В Олеському замку відкрили відреставровану каплицю святої Анни XV століття

У музеї-заповіднику «Олеський замок» відбулося відкриття експозиції «Персона, меморіум, сакрум у мистецтві XVІ ‒ ХІХ ст.». Унікальну виставку представили у відреставрованій каплиці святої Анни, створення якої датується ще 1441 роком.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Львівська національна галерея, всупереч тим викликам, які принесла війна, продовжує не лише розвиватися, а й розбудовуватися. В Олеському замку ми відкриваємо каплицю святої Анни. Це невелике експозиційне приміщення, але ця зала є важливим доповненням музею та розповідає багато таємниць увіковічнення пам’яті в образотворчому і декоративно-ужитковому мистецтві», - зазначив директор Львівської національної галереї ім. Б. Возницького Тарас Возняк.

Створення каплиці в Олеському замку датується 1441 роком, коли власником твердині був Ян із Сенна, нащадків якого іменували Олеськими. Впродовж століть церква в замку зазнавала значних змін та реставрації, занепадала, а згодом знову збагачувалася. Очевидці тих часів зазначали, що вівтар був покритий листовим золотом, підлога – з мармуру і каменю, а стіни – декоровані фресками.

Після відновлення замку та створення музею, каплиця була закрита для відвідувачів. Наразі тут зробили ремонт і відкрили експозицію «Персона, меморіум, сакрум у мистецтві XVІ ‒ ХІХ ст.».

В Олеському замку відкрили відреставровану каплицю святої Анни XV ст. / Фото: Людмила Гринюк. Укрінформ

Окрасою каплиці є парний нагробок ХVІ ст. Анни Сенявської та її маленького сина, який виконав у стилі Відродження Герман ван Гутте. Біля неї, на стінах - натрунні портрети, які були невід’ємною складовою поховальних процесів у часи Речі Посполитої.

«Родзинкою» залу став вмонтований у стіну резервуар для святої води у формі мушлі з картушем у вигляді голови бика.

«Це свого роду, унікальний церковний «апарат». Його функція полягає в тому, що перед літургією та освяченням вина та хлібу, які перетворюються в кров та тіло Христа, для причастя, священник омиває руки. Він вирізьблений з дерева та датується XVIII ст., привезений із костелу в Білому Камені. В ті часи це село належало князівському роду Вишневецьких, тому голова бика – це елемент родової геральдики. Наші реставратори працювали понад півроку над відновленням цього експонату, і зараз ми пишаємося, що все вдалося», - зазначив завідувач відділу «Музей-заповідник «Олеський замок» Борис Шенгера.

Читайте також: Вишнівецькийпалац на Тернопільщиніповернули у власністьдержави

Опісля відкриття каплиці св. Анни для журналістів та присутніх провели екскурсію оновленими експозиційними залами замку.

Олеський замок – музейний підрозділ Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького. Майже сім століть стоїть він на високому пагорбі, свідок багатьох історичних подій. Уперше замок згадано в історичних джерелах 1327 р.

На сьогодні експозицію першої зали формують портрети власників замку та членів їх родин, стародруки, іконостас Михайлівської церкви XVII – XVIII ст. з с. Кути, неподалік Олеська. В експозиційних залах другого поверху серед унікальних старовинних ікон привертають увагу «Страсті» – монументальна багатосюжетна робота народного маляра XVIІ ст. У Галицькій залі представлені зразки скульптури XV – XVI ст., невеликі за розміром, з рисами готики. В оновленому залі барокової скульптури експоновано твори А. Осінського, С. Фесінгера, М. Полейовського, Ф. Олендзького, А. Штиля. Живописну частину експозиції формують портрети, картини на міфологічні і біблійні сюжети, баталії, натюрморти. Колекція портретного живопису XVIІІ ст., що походить переважно зі збірок Підгорецького, Чортківського, Роздольського замків, увічнила королів Речі Посполитої, представників магнатських родів, місцевої шляхти, гетьманів, козаків, міщан.

Цікавими є дитячі зображення – самостійний різновид портрета в живописі XVII – XVIII ст. Барокова стилістика притаманна портретам О. Білявського, В. Петрановича, Й. Хойницького, Ш. Чеховича.

Як повідомляв Укрінформ, археологи потрапили в один із шести склепів Галицького замку.