Секрети щасливого життя: концепція well-being в сучасному світі

У сучасному світі, де ритм життя стає все швидшим, питання збереження гармонії та щастя набуває особливого значення. Якщо ви серед тих, хто шукає секрети щасливого життя, знайомство з концепцію well-being, яка допомагає знаходити баланс між роботою, стосунками та саморозвитком, точно має відгукнутися вам. Сьогодні на цю тему ми спілкуємося з Валерією Шатською, яка проводить консультації щодо системи well-being та розвиває блог про благополуччя, мотивацію та самоцінність. Вона закінчила Harvard Business School за фахом Leadership Principles та отримала сертифікат коуча ICF. Валерія сама пройшла шлях зовнішніх трансформацій, зробила кар`єру підприємиці та стала частиною міжнародної інвестиційної компанії. Тепер вона допомагає жінкам віднайти бажаний баланс та з легкістю досягнути цілей. У спеціальному інтерв`ю ELLE.UA Валерія ділиться своїми знаннями та практичними порадами для досягнення справжнього благополуччя.

Що таке «well-being» та які його основні складові? 

Для мене well-being — це комплексне благополуччя, відчуття людиною комфорту, гармонії і балансу у всіх сферах життя. Well-being передбачає здатність людини усвідомлено творити свою реальність, а не бути жертвою обставин, заручником програм; чітко ставити цілі, залишатися вірною своїм цінностям, вибудовувати гармонійні стосунки з собою та оточенням, реалізовуватися у своєму покликанні.

Концепт well-being складається з таких секторів, як фізичне та ментальне здоров`я, особистiсний розвиток, кар’єра/реалiзацiя, фiнанси, стосунки, соцiалiзацiя. Комплексне благополуччя передбачає збалансованість цих складових.

У well-being як способу життя немає головних та другорядних аспектів. Фiзичне здоров`я нерозривно пов`язане з ментальним та духовним благополуччям. Проте баланс між цими сферами кожен відчуває індивідуально.

Це легко сформулювати, але складно втілити на практиці, бо гармонізація всіх сфер життя потребує складної роботи над собою, своїми пріоритетами, звичками, режимом, установками. І коли я змогла це втілити, я була вражена тим, наскільки іншим, цікавішим, насиченішим може бути життя. Тепер хочу ділитись своїм шляхом і досвідом з іншими, бути своєрідним провідником у цей цікавий світ пізнання себе.

Розкажіть більше про свій шлях до well-being.

Як це часто буває, до кардинальних змін у житті нас штовхає певний тригер. Моя історія — не виключення. Кілька років тому я опинилася на межі вигорання і депресії, відчувала катастрофічний брак енергії, на фоні цього почалися певні проблеми зі здоров’ям. Мене це, звісно, не влаштовувало, і я почала з найочевиднішого — звернулася до профільних спеціалістів, щоб збалансувати здоров’я — тіло — дух — душа. Змінила шкідливі звички на чітку мету прийти до ідеальної форми тіла.  Дуже швидко відчула позитивні зміни — повернулася моя енергія та жага до життя. І це був лише початок шляху, який дуже зарядив рухатись далі, до роботи із внутрішнім станом, де зʼявились питання «чи щаслива я у своїй роботі, стосунках, оточенні?» Якщо ні, то «Які мої дії та установки призвели до цього»? Я знайшла у собі сили визнати, що тоді життя пішло своїм шляхом окремо від мене, а я лише приймала умови гри. Просто до певного моменту не помічала цього, адже, перебуваючи у пастці сценаріїв, завчених реакцій та повторюваних дій, людина звикає до свого болю, підлаштовується до нього, а з часом зайві та некомфортні речі починають здаватися нормальними. І лише розірвавши це порочне коло в певному місці, почавши робити щось інакше, ніж робив раніше, можна вивести проблему на свідомий рівень та поглянути на неї зі  сторони. 

Я розірвала своє коло на рівні фізіології, і це допомогло мені нарешті підняти величезний пласт ментальних та духовних аспектів мого життя. Я пішла від токсичного оточення, змінила роботу, почала працювати з ментальною резистентністю, опановувати медитації та техніки релаксації, вчитися новому, відвідувати курси і тренінги з різних напрямків, всебічно досліджувати філософію щастя та благополуччя, поступово відкриваючи для себе дуже глибоких авторів, ідеї яких кардинально змінили моє розуміння життя та свого місця у ньому. 

Назвіть кількох авторів, які найбільше вплинули на вашу особистісну трансформацію та допомогли стати на шлях well-being.

Людина, яка живе відповідно до концепції well-being, «дружить» зі своїми емоціями: розуміє їх, вміє їх контролювати та керувати ними. А також відчуває інших людей та їхній емоційний стан. І хоча я перечитала безліч літератури з цієї теми, в тому числі в рамках мого навчання за гарвардською програмою, найкращою для мене залишається книга «Емоційний інтелект» Деніела Гоулмана — дуже раджу почати з неї! «Квантовий Воїн» та «Підсвідомість може все» Джона Кехо — думаю, про останню багато хто вже чув. Пам’ятаю, як я занурилась у них, бо дуже простою мовою пояснюється, як працюють причинно-наслідкові зв’язки: спочатку з’являється думка, потім вона обумовлює подію, а не навпаки.  

