З початку року на вулицях Києва висадили мільйони квітів і тисячі дерев. Як ще озеленять місто?

З початку 2024 року на київських вулицях висадили понад три тисячі дерев, 30 тисяч кущів і майже два мільйони квітів. Про це голова «Київзеленбуду» Юрій Бахмат розповів в інтерв’ю «Вечірньому Києву». Також він повідомив, що наразі у Києві знаходяться вже 17 локацій з декоративними луками.

Декоративні луки та скошування трави

Минулого року в Києві розпочали два пілотних проєкти зі збільшення біорізноманіття – декоративні луки та ділянки без скошування трави. Наразі у кожному районі міста існує вже 17 локацій з декоративними луками. Ділянок, де траву вирішили не скошувати, поки 39. Практику натурального росту різнотрав’я застосовують переважно у міських парках, а декоративні луки висаджують на транспортних розв’язках, розподільних смугах і вздовж автомобільних доріг.

Однак нещодавно Київрада не підтримала петицію проти суцільного викошування трави на прибудинкових територіях. Зокрема, автор звернення наголошував, що внаслідок скошування трави за високих температур подвір’я багатоповерхівок перетворюються на сухі й спустошені поля, через що з’являється бруд і пил у повітрі. Проте київська влада послалася на низку законодавчих норм і правил благоустрою, які вимагають косити газони, коли трава виростає до 15 см.

Озеленення колій

Зараз «Київзеленбуд» працює над ідеєю озеленення колій у співпраці з іншими структурами. Разом з Департаментом транспортної інфраструктури будуть визначені ділянки, де можна втілити цей екологічний проєкт.

Парклети

Ще одним екологічним рішенням для Києва стало облаштування парклетів, які сьогодні вже з’явилися у Шевченківському, Голосіївському, Солом’янському, Дарницькому та Деснянському районах. Бахмат зазначив, що парклети є «вуличними меблями» з елементами озеленення. Однак раніше «Хмарочос» пояснював, що  головна функція парклету – це відвоювання пішохідного простору в автомобілів. Тому зазвичай він облаштовується на узбіччі вулиць, де регулярно незаконно паркуються авто.

Раніше парклети у Києві виникали як низова ініціатива містян. Зокрема, «Хмарочос» показував як команда активістів «DIY Київ» оновила парклет неподалік від Контрактової площі. Однак у травні КМДА заявила, що планує встановити парклети в усіх районах столиці. Перший облаштували біля Цирку, навпроти універмагу «Україна». Наступним став парклет біля станції метро «Політехнічний інститут», але його розкритикували.

Дощові сади

Наразі в Києві дощові сади облаштовані уже в Подільському, Солом’янському і Святошинському районах. Найближчим часом їх планують створити у всіх районах міста. Дощові садки допомагають боротися з локальним затопленням території під час злив і зберігають дощову воду, якою живляться рослини у період посухи. Тому вони є одним з дієвих способів адаптації міста до спекотної погоди.

Нагадаємо, що коли минулого тижня Київ затопило через сильну зливу і на дорогах почався транспортний колапс, КМДА заявила, що зливоприймальна система міста не розрахована на таку кількість опадів.

Інклюзивні сквери

Голова «Київзеленбуду» запевнив, що цього року підприємство здійснює капітальні ремонти парків і серверів з урахуванням принципів безбар’єрності. Найбільше уваги приділяють зеленим зонам біля медичних закладів. Їх прагнуть зробити доступними для людей, які проходять там реабілітацію.

У планах «Київзеленбуду» розробка інклюзивного проєкту в межах капітального ремонту скверу біля Республіканської клінічної лікарні МОЗ. Тут збирають облаштувати пандуси, східці з поручнями, спеціальне мощення, яке полегшить пересування на кріслі колісному, мультифункціональний дитячий майданчик тощо. Також хочуть створити зони для вигулу собак малих і великих порід.

Капітальний ремонт збираються провести й у сквері біля Інституту травматології та ортопедії. Тут планують поставити лави з тримачами для милиць, створити заїзди на кріслі колісному, облаштувати тепле освітлення. Загалом, капітальний ремонт передбачено ще у чотирьох парках і скверах поблизу медичних закладів. Як запевняє Бахмат, у всіх київських парках під час проєктування капремонтів дотримуються вимог ДБН і ДСТУ з інклюзивності.