Львівський граф Кароль Лянцкоронський успішно одружився тільки з третього разу: ким була його обраниця

Під Львовом у розкішному палаці Розділ жив Кароль Лянцкоронський — відомий мандрівник та колекціонер витворів мистецтва. Його життєвий шлях позначився дивовижною любов`ю до своєї дружини — втім, як це часом буває, така дорога до щастя виявилося важкою.

Наприкінці XIX століття молодий львівський граф з українським корінням Кароль Лянцкоронський мав дивний сон — він стояв на весняному квітковому полі, над ним світило яскраве сонечко, а легенький вітер торкався його обличчя. Раптово Кароль помітив, як трохи далі скупчились темні хмари. Коли він прокинувся, то по-своєму розтлумачив сон: квіти для нього означали дітей, а сонце — дружню родину та вірну дружину.

Відтак граф Лянцкоронський поставив за мету створити повноцінну щасливу сім’ю. Тож і одруження для Кароля Лянцкоронського відігравало важливу роль.

Першою обраницею графа стала Марія Зальм-Райффершайдт-Райц, донька князя Гуго ІІ Зальм-Райффершайдт-Райца і княгині Єлизавети Ліхтенштейнської. Вони одружилися в 1878 році, й Кароль поставив дружині головну вимогу — народити йому дитину. Марія не змогла завагітніти, тому 1882 року подружжя анулювало шлюб.

На Марію суттєво вплинули тодішні вимоги для жінок і, здавалося, залишили в її свідомості відчуття провини назавжди. Проте десять років потому, вже у другому шлюбі, у неї таки народився син.

1892 року граф Лянцкоронський одружився вдруге, його новою дружиною стала графиня Франциска Ксаверія фон Аттемс-Гайлігенкройц, донька камергера та представника австрійського парламенту. Наступного року в Лянцкоронських народився син Антоній, проте Франциска померла одразу після пологів. Смерть коханої дружини ледь не зламала графа, адже його друга спроба сімейного життя теж виявилася невдалою.

Втретє Кароль одружився 1897 року. Його обраницею стала княгиня Малґожата (Маргарет) фон Ліхновська, донька представника прусської аристократичної родини — князя Карла-Марії Ліхновського і французької аристократки Марії фон Круї-Дюльмен. Малґожата мала відомих та впливових пращурів. Рід Круї (по матері Малґожати) — один зі старовинних представників знаті Європі, який веде свій початок від угорського принца Марка, що оселився у Франції в 1147 році.

Батькова лінія Малґожати не менш дивовижна — її прадід, князь Карл фон Ліхновський, був покровителем Бетховена, і йому композитор присвятив сонати Opus 13 Pathétique і Opus 26. Інший представник роду, князь Фелікс фон Ліхновський, був другом і покровителем відомого композитора Ференца Ліста.

У цьому шлюбі Малґожата народила графу Лянцкоронському двох доньок — Кароліну та Аделаїду. Про їхнє життя можна складати пісні — на старих фото видно, як граф Кароль закохано дивиться на свою дружину. Стосунки подружжя були теплими та уважними. Сон графа здійснився, тому він ретельно оберігав своє родинне щастя.

А як можна ще висловити турботу про кохану дружину? Зробити її життя ще красивішим. Тому в княгині Малґожати було багато прикрас — заможна родина Лянцкоронських володіла як родовими, спадковими прикрасами, так і купувала їх для родини на певні події: шлюби та народження нащадків.

Але зупинімося на сапфірових прикрасах — Малґожата стала власницею сапфірово-діамантової парюри після весілля 1897 року. На її портреті, який зберігся, можна побачити сережки з двома великими сапфірами та діамантами. Її гарна сукня зі сріблястої парчі була багато драпірована і прикрашена справжнім мереживом. Розкішні прикраси сукні у вигляді подвійних бантів із довгими петлями та великими діамантами виготовив ювелір Бушерон у Парижі.

Кольє Малґожати мало вигляд бахроми з сапфірових підвісок прямокутного огранювання і підвісок подушкоподібної форми у квітковому обрамленні з діамантами. За однією версією, намисто створив модний французький ювелірний дім Chaumet (Шоме) в 1854 році для Романових. Ймовірно, що завдяки Леонії-Ванді Потоцькій, матері Кароля, прикраси Chaumet стали власністю Лянцкоронських. Інші джерела пишуть, що вишукане антикварне кольє з сапфірів і діамантів в золоті та сріблі було виготовлене в Парижі 1894 року компанією Chaumet на замовлення графа Кароля Лянцкоронського.

Кароль дарував своїй улюбленій дружині багато коштовностей. Серед них, до прикладу, вишукана антикварна тіара (діадема) з сапфірами та діамантами з ажурним кріпленням, розробленим у вигляді серії круглих сувоїв з діамантового листя з ромбовидним огранюванням. Також цікаво виглядала прикраса, що оздоблювала спереду корсаж сукні, мала центральний бант і великий сапфір посередині, від якого йшли діамантові гірлянди по обидва боки. Прикраса завершувалася меншими бантами з сапфірами й сапфіровими каплями.

Життя графа Кароля та його дружині Малґожати ніколи не потрапляло в газетні розділи світської хроніки, тому що було тихим та пройшло без скандалів. Тож і їхній шлюб залишається зразком простих, але таких цінних стосунків між чоловіком та жінкою.