Книги доктора Джо Діспензи — про те, що через усвідомлену зміну свого мислення та емоцій ми можемо регулювати фізичний та ментальний стан, притягувати у життя бажані події.

«Біологія поведінки» професора нейробіології та неврологічних наук Роберта Сапольські — дослідження, які він поклав в основу книги чітко пояснюють природу стресу, наших негативних реакцій на рівні гормонів та нейромедіаторів. 

Багато чим я завдячую моїм вчителям. Екка — неймовірна людина, яка допомагала мені опанувати глибинні техніки медитації, йогу. Він говорив: «Потрібно любити світ, як себе, і любити себе так, як ти любиш світ». Можу сказати, що всі люди наволо мене — це вчителі, і я кожному вдячна по-своєму. 

Як ви визначаєте особистий прогрес у досягненні well-being?

Скажу відверто, слова «прогрес» та «досягнення» в контексті well-being мені ріжуть вухо. Нас постійно мотивують чогось досягати, кудись бігти, робити надзусилля, підкреслюючи нашу начебто частину недо-, яку потрібно виправити.  Хіба все це не прямий шлях до стресу та виснаження? Well-being — не про досягнення, він про гармонію, любов до себе та прийняття себе. Якщо якось і вимірювати well-being, то лише через свої відчуття. Єдиний маркер — це красивий стан, коли щоранку ви прокидаєтеся, сповнені сил, енергії та інтересу до життя, свого заняття, своїх захоплень, в любові до себе, до оточуючих, свого партнера, світу. Якщо ви можете сказати: «Я живу моє найкраще життя, мій найкращий сценарій», якщо так більшість днів у році, то це і є найважливіше досягнення. 

Емоційний стан — це головне у well-being,  і от його якраз можна вимірювати. Для цього у психології існує безліч зручних інструментів. Наприклад, шкала емоційних тонів, розроблена американським письменником Рональдом Хаббардом. Основна ідея в тому, що чим вищий емоційний тон, тим краще людина справляється із життєвими викликами, приймає правильні рішення і є ефективною у своїх діях. Гадаю, зрозуміло, що well-being є там, де емоційні тони починаються з консерватизму. 

Враховуючи все це, я можу сказати, що «досягла» свого well-being. Зараз я наче струмок — плавно перетікаю з одного стану в інший, орієнтуючись на відчуття. Я взяла на себе відповідальність допомагати в цьому іншим жінкам і відтепер відчуваю величезну реалізацію.

Після такого перевтілення що найбільше змінилося у вашому способі жити, досягати цілей, розставляти пріорітети?

Я усвідомила, що енергія — це мій основний ресурс, яким я не хочу розкидатися. Раніше для досягнення цілей я прикладала надзусилля, швидко стартувала, акумулювала всю енергію, наче біжу 100-метрівку. Звичайно ж, це призводило до виснаження і швидкого вигоряння. Як наслідок — втрата інтересу, прокрастинація. Думаю, цей стан всім знайомий: активно чимось загорівся, почав і майже одразу виснажився. Потім я, наче птах Фенікс, поставала з попелу і заходила на нове коло. Я зрозуміла, що ця схема не працює, вона вибиває з балансу.

Well-being — про баланс, про самоцінність та турботу про себе. 

По-справжньому великі та прекрасні речі не робляться зі стану виснаження і надриву. До них приходять маленькими кроками, розслаблено, в кайфі. Я розбиваю своє велике завдання на тижні і дні. Якщо відчуваю втому, даю собі можливість відпочити, нічого не робити. Якщо сьогодні хочеться лежати — я буду лежати, розуміючи, що завтра акумульована енергія дасть мені можливість зробити більше і краще. В італійські мові, яку я обожнюю, є чудовий вислів dolce far niente, що буквально перекладається як «солодка бездіяльність».  Це справжнє мистецтво — давати собі повний відпочинок без почуття провини й тривоги, та при цьому вчасно повертатись у режим.

Які ритуали та звички передбачає ваш особистий well-being?

Приймаючи рішення та будуючи плани, орієнтуюся на свої пріоритети й цінності, де перші рядки у списку займають моє здоров’я та комфорт, сімʼя, особистісний розвиток, реалізація і безперервне навчання. 

Тримати баланс мені допомагає режим. Наприклад, щоранку о 7.00 я виходжу на прогулянку. Неодмінно приділяю час спорту. Здоровий сон — обов’язкова складова мого self-care, тому лягаю в один і той самий час. Харчування, підібране спеціалістом, з урахуванням індивідуальних особливостей. Дуже важливий блок — ментальна та духовна практика, як щоденний ритуал. Професійна діяльність, як ментора та коуча. Та, звісно, моє жіноче щастя — це моя сімʼя.

