Яков Гніздовський: Життя в мистецтві

Раннє життя та освіта

Яков Гніздовський народився 1915 року в галицькому селі Филипче, що нині розташоване в Тернопільській області України. Як прямий нащадок українського шляхетського роду Кораб, він відвідував Чортківську гімназію, а в 1933 році переїхав до Львова, щоб навчатися у Львівській духовній семінарії. У Львові Гніздовський жив у гуртожитку зі студентами, пов'язаними з українським національним підпіллям. Навесні 1934 року польська поліція під час рейду знайшла пропагандистські брошури, що призвело до арешту Гніздовського за підозрою в причетності до підпілля. Він провів кілька днів у в'язниці і засвідчив у суді, що не мав жодного стосунку до політичної діяльності своїх сусідів. Його замальовки в залі суду вразили присутніх, показавши його єдиний інтерес до мистецтва, і всі звинувачення були зняті.

У 1938 році Яков переїхав до Варшави, щоб навчатися у Варшавській академії мистецтв. З початком Другої світової війни у 1939 році він переїхав до Загреба, де навчався у Загребській академії мистецтв. До 1944 року перебував у таборі для переміщених осіб під Мюнхеном до 1949 року.

У 1949 році Гніздовський переїхав до Сполучених Штатів, оселився в Сент-Полі, штат Міннесота, і працював дизайнером у компанії Brown & Bigelow. У 1950 році переїхав до Нью-Йорка, оселився неподалік від Ботанічного саду та зоопарку в Бронксі. З 1956 по 1958 рік він вдосконалював свої навички в Парижі, а 16 лютого 1957 року одружився зі Стефані Кузан. Гніздовський помер 8 листопада 1985 року в Нью-Йорку і спочатку був похований у колумбарії собору Іоанна Богослова. 5 листопада 2005 року його прах було перепоховано на Личаківському цвинтарі у Львові, Україна.

Ранній період і художній розвиток

Гніздовський виявив схильність до малювання ще під час навчання в гімназії, створюючи невеликі замальовки людей, пейзажів та домашніх тварин. У Львові він активно включився в мистецьке життя міста, приєднавшись до молодіжного крила Асоціації незалежних українських художників. Карикатурист Едвард Козак залучив його до ілюстрування львівської газети "Новий час" та журналу "Комар". Талант молодого графіка оцінив митрополит Андрей Шептицький, який надав Гніздовському стипендію для продовження художньої освіти у Варшавській академії мистецтв, де він вивчав живопис і графіку.

Навчаючись у Загребській академії мистецтв, Гніздовський зосередився переважно на живописі, але також звернув увагу на ксилографію. Його перші ксилографії, створені в 1944 році, - це ескізи фігур. Він черпав натхнення з гравюр Альбрехта Дюрера. Одна з його найоригінальніших ранніх гравюр, "Кущ", створена в 1944 році, містить елементи, які стануть предтечею його більш зрілих робіт. Зосередження на ізольованій формі природи та заповнення простору заплутаним клубком безлистих гілок - це ідеї, які згодом стануть центральними в його стилі.

За час перебування в таборі переміщених осіб під Мюнхеном Гніздовський встиг створити лише дві ксилографії. Попри це, він активно займався графікою, був відповідальним художнім редактором українського літературно-мистецького щомісячника "Арка" та ілюстрував українське діаспорне видання "Межа". Крім того, художник працював над плакатами, підручниками, рекламою та екслібрисами.

Американський період та злет популярності

Дебютне визнання у США художник отримав у 1950 році на виставці графіки в Інституті мистецтв Міннеаполіса. За ксилографію "Кущ" він отримав другу премію. Другу нагороду Гніздовський отримав через кілька тижнів на Торговому ярмарку штату Міннесота за картину "Яйця". Це визнання підштовхнуло його до думки про переїзд до Нью-Йорка, щоб займатися виключно мистецтвом.

