Відновлюються річки, нові місця заростають лісом. Що відбувається зараз на дні колишнього Каховського водосховища

Суха осінь і волога весна

-Що зараз з вологою на території колишнього водосховища?

Нові грунти на дні водосховища достатньо зволожені. Навіть є озерця з водою. Я думав, що вони висохнуть, але поки є. Навіть, рибаків бачив. Мова, звісно, йде про затоки Каховського водосховища.

На самому водосховищі ніхто не ловить, тому що це у зоні видимості з лівого берега. Загалом щодо води - було більше води, потім вона трохи впала, а зараз знову її кількість зросла. Думаю, це пов’язано з дощами, що недавно пройшли вище за течією.

-Пам'ятаю, ми минулого року писали, що земля в деяких місцях була настільки потріскана, що утворилися великі тріщини. Що зараз з грунтом, як він виглядає?

Там де було зволожено, тріщини позатягувало. Але не виключаю, що грунт знову буде висихати влітку і знову буде тріскати. Справа у тому, що зверху там мул, а він має таку особливість - коли висихає, тріскатися. Мул, звісно, утворився, коли було створено Каховське водосховище. Корінні грунти, що були там до водосховища так не тріскаються.

-Оці зміни у ландшафті після підриву греблі - вони продовжуються?

От, наприклад, річка Кам'янка, вона п'ятдесят чимось кілометрів довжиною, і її 65 років фактично не було, бо вона була затоплена водосховищем. Після підриву водосховища у неї була дуже потужна течія, бо усі ці вапняки навколо неї наситились водою, до неї текла маса струмків.

Затоплена річка Кам'янка відновилася і продовжує існувати

Осінню струмки вже в основному пересохли, але водотік у річці все одно був. І зараз весною водотік лише збільшився. Тобто річка Кам'янка продовжує існувати.

-Наскільки сильним було водопілля?

На мою думку, затоплено більше половини водосховища (дивіться наш проект). Це при тому, що у листопаді вода займала тільки 12 відсотків території колишнього водосховища. Минула осінь видалася дуже сухою, тому це певно самий мінімум рівня води, який там міг бути.

А так, думаю, рівень затоплюваності водосховища може складати 30 %, 50%, а може сягати й до 100 відсотків, якщо буде дуже-дуже вологий рік. Але історично це так завжди і було. Це такий процес, що завжди рік на рік не схоже. Тому що сам водостік Дніпра міг дуже сильно коливатися року від року.

-А що зараз там з рослинністю?

Станом на минулу осінь приблизно 30% водосховища складали вербові ліси. Тринадцять відсотків – болотна рослинність. Дванадцять відсотків – вода. Нагадую, саме на осінь припав водний мінімум на території водосховища. І сорок п'ять відсотків – це те, що ще не заросло станом на той час. Зараз оці сорок п'ять відсотків, які не заросли, можуть далі засіятися.

На фото від жовтня 2023 року видно нові зарості на дні Каховського водосховища, що вкривають мул, по боках - поховані грунти, відклади мушель, вапнякові відслоєння. Фото надано Іваном Мойсієнком

Водопілля проти амброзії

-Дуже багато минулого року говорилося про небезпеку заростання дна Каховського водосховища різноманітними інвазійними видами, тією ж амброзією. Наскільки зараз це є серйозною небезпекою?

Амброзію я бачив лише у селах. На самому водосховищі я її не спостерігав. Думаю, що водопілля, яке відбулося цього року, повинно оці інвазійні види (ті, які завдяки людині прийшли з інших місцевостей і школять екосистемі, - ред.) вбити. Бо у нас вологолюбних інвазивних видів не так уже й багато. Переважно це рослини, які не дуже добре переносять велику кількість вологи. А в умовах водопілля вони просто вимокнуть - загинуть.

водопілля, яке відбулося цього року, повинно оці інвазійні види вбити

І по ідеї, це повинно зупинити можливу їх інвазію на оці сорока п'яти відсотках території колишнього водосховища, які станом на минулу осінь ще не заросли. З іншої сторони, це водопілля підготувало гарні умови для насівання наших водноботних видів рослин, тої ж верби, наприклад. Тобто, заростання нашими видами скоріш за все продовжиться.

-Чи можемо спрогнозувати, що вже у цьому році “закриються” рослинами, тою ж вербою, і ті залишки дна водосховища, які не заросли?

Звісно, заростання продовжиться. Але прогнозувати зараз, як це буде відбуватися, якими саме темпами - важко. Справа у тому, що оці паростки верби, які вже вкривають 30 % водосховища - ще дуже молоді. Вони вже хоч і високі, але їм ще немає й року. Їм ще рано цвісти, і відповідно вони не дадуть у цьому році плодів і насіння.