Які техніки управління стресом ви практикуєте та як справляєтеся з важкими життєвими викликами? 

В першу чергу це трансцендентальна медитація, а також техніки релаксації і дихання. Зокрема пранаяма — це посилення життєвої енергії через дихання. Є кілька основних технік пранаями: капалабхаті (швидкі енергійні видихи через ніс), анулома-вилома (дихання спочатку однією ніздрею, потім іншою), бхастрика (глибоке та швидке дихання носом) та інші. Пранаяма — це потужний інструмент контролю емоційного стану. Це на фізичному рівні. На ментальному рівні мені допомагають знання з нейропсихології, я розумію, як працює мозок, тому через спеціальні техніки можу швидше знаходити виходи зі стресових ситуацій.

Якщо сталося дійсно сильне потрясіння, яке спровокувало глибокий смуток, важливо дати собі можливість і час прожити цей стан, побути у ньому, але, аби не застрягти, краще поставити приблизні часові рамки. А далі розписати собі план виходу і поступово слідувати йому. Свого часу, опинившись в емоційній ямі, я свідомо вдосталь постраждала, а потім буквально сіла з олівцем та аркушем паперу і виписувала варіанти й можливості правильного, красивого виходу. Дотримуючись свого ж плану  я пішла до психоаналітика, повернулася у спорт, розробила собі режим, почала працювати з коучем та вчитися. Я свідомо вимикала старі програми, адже завчені дії, думки, реакції перетягують наше минуле у майбутнє, програмують нашу реальність і запускають нас на нове коло. Важливо навчитися бути спостерігачем щодо цих програм, а не їх виконавцем. Діяти по-новому, формуючи нові нейронні зв’язки. 

Як поводиться людина, що живе за концепцією well-being, у конфліктних ситуаціях?

Це настільки індивідуально. У нашому житті немає поганого і хорошого — цими характеристиками події та людей наділяємо ми самі. Конфлікти, проблеми, речі, на які ми не можемо вплинути, складають наше життя. І лише рівень психоемоційної зрілості визначає нашу реакцію на них. Це наш вибір — емоційно залучатися чи не залучатися у гру. 

У своїх соціальних мережах ви багато говорите про самоцінність. Яке значення вона має у well-being? 

Самоцінність — це внутрішнє відчуття власної значущості та гідності, яке є фундаментальним аспектом психологічного благополуччя. Самоцінність тісно пов`язана з well-being, оскільки сприяє позитивному сприйняттю себе та свого життя. Люди з високою самоцінністю краще справляються зі стресом та невдачами, тому що вони менше схильні до самокритики та відчаю. Почуття власної значущості покращує якість міжособистісних відносин, оскільки людина відчуває себе гідною здорових стосунків і прагне до них. Висока самоцінність підтримує впевненість у власних силах для досягнення цілей, особистісного зростання та самореалізації, які підвищують рівень задоволення життям. Самоцінність безпосередньо пов`язана з бажанням та здатністю людини контролювати своє життя та творити його, а не бути жертвою обставин. 

Самоцінність — це те, з чого я починаю роботу зі своїми клієнтами (це переважно жінки), це фундамент well-being, не зміцнивши який неможливо побудувати щось дійсно красиве та надійне. 

Як сучасні технології можуть бути залучені у well-being?

На сьогодні існує безліч гаджетів та застосунків, які допомагають контролювати процеси в організмі, загальний стан здоров’я, навантаження, якість сну, аплікації для медитацій та тренування рівня усвідомленості і релаксації. Існують круті VR-платформи, які використовуються у терапевтичних цілях — віртуальна реальність для медитацій, релаксації і навіть лікування ПТСР. Останнім часом я багато уваги приділяю технологіям із застосуванням ШІ. Особливо в контексті інтеграції ШІ в концепцію well-being. До прикладу. Віртуальні терапевти можуть надавати цілодобову психологічну підтримку, допомагаючи людям справлятися зі стресом тощо. Сфера застосування ШІ для підвищення рівня комфорту і благополуччя дуже широка, і, напевне, щодня з’являється щось нове. Але люди у питаннях життєвих та сердечних незамінні.

Які пораду ви могли б дати людям, які шукають більше щастя та благополуччя у своєму житті?

Любіть себе, цінуйте себе, піклуйтеся про себе. Життя лише одне, і це не репетиція, іншого шансу не буде. Тому перетворюйте його на мистецтво, творіть свою історію. Якщо ви відчуваєте, що йдете не туди, що вас виснажують дії, люди поряд — не бійтеся, змінюйте. В першу чергу — змінюйте свій шлях на шлях до своїх істинних цінностей. А якщо вам з цим потрібна допомога — не бійтеся про неї попросити, бо це найважливіший шлях до справжніх змін довжиною в життя.