що на додаток посилює можливості для допомоги Україні.

Хоча підхід НАТО змінився ще у 2014 році – після того, як Росія вперше напала на Україну.

Ми тоді побачили не лише спроможність, але й наміри використовувати збройні сили у відкритий і прихований спосіб.

Тому Альянс змінив свою військову стратегію та перейшов від операцій у далеких країнах до колективного захисту власної території і людей.

Нова військова стратегія НАТО, концепція стримування та оборони в євроатлантичному регіоні, регіональні плани, оборонні плани – все це з’явилося у нас з однією чіткою метою: стримувати Росію і гарантувати, що з її боку не буде бракувати розуміння цього.

– Ми звикли бачити, що Росія зазвичай починає з гібридних атак.

Напевно, для держав НАТО ця загроза реалістичніша.

– Думаю, що спецслужби в усіх країнах Балтії в курсі про численні сигнали, зусилля, бачать кібератаки.

Адже інформаційна війна не припиняється фактично з 2014 року і навіть довше.

Напади на людей, дисидентів, опонентів Кремля, залякування, корупція – це "активні заходи", які раніше входили до інструментарію Радянського союзу, а тепер – РФ.

Важливо це розуміти, а також бути здатними розпізнати ці дії та запобігати їм.

Вміти виявляти їх і виносити на світло, забезпечувати їхнє викриття.

– Чи очікуєте ви, що в Латвії будуть якісь заходи на 9 травня, День Перемоги?.

– До нього ще багато часу.

У чому я впевнена, то це в тому, що в цей день ми будемо святкувати День Європи.

Адже закінчення Другої світової війни ми відзначаємо 8 травня, як і вся Європа.

І саме 8 травня будемо віддавати шану цьому важливому дню в історії європейського континенту.

А Росія роками намагається запровадити свій специфічний "день перемоги" 9 травня.

Хоча 9 травня – це День Європи, день, коли був заснований Євросоюз.

Це приклад, як Росія використовує усі можливі методи, щоб підірвати довіру до інституцій.

І загалом, попри швидке зростання економіки Латвії після вступу до ЄС і НАТО, попри те, що ми здобули безпеку, а добробут вищий у порівнянні з минулим – Росія просуває думку, що все погано, та підштовхує людей не довіряти уряду і парламентським партіям.

Загалом Росія проводить у нас багато кампаній, і не всі вони стосуються України чи НАТО.

Дуже багато з них – про внутрішні латвійські справи.

Мета Росії – збільшити розбіжності між різними групами людей у Латвії.

"Є країни, де немає Patriot, але є гроші".

– На завершення хочу поговорити про підтримку України з боку Латвії і про ваше рішення щорічно виділяти чверть відсотка ВВП на оборону України та про коаліцію дронів, яку очолила Латвія.

Чого від неї чекати?.

– Мої колеги з оборонного сектора перебувають у тісному контакті з українськими Збройними силами, узгоджують плани з тим, що потрібно Україні, а це означає, що ці плани постійно змінюються.

Важливо, що вам потрібні не лише найдешевші FPV-дрони, а й більш досконалі безпілотники середньої дальності тощо.

Ми шукаємо ці апарати, закуповуємо їх, за потреби шукаємо обладнання.

А ще – ведемо виробництво та проєктування нових дронів, робимо це разом з українськими партнерами.

Є також фонд коаліції дронів, куди надходять внески інших країни.

Словом, ми працюємо, щоб Україна отримала цю техніку.

Як я вже казала, Україні потрібна не лише техніка для розвідки чи одиночних атак.

Вам потрібна здатність для проактивної оборони на великій і середній дальності.

– Чи є якісь цифри щодо очікувань?.

– Початково ми взяли зобов'язання забезпечити 1 мільйон дронів до середини 2025 року.

Але одне питання – кількість найдешевших дронів, а інше – постачання більш просунутих безпілотників.

Тож ми ще побачимо, чи це буде мільйон, чи інша кількість.

Це залежатиме від того, що потрібно ЗСУ.

А ми будемо пристосовуватися до цих потреб.

При цьому, як ви сказали, ми витрачатимемо чверть відсотка ВВП на військову підтримку України.

Інші країни Балтії взяли точно таке зобов'язання.

Ми також звернулися до інших союзників, і вже є країни, які задекларують те саме зобов’язання.

Є країни, які не мають установок Patriot чи іншої потрібної вам техніки, але в них є гроші, і вони можуть купити для вас чи то боєприпаси, чи то пускові установки, чи ракети, чи щось інше.

Усю цю практичну роботу ми робимо разом, щоб Україна мала і політичну, і військову підтримку, і міжнародну єдність.

І не тільки цього року, а й наступного, якщо знадобиться.

Тобто – якщо Росія не зазнає поразки раніше.

– Дуже дякую за вашу підтримку і за підтримку України Латвією.

Ми обов'язково переможемо.

– Ми переможемо.

А Україна має підтримку усього латвійського суспільства.

Підтримку в реабілітації солдатів, поверненні українських дітей, поверненні полонених.

Ми надаємо величезну підтримку енергетичному сектору – генератори, трансформатори, підстанції.

Ми навіть передали спеціальний локомотив до міста Гайворон.

Цей локомотив є свого роду електростанцією, яка може забезпечить електроенергією об’єкти будь-де у місті.

Тож є уся можлива підтримка, вона надходить щоденно, і допомога є щирою.