Збереження пам’яток під час війни. Яка ситуація на Львівщині

З початку повномасштабного російського вторгнення в Україні постраждало 1080 об’єктів культурної спадщини. Пам’ятки зруйновані чи пошкоджені у 18 областях країни. На Львівщині таких об’єктів — 36. Про це пише Суспільне Львів

Це статистика Міністерства культури та інформаційної політики станом на 25 травня 2024 року.

“Збереження нашої культурної спадщини стає надважливою і я завжди наголошував цю тезу, що охорона культурної спадщини — це питання національної безпеки. Тому я переконаний, що ми зобов’язані провадити заходи щодо збереження пам’яток”, — каже голова обласного товариства охорони пам’яток Андрій Салюк.

Церква у селі Кугаїв

Пам’ятку архітектури національного значення, дерев’яну церкву у селі Кугаїв — почали реставрувати. Відновленням дерев’яної церкви, яка датується XVII століттям, займається організація “Львів-реставрація”.

“Передбачалося, що набагато більше є збережено, а коли відкрили, розшили, то виявилось, що всі замки там струхліли, особливо кути, верх бані — зовсім зогнилий, багато проблем”, – розповідає директор організації Володимир Пащак.

Зараз над церквою спорудили тимчасове накриття для того, щоб вберегти її від замокання. Також вже розпочали розбір аварійних елементів. Окрім підвалин, у церкві замінять також бруси, які зогнили. А ще замінять аварійні частини даху та вкриють її новим ґонтом. Відновлюватимуть церкву так, аби зберегти максимум автентичності.

Вартість реставрації церкви у селі Кугаїв обійдеться обласному бюджету приблизно у 4 мільйони гривень. А от дзвіницю поруч з церквою відновили у 2018 році за гроші, які зібрали волонтери, розповідає Андрій Салюк, який взявся за порятунок церкви і дзвіниці у Кугаєві ще у 2013 році.

“Стан її був дійсно дуже поганий. У 2019 році ми були змушені навіть демонтувати іконостас з цієї церкви, тому що потрібно було кронштейнами попідпирати – вона дуже перехилилася. Тоді вдалося уникнути завалу. Ми збирали кошти, шукали благодійників, хто готовий би був профінансувати реставрацію цієї церкви”, – каже Андрій Салюк.

Маєток у Нижанковичах

Також пустує колишній панський маєток у Нижанковичах. З фасаду осипається тиньк, частково вибиті вікна, а на даху почали з’являтися рослини-самосіви. Історики припускають, що цей палац збудували на межі XVIII і XIX століть.

“Він належав польським магнатам Любомирським, які були в тісних відносинах із Потоцькими. Потоцькі подарували цей палац пані Грім, яка була австріячкою за походженням. Вона проживала в цьому палаці до початку Другої світової війни. Тут цікаві легенди ходять навколо цього палацу. В ньому є тунель, який сполучає цей замок із замком Гербурта в Добромилі. Це непідтверджена легенда, це такі от припущення”, – розповідає вчитель історії Нижанковицької школи Олександр Пукайло.

За радянських часів, каже Олександр Пукайло, у Нижанковичах створили навчальний заклад. А в самому палаці облаштували кабінет директора та бібліотеку, а ще – квартири для працівників. Нині палац продовжує належати місцевому ліцею.

“Ліцей був створений у 1960 році і від того часу він є на балансі Нижанковицького професійного ліцею. Занепад його почався у 90-х роках. Колись тут був адміністративний корпус, були навчальні кабінети. Коли почало текти з даху, ліцей не мав коштів на капітальний ремонт, і тоді були ті кабінети перенесені в інші приміщення. Для реставрації тут потрібні шалені кошти, а таких коштів у ліцею просто немає на даний час. Якщо б для потреб держави і для того, щоб його зберегти, відновити, ми можемо передати в іншу комунальну чи іншу власність”, — каже керівник ліцею Володимир Сенейко.

Палац у Нижанковичах є пам’яткою місцевого значення. Керівник ліцею додає, для реставрації вони згідні передати будівлю меценатам або в комунальну власність. Але місцева громада також не може виділяти гроші на його реставрацію, бо палац належить державі.

“Якщо би відбулася передача, скажімо, з державної власності в обласну, можна теоретично і практично шукати різні фонди. Зараз є дуже багато європейських програм, де можна пошукати і спробувати знайти інвестора, щоб залучити кошти для реставрації. Нам би цього дуже хотілося”, – пояснює заступниця міського голови Добромильської міськради Тетяна Терлецька.

Збереження пам’яток

В Україні із 2018 року існує ініціатива “Спадщина.UА”, яка рятує занедбані пам’ятки та шукає для них так звані “добрі руки”. До прикладу, нове дихання уже незабаром має отримати палац Жевуських-Лянцкоронських у селищі Розділ, що на Львівщині.

Палац датується 1704 роком. Зараз він є у приватній власності. У червні минулого року за 20 мільйонів гривень його придбав інвестор. За словами директорки палацу, після реставрації об’єкт повинен сам себе утримувати. Так як це буде робити інша будівля.

“Це є великий соціальний проект, попередньо національного, але уже міжнародного масштабу, тому що з нами уже співпрацюють фахівці з Румунії, Польщі, Італії, і вже є потенційні інвестори з Америки, ми вже працюємо інтернаціонально, аби зробити цей кейс першим успішним, завершеним прикладом управління спадщиною на засадах економічної ефективності, щоб показати суспільству, що спадщина може бути економічно ефективною, що спадщина заслуговує бути новою сферою для інвестицій, що вона є привабливою”, – каже директорка палацу Жевуських-Лянцкоронських Ганна Гаврилів.

Залишити автентичними цього року на Львівщині мають 4 об’єкти культурної спадщини.

“Це невелика сума для реставрації об’єктів, але враховуючи в який сьогодні ми живемо період, і що першочергові видати на Збройні сили, то мені здається, що обсяг фінансування значний і не так багато є реставраційних компаній на ринку, які сьогодні готові здійснювати реставраційні роботи. Два ключових об’єкта — це Кугаївська церква і церква в Кліцько, на яку виділено близько 5 млн. Це завершення реставраційних робіт на дзвіниці Чесного хреста, що в місті Дрогобич. І значний об’єкт — це стінопис в церкві в Ісаї”, – розповідає директорка обласного департаменту архітектури Олена Василько.

На ці об’єкти із обласного бюджету виділили 13,5 млн грн.

Марта ЯНКО, Ірина КАЧМАРИК