«Митець і дипломат свого складного часу» – давайте згадаємо Еммануїла Миська

У вівторок, 21 травня 2024 року, о 17.00 у Львівському палаці мистецтв (вул. Коперника, 17) відбудеться вечір-спогад, присвячений 95-річчю від дня народження скульптора Еммануїла Миська «Митець і дипломат свого складного часу».

Подія організована у співпраці Українського Фотографічного Товариства (УФОТО), Львівського Фотомузею та Львівського палацу Мистецтв.

У день 95-річчя від дня народження видатного українського скульптора, академіка Академії мистецтв України, професора Еммануїла Петровича Миська (1929-2000) запрошуємо ближче познайомитися з життям і творчістю митця, багатогранна особистість, якого захоплювала сучасників талантом, харизмою, невичерпною енергією, працездатністю та оптимізмом…

Кожен, хто мандрує львівськими вулицями, має нагоду бачити творчий доробок Е. Миська: пам’ятник Іванові Франкові (створений у співавторстві) художньо-меморіальні таблиці, присвячені видатним постатям української культури – О. Новаківському, О. Кульчицькій, П. Франку, С. Крушельницькій, А. Манастирському, Л. Левицькому, Лесі Українці, І. Свєнціцькому, Я. Музиці, Р. Братуню, стелу М. Грушевському; скульптурний портрет короля Данила у Львівському міжнародному аеропорту…

У вівторок 21 травня 2024 р. своїми спогадами-роздумами про Еммануїла Миська поділяться відомі львівські митці і науковці: кандидат мистецтвознавства, доктор історичних наук, професор Роман Яців, доктор мистецтвознавства професор Ростислав Шмагало.

Перша частина Вечора – огляд виставки, на якій будуть представлені світлини з родинного архіву Е. Миська, фотопортрети митця, авторами яких є художниця Леся Квик та педагог-художник Роман Мисько.

Спогади сучасників доповнить документальний фільм про Е. Миська «Я знаю, що роблю», створений у 1999 р. (автор фільму – доктор мистецтвознавства професор Ростислав Шмагало), завдяки якому глядачі зможуть побачити унікальні кадри творчого дійства, як під пальцями видатного скульптора «оживає» глина і народжується образ…

Еммануїл Мисько народився 21 травня 1929 р. в м. Нижні Устрики (Устрики Долішні) Ліського повіту Львівського воєводства (нині село на території Польщі). Перші його кроки на шляху до мистецтва були зроблені завдяки обдарованому односельцю Михайлу Війтовичу, який порекомендував свого учня видатній художниці О. Кульчицькій.

У 1946-1950 рр. Е. Мисько навчався на відділі живопису, потім скульптури Львівського державного художньо-промислового училища (Тепер – Львівський коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша), де викладали відомі українські митці: Г. Смольський, Р. Сельський, С. Гебус-Баранецька. Відділ скульптури в той час очолював Іван Севера, магічна постать якого притягувала до себе юного митця і визначила його подальшу долю як скульптора.

У 1950-1956 рр. Е. Мисько здобував вищу освіту на відділі монументальної скульптури Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва. Його дипломна робота “Фехтувальниця”, виконана під керівництвом І. Севери, ознаменувала початок самостійного мистецького життя.

1957 р. – прийнятий в члени Спілки художників СРСР; з 1962 р. – викладач у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (з 1981 р. – професор); 1966-1982 рр. – голова правління Львівської організації Спілки художників України, 1988-2000 рр. – обраний ректор Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (з 1994 р. – Академія мистецтв). У 1992 р. за його сприянням засновано Малу академію мистецтв у смт Підбуж Львівської області (тепер – імені Е. Миська).

Художник працював у жанрі монументальної та станкової скульптури. До вагомих здобутків у сфері монументальної скульптури належать пам’ятники Івану Франку (у співавторстві) у Львові (1964) та Дрогобичі (1966-1967), Т. Шевченкові в м. Сокалі та Мостиськах (у співавторстві) та в м. Івано-Франківську, більше десяти художньо-меморіальних таблиць у Львові.

У жанрі станкової скульптури Е. Мисько – майстер психологічного портрету. Серед робіт останніх років – пам’ятник кардиналові Й. Сліпому (1998), встановлений на його батьківщині в с. Заздрість на Тернопільщині; низка портретів – владики В. Стернюка, єпископа І. Хоми, М. Косіва, І. Калинця, художника К. Звіринського, піаністки М. Крушельницької.

До кінця життя Е. Мисько був у центрі мистецького життя, сповнений творчих ідей та задумів… 12 березня 2000 р. митець відійшов у вічність.

За масштабом обдарування, за широтою, багатогранністю творчого діапазону і високим професіоналізмом Еммануїл Мисько належить до видатних українських скульпторів другої половини ХХ століття.

До та після події гостинно пригощатиме Кава Старого Львова. Традиційно дякуємо нашим інформаційним друзям Агенції інформації та аналітики “Гал-інфо” та Українське радіо. Львів  за активний розголос.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