Засівати водосховище буде знову ж таки оці старі верби, які ростуть по його берегах. Тобто насіння верби знову від берега буде летіти на ті ділянки, які ще не зайняті рослинністю, і засіватися. Відповідно, на сьогодні ми можемо лише теоретизувати, що буде з цими 45% водосховища. Чи далі продовжиться розширення вербових лісів, чи більше заростатиме водноболотними видами, бо насінню верби з берегів колишнього водосховища до незарослих площ буде далеко летіти.

Щось більш менш достеменно зможемо сказати лише у другій половині літа, а скоріше навіть осінню. Зараз можна лише говорити, що цей рік буде трохи інший, ніж минулий, і аналогії минулого року тут не дуже працюватимуть.

Щаслива верба

-Але вербові ліси, так розумію, і надалі там будуть превалювати?

У нашому великому нещасті трапився один момент, де нам таки пощастило. А саме час, коли росіяни підірвали греблю. Трохи раніше чи пізніше, і, не виключно, ми б мали зовсім іншу картину на водосховищі. Я помітив, що на ділянці, де вода зійшла не одразу, а було озеро, вода у якому пропала вже у серпні чи вересні - так от на його дні виросла зовсім інша рослинність, чим навколо.

Коли ми приїжджали минулого року, то там був голий, потрісканий ґрунт. Зараз коли ми їхали, він уже був покритий рослинністю. Але не вербою, а нашим місцевим бур’яном - латуком татарським. І от це демонструє наше, в лапках звісно, “везіння” - що підрив дамби трапився саме у червні.

Бо якби, наприклад, ця трагедія трапилася б у вересні, насіння верби вже втратило б схожість і була б зовсім інша картина. Загалом, час, коли насіння верби може сходити - це пару тижнів. Враховуючи, що на одному дереві насіння достигають раніше, на іншому - пізніше, маємо десь місяць-півтора на рік, коли вербою можна засівати. І потім насіння вже втрачає здатність сходити. І от ця трагедія сталася саме в той час, коли насіння верби могло сходити.

Якби це трапилося восени, не виключаю, щоб зараз ми мали купу якихось бур’янів, інвазивних видів, бо якраз тоді їхнє насіння дозріває. І саме це зараз можна побачити на місці тих озер, які пересохли в кінці літа чи восени. Там нема верби, там інші види домінують.

На фото від квітня 2024 року зарості верболозу на дні колишнього Каховського водосховища. Фото надане Іваном Мойсієнком

-А крім рослин - як загалом життя зараз завойовує нові простори на територіях Каховського водосховища?

Там, де ми проводили наші дослідження біля Кам’янської січі, були дуже круті береги, які досить стрімко йшли під воду Каховського водосховища на значну глибину. А наша водна рослинність вона максимум до трьох метрів сягає. А далі вже починається гідропустеля. Тому Каховське водосховище було дуже великою і дуже пустельною водоймою.

Зараз утворилося маса менших водойм різної глибини, як правило, до трьох метрів глибини, і все це зараз активно заростає рослинністю. І це ж дуже гарні місця для птахів, для нересту і нагулу риби. Тому чисто логічно повинна кількість і птахів, і риби збільшитись.

Дрони і постійні обстріли

-Чи стало безпечніше знаходитись біля водосховища?

Стало набагато гірше. У першій половині 2023-го року ми їздили туди майже як на курорт. А уже коли були восени 2023 року, то нас обстріляли. Описували моніторингові ділянки, зайшли в ліс. І лише зайшли, як десь за 200 метрів від нас пролунало три вибухи.

Люди в найближчих селах живуть в основному без електрики

Вже тоді казали, що перед обстрілом дзижчав дрон. А вже зараз там ці дрони висять постійно. Їх завжди чутно. Так що у прилеглих до колишнього водосховища районах зараз справді небезпечно, росіяни через безпілотники проводять візуальний контроль. Особисто ми заїжджаємо через поля, пересуваємося грунтовками.

- А яке життя тих, хто лишився на берегах колишнього водосховища, коло Дніпра?

Живуть в основному без електрики. Мова йде про села, що біля Дніпра. Усе необхідне їм завозять. Раніше ще буквально місяць - два тому завозили фурами, але через небезпеку ворожих обстрілів тепер все це розгружають подалі від Дніпра, а потім уже невеликими машинами розвозять.

Та й людей по селах лишилося зовсім небагато. Деякі села дуже понищені. Так у Республіканці не залишилося жодної цілої хати, звідти практично всі виїхали, повернулося правда недавно дві родини. Але загалом ситуація погіршилася, стало небезпечніше. Нормального життя для людей там зараз немає.