Заплутані слова: чому Міноборони не може пояснити за якими алгоритмами відбувається мобілізація

Питання

Ось які питання ми спрямували міністерству:

1. Якщо людина подорожує і їй видають повістку на блокпості по дорозі до місця призначення, де їй йти у ТЦК? (мова йде саме про подорожі, а не внутрішніх переселенців – тобто якщо людина їде з дому в інше місце на певний час, наприклад у відрядження і через декілька днів має повернутись додому)
2. Якщо людина подорожує за кордон, бо має таке право, оновила дані в додатку «Резерв+» і їй видають повістку в пункті перетину кордону, куди і як їй йти у ТЦК?
3. За яким алгоритмом визначатиметься, кому видавати повістки на робочому місці? Що робити людині, якщо її робота в одній адміністративній одиниці і їй там вручили повістку, а живе вона в іншій і зареєстрована в ТЦК за місцем проживання?
4. Як керівник ОСББ чи керівник підприємства визначатиме, кому вручати повістки? Адже вони не мають доступу до реєстру «Оберіг», щоб перевірити, чи оновила людина дані.
5. Який алгоритм вручення повісток працівниками СБУ і Служби зовнішньої розвідки?
6. Після оновлення даних ТЦК висилатимуть повістки поштою. Що робити людині, якщо вона отримає дві чи три повістки: поштою, на роботі, і від керівника ОСББ.
7. ДПСУ нещодавно заявила, що для них «Резерв+» не існує. Хоча представники Міноборони перед цим в коментарях заявляли протилежне: якщо оновити дані в «Резерв+», більше не треба йти в ТЦК і оновлювати їх ще в паперовому вигляді. Коли і як це протиріччя буде усунене?

Ми попросили надати нам письмові відповіді або ж зконтактувати з людиною, яка зможе в живій розмові прокоментувати ці питання.

Спочатку нашій журналістці подзвонили і сказали, що перші шість питань необхідно спрямувати в пресс-центр Командування Сухопутних військ, яким підпорядковуються ТЦК. Журналістка це зробила, але відповіді за шість робочих днів ми не отримали.

Відповіді

Однак через чотири робочих дні ми отримали відповідь від Міноборони, в якій вони намагались відповісти на більшість питань. Ключове слово “намагались” ‒ ми хотіли отримати чітке роз’яснення, щоб написати матеріал для наших читачів. Натомість нам надіслали формальну відписку, в якій бюрократичною мовою нам переказують деякі пункти “Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”.

Відповідь Міністерства не роз’яснює повністю питання, які ми їм спрямували.

У відповідь на перше і друге питання в Міноборони, що “призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку”. Сюдячи з цього, якщо людину зупинять на трасі і вручать повістку, аби оновити дані, вона має кинути всі свої справи, транспорт, на якому вона подорожує, і вирушити в найближчий ТЦК. Але це не точно, в соцмережах описують і інші, більш людяний, розвиток подій.

У відповідь на третє і четверте питання нас зіслали до п’ятого абзацу пункту 11 Порядку проведення призову і заявили, що “керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки доставляють до управителів багатоквартирних будинків розпорядження начальника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів оповіщення резервістів та військовозобов'язаних разом із повістками про їх виклик до такого центру”.

В перекладі з бюрократичної мови, керівники ТЦК мають спрямувати повістки до керівників ОСББ, а ті ‒ роздавати їх жителям. Але це тільки ймовірно, адже ми не дипломовані перекладачі з бюрократичної мови.

Цікаво, що автор відповіді Міноборони ще й зіслав нас до неправильного пункту. В тексті “Порядку” в п’ятому абзаці пункту 11 написано про те, що місцеві адміністрації мають створювати групи оповіщення населення про мобілізацію. Про особливості видачі повісток керівниками ОСББ написано в пункті 15 Порядку.

У відповідь на п’яте питання ми лише дізнались, що порядок видачі повісток працівниками СБУ і Служби зовнішньої розвідки регулюють самі органи.

Відповіді на шосте питання ми не отримали.

Прикордонні органи, судячі з відповіді на сьоме питання, мають приймати військово-обліковий квиток у електронному вигляді:

Тобто, відповідно до Порядку, прикордонники мусять приймати дані, які є в додатку “Резерв+”. Чому вони не виконують цього наказу, Міноборони не прокоментувало.

Без коментарів

Нагадаємо, що в листопаді 2023 року Кабінет Міністрів України схвалив рекомендації, які мали б підштовхнути чиновників писати зрозумілою мовою. Судячи з відповідей Міноборони, у відомстві цю рекомендацію люто ігнорують.

Я впевнена, що це не єдині питання, які виникли у людей після вступу в силу нового закону про мобілізацію. До вступу в силу цього закону, ми спрямували в Міноборони декілька запитів щодо особливостей нового закону ‒ наприклад, як працюватимуть ЦНАПи й електронний кабінет призовника. Влада не давала відповіді аж до того, як закон почав діяти. Виявилось, що чимало питань усе одно треба вирішувати в ТЦК, де утворилися величезні черги.

Досі не зрозуміло, як ТЦК, деякі з яких працюють дуже хаотично (без електронної черги, приймають людей тричі на тиждень), встигнуть прийняти і оновити дані усіх чоловіків призивного віку.

Але Міноборони поки не спішить прояснювати всі ці питання. Ймовірно, такий хаос не підштовхуватиме людей доброчесно виконувати правила нового закону.

Тут згадується есей “Політика і англійська мова” Джоржа Оруела, в якому він доводить, що політики використовують заплутані формулювання, для того щоб уникати відповідальності.

Схоже це і є найбільша проблема нинішньої мобілізації: ніхто з керівників держави не хоче брати відповідальність і говорити чітко. Це поширюється і на підзвітні їм відомства і всі бюрократи починають говорити на публіку максимально заплутано.
Лише озвучуються красиві лозунги, які, як виявляється згодом не відповідають дійсності. Наприклад, Міноборони оголошувало, що всім достатньо лише оновити дані в Резерв+, але коли людину зупиняє патруль ТЦК, то виявляється Резерв+ не має жодної сили.

Відповідно громадяни нічого не розуміють, у них складається враження, що їх дурять і вони вдаються до перевірених десятиліттями тактик виживання, які включають обман держави.