У США Гніздовський надихався японською ксилографією. Він часто зображував рослини і тварин у своїх роботах на дереві. Основною причиною цього було те, що після переїзду до Нью-Йорка художник не мав необхідних коштів для оплати послуг натурщиків. Однак те, що спочатку було вимушеною заміною, згодом стало його основною та улюбленою темою. Художника добре знали в усіх ботанічних садах Нью-Йорка, де він знаходив добровільних безкоштовних "моделей". Багато таких "моделей", які погоджувалися позувати "за копійки", було знайдено в зоопарку Бронкса. Однією з улюблених "моделей" Гніздовського був орангутанг Енді, який жив у "Будинку мавп" у зоопарку Бронкса. Коли Енді помер, Бронкський зоопарк одразу ж придбав ксилографію з його зображенням.

Ще однією улюбленою "моделлю" художника була вівця з Бронкського зоопарку, яка позувала для однієї з найвідоміших гравюр Гніздовського "Вівця". Ця картина була зображена на афіші його надзвичайно успішної виставки в лондонській галереї Lumley Cazale. Працюючи з натурою, Гніздовський поступово прийшов до стилізованого реалізму, який відрізняє його від інших сучасних майстрів. Графіка "Вівця" є, мабуть, найвідомішим його творінням. Постер з цією вівцею можна побачити в одній зі сцен голлівудської драми "Години".

Гніздовський різьбив переважно на дереві вишні, груші, бука або яблуні. Більшість ксилографій художника були надруковані на васі. У 1954 році відбулася його перша персональна виставка у США. Остаточне визнання майстерності Гніздовського у Сполучених Штатах прийшло, коли галерея Асоціації американських художників у Нью-Йорку придбала 220 гравюр із серії дереворитів "Сосни".

За два неповних роки проживання в Парижі Яков Гніздовський провів три успішні виставки. Там він також вперше виставив олійний живопис, кераміку та скульптуру малих форм. Після 1960 року мистецький престиж Гніздовського зріс, і він здобув міжнародне визнання. Його роботи широко виставлялися в Африці та на Близькому Сході, у Великобританії та Західній Німеччині, Чехословаччині та Японії. За його гравюрами було знято документальний фільм "Вівці в лісі", який отримав нагороду на Нью-Йоркському кінофестивалі.

Яков Гніздовський був членом редакційної колегії "Журналу екслібрисів Великої Британії" та членом Американського товариства любителів і творців екслібрисів. Був постійним кореспондентом журналу Філадельфійської філії Об'єднання українських митців Америки (ОУМА) "Нотатки з мистецтва". Автор кількох статей на мистецьку тематику. Його "Спостереження і роздуми про мистецтво", "Пробуджена принцеса" та інші есе українською мовою були опубліковані 1967 року в Нью-Йорку окремою книжкою.

Спадщина Якова Гніздовського

Яков Гніздовський малював олійними фарбами та темперою, використовуючи різні тверді кольори, а також гравірував на дерев'яних та металевих дошках. Іноді створював невеликі скульптури. Його спадщина налічує сотні картин і понад 300 гравюр (ксилографій, офортів і ліногравюр). Гніздовський поступово пристосувався до того, що найвпливовіші люди в Америці хотіли купувати його графіку через її художню цінність. Його "Соняшник" та "Зимовий пейзаж" придбала Жаклін Кеннеді і подарувала своєму чоловікові, президенту. Ці гравюри прикрашали Овальний кабінет Кеннеді протягом усього його президентства. Роботи художника також знаходяться у приватних колекціях Нельсона Рокфеллера, Фонду Вудворда, Бібліотеці Конгресу, музеях Бостона та Філадельфії. Восени 1975 року персональну виставку Гніздовського в Токіо відвідав син японського імператора Хірохіто, і всі роботи були придбані відомою місцевою галереєю Yoseido. Після довгих пошуків він нарешті знайшов свою нішу і зупинився на дереві як основному медіумі.

