Уривок з книги оприлюднило видання Rolling Stone.
Вірмено-американський співак, фронтмен, вокаліст, клавішник, ритм-гітарист альтернативного метал-гурту System of a Down Серж Танкян написав книгу Down With the System: A Memoir (Of Sorts) ("Геть систему: (Свого роду) мемуари"), яка зʼявилась у продажу 14 травня. У мемуарах артист розмірковує про кризові моменти в житті гурту, що можна вважати музичним бендом, а за відсутності яких ознак компанія музикантів перестає бути гуртом.
Кілька років тому Танкян і гітарист Дарон Малакян розповіли про творчий розпад System of a Down, що стався у 2006-му і тривав до воззʼєднання гурту у 2011-му. Тоді гітарист заявив, що всі музиканти були змушені "благати" фронтмена про випуск останніх альбомів Mezmerize і Hypnotize 2005 року. Тоді сам Танкян на Facebook зазначив, що він був причиною перерви в гурті у 2006 році. Він написав, що, на його думку, Малакян контролює надто багато у творчому процесі. Тож гурт розпався, і Танкян випустив сольні альбоми, в яких досліджував жанри, не властиві System of a Down - джаз, класику та панк і почав створювати музику для фільмів.
Коли гурт знову зібрався, Танкян запропонував чотирирівневу угоду, яка дозволить кожному учаснику гурту робити однакові внески. Зрештою вони не змогли знайти спільну мову і вирішили, що краще просто гастролювати.
На сьогодні альбоми, випущені у 2005 році, є останніми у творчості System of a Down.
У мемуарах Танкян розповідає, наскільки напруженими були їхні стосунки. Гурт після возз'єднання відіграв латиноамериканський тур, виступав на фестивалях у США, а влітку 2017 року провів 20 концертів у рамках європейського туру. Це приносило музикантам чималі гроші, але не приносило фронтмену задоволення. Він багато займався творчістю поза діяльністю гурту, а інші учасники прагнули розвивати System of a Down.
"Я був тим, хто їх стримував, здебільшого тому, що я не дуже хотів гастролювати. Раніше я ніколи не любив життя в дорозі, а тепер у мене вдома була дружина та маленька дитина. Що ще гірше, під час того європейського забігу у 2017 році я дуже сильно пошкодив спину", - йдеться в книзі.
Він додав, що навіть створення нової музики не приносило йому задоволення.
"Зазвичай ми витрачали шість місяців на створення, шість місяців на запис, а потім два-три роки на гастролі та промоцію. Це означає, що від двох третин до трьох чвертей вашого часу як виконавця з контрактом ви витрачаєте на те, що не є мистецтвом або творчістю", - підсумував Танкян.
Він додав, що це приносило гроші, але гроші не були для нього пріоритетом. Тому наприкінці 2017 року він повідомив музикантам, що хоче піти з гурту.
"Тож хто збирається влаштувати мені прощальну вечірку?" — запитав я групу. "Хтось із вас хоче бути ведучим церемонії?". Я трохи засміявся, але був серйозним. "Дивіться, хлопці, я чітко дав зрозуміти, що більше не зацікавлений у гастролях як через мою спину, так і тому, що це більше не входить у моє бачення. Однак річ у тому, — продовжив я, — що я не хочу вас стримувати. Це ваша мрія. Це те, над чим ви працювали все своє життя. Ви заслуговуєте на це". Я подивився на Дарона, Шаво та Джона, знаючи, що те, що скажу далі, сильно вразить. "Я думаю, вам, хлопці, варто знайти нового співака", - пригадав Танкян.
Вокаліст пропонував допомогти знайти йому заміну, і, як виявилося, інші учасники гурту навіть проводили прослуховування на місце Танкяна. Тоді всі його відмовили від рішення залишити гурт, хоч, як пише автор мемуарів, вони цього очікували.