Гортаючи міські хроніки. Частина третя

Продовжуємо знайомити читачів Фотографій Старого Львова із цікавими законодавчими актами та задокументованими подіями Львова від 1381 до 1911 рр., які зібрав у своїй книзі “Цікавинки з історії Львова” (Львів: Апріорі, 2011) Ілько Лемко в розділі “Гортаючи міські хроніки”. Перша частина тут, друга – тут.

1505 р. « З львівським громадянами поєднувалися шлюбними узами знамениті шляхетські роди. Такого союзу шукали не так через прагнення до багатства, як через добрі манери, цивілізованість і вишуканіші звичаї, що панували у місті, яке мало стосунки зі Сходом і Заходом, і які в домашньому вихованні шляхти, розкиданої по країні, ще не прижилися».

1539 р. Львів зазнав нової слави і нової почесті. Це єдине місце християнського світу, де є три архієпископські столиці: латинська, руська і вірменська. На той час тут уже був латинський і вірменський єпископи, а цього року з ’явився перший руський єпископ в особі Макарія Тучапського.

1599 р. Перші кредитно-фінансові установи з ’явилися у Львові ще в XV -XVI столітті. Власниками їх були здебільшого іноземці: італійці, греки, вірмени, євреї. Місцеві християни вважали позичання грошей під відсотки справою негідною і негоноровою, залишаючись здебільшого клієнтами підприємливих чужинців. Тодішні львівські «банкіри» надавали свої послуги (позики, обмін монет, кредитування торгівельних операцій, переказ грошей) у базарних ятках, крамницях та у власних помешканнях. Павло Кампіан 1599 року заснував при львівській Катедрі перший побожний банк «Monti Pietatis» (гора милосердя) і Братство Милосердя — це були, фактично, перший львівський банк і перший ломбард. Його створення мало на меті порятунок незаможних львів’ян від лихварів, для найбідніших позика була взагалі безвідсоткова, для
решти позику не більше 100 злотих можна було взяти під заставу на півроку за 4% . Якщо позика складала менше 50 злотих, то відсотків не брали взагалі. Ц е було у той час, коли львівські лихварі (головно євреї) давали позику під 30-40 відсотків. Поки
не було збудовано спеціального будинку, активи банку зберігалися в каплиці Кампіанів. Таким чином, ця каплиця — найдавніше у Львові банківське приміщення.

Коли львівський патрицій Мартин Кампіан, син Павла, у 1627 році попросив міську раду призначити ділянку для побудови міської кредитної установи, комісія райців визначила для цього місце «на цвинтарі при латинській Катедрі з південної сторони»,
ліквідовуючи задля цього чотири ятки різників. Смерть не дозволила Мартинові Кампіану зреалізувати свій проект. Міський кредитний заклад був організований щойно 1668 року, коли римокатолицький архієпископ Ян Тарновський затвердив статут цієї
установи, даючи одночасно дозвіл на надання кредитів на відсотки (не вище 4% ) під контролем церковної влади. А розміщувався цей банк-ломбард у «мурованому склепі на цвинтарі біля катедральної захристії». Банківські операції проводилися в каплиці, там зберігалися й речі, прийняті під заставу (так звані фанти). Трохи пізніше такий банк створили при Вірменському соборі, який проіснував до 1939 року.

Продовження буде…