Роботи художника зберігаються в приватних колекціях і музеях, серед яких Бібліотека Конгресу США, Бостонський музей, Філадельфійський музей, Університет Делавера, Університет Вашингтона, Інститут Батлера, Фонд Вудворда, Колекція Нельсона Рокфеллера (США), а також у музеях Японії. Деякі роботи Гніздовського знаходяться у фондах приватної дизайн-студії "Helen Woskob" при Державному коледжі (штат Пенсильванія) і були представлені на виставках, організованих цією установою.

У 1990 році вдова художника, Стефанія Гніздовська, передала кілька робіт Гніздовського до музеїв Києва, Львова та Тернополя. Пізніше роботи художника також були передані до музеїв Івано-Франківська та Чернівців. Кілька оригіналів його графічних робіт зберігаються в Борщівському краєзнавчому музеї. У 2005 році С. Гніздовська подарувала Львівському національному музею погруддя Якова Гніздовського роботи Лео Моля.

Твори Гніздовського виставляються та публікуються в книжках як ілюстрації. Його архів зберігається у відділі слов'янських та балтійських країн Нью-Йоркської публічної бібліотеки. Серед визначних робіт - "Молитва дитини" та "Благовіщення Пресвятої Богородиці".

Створення марок

Яков Гніздовський - творець поштових марок Пластової пошти, які випускав пластовий табір "Вовча Тропа" в Нью-Йорку. Перша серія з чотирьох марок, розроблених Гніздовським, була випущена 29 травня 1954 року Пластовою командою Весняного Фестивалю округу Нью-Йорк з нагоди Свята Весни. Художник зобразив пластові відзнаки та святого Юрія, покровителя Пласту. Марки були надруковані офсетним способом у Small Photo-Offset Reproduction у Нью-Йорку, а картомаксимуми були виготовлені паралельно. Марки були гравіровані спеціальним знаком, виконаним за малюнком Якова Гніздовського. 28 серпня 1961 року було випущено блок з чотирьох ювілейних марок, присвячених 50-річчю організації "Пласт". Ці марки також були підготовлені Яковом Гніздовським і містили портрети засновника Пласту Олександра Тисовського, колишнього голови Пласту Северина Левицького, золотий ювілейний значок Пласту, а також першу пластову поштову марку 1926 року.

Спогади

У 1990 році Спілка українських філателістів і нумізматів підготувала для виставки "UKRAINPEX" приватний філателістичний сувенір - конверт зі спеціальною маркою, присвячений художнику. 5 листопада 2005 року в Національному музеї у Львові відкрилася ретроспективна виставка творів Якова Гніздовського з колекцій музеїв Львова, Києва та Тернополя. Ця виставка була присвячена перепохованню праху художника у Львові, 90-річчю від дня його народження та 20-річчю від дня смерті. Ім'ям художника названі вулиці у Львові (до 1993 року - Левандівська) та Борщеві.

Цікаві факти

Існує фотографія Якова Гніздовського, зроблена після закінчення семінарії біля могили Івана Франка у Львові. На ній художник сидить і дивиться на те саме місце на Личаківському цвинтарі, де сьогодні знаходиться його могила.

Галерея Малабарт

Галерея Малабарт - одна з багатьох престижних галерей, де представлена творчість геніального художника Якова Гніздовського. Одна з його визначних робіт, "Композиція" (1953), написана олійними фарбами на полотні розміром 102 х 25 см.

"Композиція" (1953) Якова Гніздовського демонструє його особливий стиль, що характеризується складними візерунками та сміливим використанням кольору. Вертикальна композиція поділена на частини, кожна з яких складається з геометричних фігур і повторюваних мотивів, що спрямовують погляд глядача вгору. Яскраві помаранчевий, червоний і синій кольори контрастують із зеленим, створюючи динамічний візуальний ефект. Майстерність Гніздовського у володінні формою та лінією проявляється у ретельному опрацюванні деталей та гармонійній рівновазі загального дизайну. Картина демонструє здатність Гніздовського поєднувати традиційні впливи з модерністською абстракцією, що робить її видатним твором у колекції Malabart Gallery.